Зрив Москвою зернової угоди змусив світ заговорити, чи є альтернатива? Чи зможе Україна вивозити зерно альтернативними шляхами? І що Росія може попросити замість нової угоди? У США вважають цей процес частиною значно більшого плану Москви, в рамках якого створюється проблема за проблемою — і все, щоб змусити Захід до переговорів. Ці теми розбирав шеф-редактор телеканалу українського іномовлення FREEДОМ Олексій Мацука.
Росія 2 листопада заявила, що поновлює реалізацію угоди щодо вивезення сільськогосподарської продукції з портів України. У заяві Міноборони РФ йдеться, що завдяки участі ООН та Туреччини від України отримано письмові гарантії, що “зерновий коридор” не використовуватиметься Києвом для ведення бойових дій проти Росії. Але що передувало цим заявам та подіям?
Після того, як Росія оголосила, що “зупиняє свою участь” у зерновій угоді, рівно добу жодне судно, яке перевозило українське продовольство, не могло зрушити з місця. Це і зрив контрактів, і порушення термінів, і в перспективі підвищення цін на світових ринках, які миттєво реагують на такі надзвичайні події, як це…
Потім було відкрито так зване гуманітарне вікно на один день і судна із продовольством вийшли з українських портів.
Що буде, якщо процес все ж таки заблокується?
Якщо це станеться, наслідки для планети в цілому коштуватимуть дуже серйозні, попередили в Раді національної безпеки США.
“Росія знову намагається використовувати розпочату нею війну як привід для використання продовольства як зброю, безпосередньо впливаючи на країни, що потребують, і світові ціни на продовольство, а також посилюючи і без того складні гуманітарні кризи і проблему продовольчої безпеки”, — заявив прес-секретар Ради національної безпеки США Едрієнн Вотсон.
Чого ж досягає Москва?
У багатьох високих кабінетах звучить припущення, що всі останні кроки, які робить Кремль, включаючи заяви про можливий ядерний удар, атомні випробування над морем, “брудну бомбу”, це “примус до переговорів”, спроба створити стільки проблем, щоб у якийсь момент Захід погодився на прямий діалог із Росією. Можливо, у якомусь форматі на конференції Групи двадцяти (G20) на Балі. Нехай не тет-а-тет, нехай у широкому колі, але розпочати переговори, вийти на контакт. Під цим приводом Москва спробує домогтися якщо і не перемир’я, то “заморозки” бойових дій на час, поки тривають переговори. Говорити нема про що, але за цей час підготувати мобілізованих та підтягнути резерви, окопатися на півдні України. А там і зима не за горами.
Від російських офіційних осіб ці натяки вже звучать прямо. Один із високопоставлених дипломатів “старої школи”, який працював ще за часів Холодної війни між США та СРСР, розповідав: вся радянська дипломатія зводилася до штучного “посилення напруженості”, а потім спроб виторгувати те, що Москві необхідно на переговорах щодо “зниження напруженості”. Отже зараз не виключена та ж логіка. І навіть терміни такі самі — із старих часів.
За даними ООН, на момент, коли Москва призупинила зернову угоду, з українських портів у рамках цієї угоди вже перевезли понад 9,5 мільйонів тонн зерна та продовольства.
Як багато “зависне”, якщо морський шлях замре? Отримавши новий урожай, Київ планував постійно нарощувати обсяги: 3 мільйони тонн у вересні, 4 мільйони тонн — у жовтні, ще більше у листопаді та грудні. Ці плани було перевиконано. Досить сказати, що 89 зерновозів з усього світу “записалися”, щоб за найменшої можливості приєднатися до ініціативи і стати на лінію.
Чи правда, що цей процес збив світові ціни на продовольство? Правда. Про це чітко свідчить статистика. У жовтні вони впали на майже 10%. А от щоразу, коли виникає невизначеність — чи триватиме український експорт, чи ні — на хвилі паніки ціни “підскакують”.
За даними Африканського банку розвитку, на континенті виник брак 30 мільйонів тонн продовольства. Ціни на продукти Африки зросли на 40%. У Нігерії на 50% підвищилася вартість макаронів та хліба. У Ємені, який раніше імпортував з України понад мільйон тонн пшениці на рік, ціни на борошно зросли більш як на 40%, а на хліб на чверть. У Сирії, де також постійно закуповували українську пшеницю, ціни на хліб зросли вдвічі. Тому стурбовані прогнози про “глобальний голод” — якщо зернову угоду не вдасться відновити чи “розморозити” — не перебільшення.
А ось чи є правда у звинуваченнях із Кремля, що, мовляв, продукти харчування вирушають, нібито, “не туди”? Є певна статистика, але річ у тому, як її трактувати.
Дані ООН показують, що найбільші початкові обсяги були відправлені з України до Іспанії, Туреччини, Італії, Китаю та Нідерландів. Наприклад, у вересні близько третини (30%) продовольства було відправлено до найбідніших країн, а близько 40% пішли до країн із високим рівнем доходу. Але в Офісі санкційного координатора Держдепартаменту США пояснили, що самі ці цифри нічого не показують. І ось чому.
“Перше, що мало статися — щоб у рейс вийшла величезна кількість кораблів, які застрягли в портах. Ці судна були взяті до заручників, поки Росія зупинила судноплавство в цій частині Чорного моря. Тож кораблі мали піти. Вони просто хотіли додому. У результаті їх відіслали. Але тепер ми бачимо, як українська пшениця останнього врожаю надходить на ринок, і все частіше — йде до країн, що розвиваються”, — сказав глава Офісу координації санкційної політики Держдепартаменту США Джим О’Брайєн.
Виходячи з цього, багато аналітиків бачать у діях Москви ще й прагнення спровокувати чергову міграційну кризу. Якщо обсяги постачання зерна впадуть, ціни зростуть, то люди тікатимуть від бідності та голоду. Розрахунок Росії простий: чим складніше буде решті світу, чим більше він зосередиться на нових проблемах та викликах, тим менше тиснуть на неї через розв’язану війну в Україні.
Як позначиться те, що відбувається на самій Україні?
Експорт зернових для країни традиційно був одним із найважливіших джерел поповнення бюджету. У довоєнні часи навіть курс долара падав, коли експортери отримували виторг, відправивши новий урожай. В умовах війни цього року дефіцит бюджету країни — становить близько 5 мільярдів доларів на місяць. Наступного року, за даними Мінфіну, очікується нестача 3 мільярдів доларів щомісяця. І в цих умовах зерновий експорт є критично важливим, на нього в Києві дуже розраховують.
Якщо станеться щось схоже на те, що трапилося зараз, було розроблено той самий “план Б”, який реалізує Агентство США з міжнародного розвитку USAID.
“Коли ми маємо справу з Росією, завжди виникає ризик безвідповідальних відносин. І було цілком ймовірно, що вони можуть зірвати цю угоду. Тому ми дуже активно працювали, щоб не лише розблокувати Чорноморські порти, а й для того, щоб покращити здатність України використовувати автодороги, щоб здійснювати експорт”, — розповіла заступник керівника USAID Ізабель Коулман.
Чи це означає, що так званий Стамбульський договір більше не потрібен? Звичайно, ні. І Україна, і США, і ЄС його відстоюватимуть. Так, Росія спробує зараз “вичавити максимум” із ситуації. Але головне — висновки зроблено, український експорт не зупиниться.
Читайте також: РФ все одно знайшла б привід вийти з зернової угоди: наслідки нового шантажу з боку Кремля обговорюємо з експертами