“Цінність угод з РФ наближена до нуля”: огляд подій навколо зернової угоди (ВІДЕО)

Україна, Туреччина та ООН погодили план переміщення 14 суден “зерновим коридором”. У заяві Спільного координаційного центру у Стамбулі зазначено, що 3 делегації також погодилися провести інспекції для 40 суден, що відправляються сьогодні, 31 жовтня. Про ухвалене рішення поінформували Росію, яка з вересня блокує рух суден, а напередодні повідомила, що припиняє участь у зерновій угоді, інформує FREEДOM.

Про вихід із зернових угод Росія заявила нібито через “напад на кораблі Чорноморського флоту”. За даними Міноборони РФ, внаслідок вибухів в окупованому Севастополі пошкоджено морський тральщик та частково інфраструктуру. У той же час, за повідомленнями ЗМІ, внаслідок вибухів пошкоджено щонайменше 3 російські кораблі-носія ракет “Калібр”. В Оперативному командуванні “Південь” Збройних сил України наголошують, що причиною вибухів могли стати невдалі запуски російськими окупантами ракет протиповітряної оборони.

Москва також звинуватила у причетності до удару безпілотників в окупованому Севастополі Військово-морські сили Великої Британії, мовляв, це вони готували українських військових до атаки на кораблі Чорноморського флоту РФ. У Міністерстві закордонних справ України вважають, що вибухи є лише приводом, щоб вийти з “зернової угоди”. Насправді, Росія давно збиралася це зробити.

“Зупинивши свою участь у “зерновій угоді” під надуманим приводом вибухів у 220 км від “зернового коридору”, Росія блокує 2 млн т зерна на 176 суднах, які вже перебувають у морі — цього достатньо, щоб нагодувати понад 7 млн осіб. Росія спланувала це заздалегідь”, — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Ще за кілька днів до новини про вибухи в Севастополі, російське МЗС уже висловлювало невдоволення угодами.

“Ми бачимо, що частина, пов’язана із українським зерном, виконується. Плюс-мінус із її проблемами, але в основному вона виконується… До 18 листопада ми прийматимемо рішення [з зернової угоди] з урахуванням фактичних даних”, — заявляла офіційна представник МЗС РФ Марія Захарова.

З 1 серпня, коли з українського порту “Одеса” вийшло перше судно, Україна експортувала майже 10 млн т продовольства, половину — до Африки та Азії. А в рамках Світової продовольчої програми ООН ще 190 тис. т пшениці відправили до країн, які перебувають на межі голоду. Все це, попри численні атаки російської армії на інфраструктуру України.

“Хочемо зазначити, реалізація “Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів” має виключно гуманітарний характер. Саме тому українська сторона не зупинила коридор, навіть незважаючи на російські атаки 23 липня (наступного дня після підписання “Ініціативи”), 23 вересня — на порт “Одеса”, а також недавні атаки на енергетичну інфраструктуру, які знеструмили портову інфраструктуру”, — наголошується у заяві Міністерства інфраструктури України.

Росія вже заявила, що готова найближчими місяцями поставити близько 500 тис. т зернових країнам безкоштовно, нібито через щедрий урожай. Цей начебто “щедрий урожай” також викликає сумніви на тлі чергових розслідувань про масштабні розкрадання Москвою українського зерна з тимчасово окупованих територій. Наприклад, у статті Financial Times наголошується, що ще в червні в окупованій частині Запорізької області російські окупанти створили незаконне підприємство “Державний зерновий оператор”, через яке продавали викрадене зерно. Судна вирушали на розвантаження до Туреччини.

“Це — привіт усім тим, хто закликає до якихось переговорів із Росією. Ось, будь ласка, є зернова угода, вона була підписана Росією, жодних заперечень не було… більше того, Росія навіть виконувала її деякий час. А потім сказала: більше не хочемо. І яка цінність будь-яких угод із Росією після цього? Близька до нуля”, — коментує політолог Петро Олещук.

Світова спільнота не повинна дозволяти купці людей у Кремлі вирішувати, чи буде їжа на столах у людей у Єгипті чи Бангладеш. Вихід із угод, як заявив президент України Володимир Зеленський, є передбачуваним наміром Москви повернути загрозу масштабного голоду.

“Алжир, Єгипет, Ємен, Бангладеш, В’єтнам, інші дуже різні країни з різних частин світу… Але всі вони все одно можуть бути дестабілізовані через це російське рішення заблокувати експорт”, — наголосив президент України Володимир Зеленський.

Україна залишається надійним партнером для цивілізованого світу та готова продовжувати постачати всю необхідну агропродукцію та бути гарантом продовольчої стабільності. Але Москву світовий голод не хвилює.

“Росія намагається всіляко себе позиціонувати як головного захисника інтересів країн Африки. При цьому самі створюють для цих держав проблеми… Росія на їхні інтереси не звертає жодної уваги, і більше того, намагається втягнути їх у свою терористичну гру”, — вважає політолог Петро Олещук.

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков поінформував про миттєві наслідки виходу Росії з угод. Судно Ikaria Angel, на борту якого 40 тис. т зерна для Ефіопії, у неділю, 30 жовтня, вже не змогло вийти з українського порту.

Читайте також: Росія вийшла із зернової угоди, аби втягнути Захід у переговорний процес, — політолог (ВІДЕО)

Нагадаємо, 22 липня в Стамбулі за пропозиції Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш підписали Ініціативу про безпечне транспортування зерна та харчових продуктів із українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Зерновий коридор запрацював від 1 серпня, коли перше судно з українським продовольством вийшло з порту Одеси.

Зазначимо, що дія зернової угоди мала завершитись у листопаді поточного року, і Росія погрожувала вийти з угоди неодноразово.

Читайте також: “Зернова угода”: два шляхи, як змусити Росію виконувати домовленості, назвала Трофімцева