Загроз нині вистачає. Самі тільки атаки дронів чого варті. І вони лише посилюватимуться в найближчі декілька місяців.
Як довго це може тривати? Наскільки серйозною буде шкода? Як Україна зможе захиститись? Чому в американських високих кабінетах знову заговорили про можливість ядерного вибуху? Які тут сценарії? Ці теми розбирав шеф-редактор телеканалу українського іномовлення FREEДОМ Олексій Мацука.
Дрони кидають виклик
Те, що відбувається на наших очах — на жаль, лише початок. Росія свідомо робить ставку на дрони та точкові удари по українській території, впевнені в Пентагоні. Зіткнувшись з нестачею високоточних ракет, Москва обирає тепер іншу стратегію: атакувати дистанційно, за допомогою безпілотників. Завдаючи пошкодження енергетичним об’єктам та створюючи паніку. За даними американської військової розвідки, саме дестабілізація ситуації, створення обстановки страху — тобто психологічної нестабільності — одне з завдань, яке переслідують в Кремлі, починаючи ці атаки дронів.
Так, за даними військових, дуже високий відсоток безпілотників, які Україна знищує ще на підльоті. Точну цифру не розголошують; а неформально говорять майже про третину всіх об’єктів, що з’являються в небі. Але тут є своє “але”. Така оборона виснажує українську ППО, а заразом і бюджет допомоги західних союзників. Оскільки вартість іранського дрону і, наприклад, високоточної американської ракети, якою його можна збити — просто непорівнювані.
Американський інститут вивчення війни прогнозує, що Москва готова закупити у Ірану і більші дрони-камікадзе, “Араш-2” (Arash-2), останню розробку Тегерана. У них щонайменше вдвічі вища швидкість, ніж у “Шахідів”, які використовує зараз Росія. А отже — для ППО складніше виявити та перехопити таку ціль.
Але найцікавіший поворот цієї історії — Москва не просто розмістила свої підрозділи з безпілотниками в Криму, а й привезла туди технічних фахівців з Ірану! Ця інформація з’явилася на початку на рівні чуток — і, погодьтеся, виглядала досить дивно, адже ризик, що все спливе — величезний. Але Кремль пішов і на це. А роботу іранських “військспеців” на півострові зараз підтвердив Пентагон.
“Так, за нашими оцінками, іранці знаходяться на території України, щоб допомогти Росії з операціями безпілотників. … Іран причетний до експорту терору вже не лише до близькосхідного регіону, а тепер і в Україну”, — зазначив прес-секретар Пентагону Патрік Райдер.
За інформацією, підтвердження якої нам вдалося отримати, іранці не є операторами безпілотників, проте працюють як тренери для російських операторів та проводять технічне обслуговування дронів. Йдеться про мінімум “кілька десятків людей”. І наважившись на це, Росія дуже підставилася, впевнені в Києві. Адже Тегеран досі під санкціями. І не американськими чи європейськими, а запровадженими Радою Безпеки ООН. Їхнє порушення — справа дуже серйозна.
Звідси — одразу кілька планів, які будуть реалізовуватись паралельно. Перший: спробувати захищатися від нальотів дронів за допомогою зброї, у тому числі західної. Другий: тиснути санкціями на продавця — Іран, усі посередницькі структури та банки, які стоять за цими контрактами. А третє: дипломатичне — розпочати масштабне розслідування проти Росії саме за порушення санкцій.
Чим збивають дрони?
Кадри, коли під час перших нальотів на Київ дрони спочатку намагалися збивати чим доведеться, зокрема зі стрілецької зброї, обійшли всі світові ЗМІ. Так відчайдушно виглядали спроби хоч якось протидіяти безпілотникам.
Після цього Генштабу було поставлене завдання — терміново розробити план дій, що, коли і як робити. Якщо збити дрони безпосередньо в житловій зоні, це може призвести до руйнування будівель, біля яких вони будуть падати. Перехоплювати на підльоті — для цього потрібно терміново посилити системи ППО та зосередитись на ранньому виявленні.
США беруть на себе зобов’язання допомогти з цим Україні, а також надати кошти на перехоплення дронів. Держсекретар Блінкен зараз повідомив — і це також публічно прозвучало вперше — нальоти не стали несподіванкою ні для Вашингтона, ні для Києва. Мовляв, були дані розвідки і ними ділилися з Україною.
“Ми ще у липні попереджали про плани Ірану надати безпілотники Росії для їх застосування на території України. Тоді ми бачили, що над цим йде робота, а зараз ми вже спостерігаємо це в реальності… Ми продовжуємо зміцнювати оборонні можливості наших партнерів, у тому числі України, для протидії безпілотникам або будь-яким іншим системам, які може постачати Іран”, — заявив Ентоні Блінкен.
В Вашингтоні нам не під запис повідомили, що частину засобів ППО, які можуть допомогти “прикрити” українське небо, вже передано Києву в рамках минулих пакетів допомоги. Ще частину передає НАТО. Нове озброєння включать і в наступні пакети від Пентагону. Конкретні назви вирішено не розголошувати.
Паралельно тривають переговори з найбільшими західними виробниками. Їх просять максимально оперативно розробити щось спеціально для української ситуації — і Пентагон готовий закуповувати будь-які новинки для Києва. За нашою інформацією, йдеться про засоби, які б перехоплювати носійну частоту управління дроном і змушувати його здійснювати примусову посадку. Більше того, Київ згоден на те, щоб ці ноу-хау тестували не на полігонах, а просто в українських містах — протидіючи дронам вже зараз, а не згодом; та максимально прискоривши розробки.
Санкційний удар
Тут важливо розуміти, що постачання іранської зброї Росії є складним процесом. Це ж не валізу з “кешем” з рук в руки передати. Договори, контракти, приймання, облік… Використовуються банківські перекази, юристи, посередники. І Держдеп США готує зараз санкційний удар проти всіх, хто задіяний у цьому ланцюжку, щоб (в ідеалі) зупинити постачання нових партій озброєнь. А в кращому разі — ускладнити та затримати їх, доки не прийдуть додаткові засоби ППО.
“Сполучені Штати введуть санкції проти будь-кого, хто допомагає Ірану надавати таку військову підтримку у війні Росії проти України. Ми продовжимо активно застосовувати американські санкції щодо структур і в Росії, і в Ірані, які займаються торгівлею зброєю. І разом з нашими партнерами протистоятимемо цій іранській загрозі. Це одна частина рівняння — не допустити, щоби зброя потрапила в Україну. Інша частина рівняння — продовжувати допомагати Україні захищатися”, — пояснила заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід.
А далі — вмикають “важку артилерію”. Україна звернулася до Секретаріату ООН з запитом розслідувати продаж Іраном безпілотників Росії. Далі цей запит підтримали Франція, Велика Британія та Німеччина. І неформально (але дуже потужно) ідею розслідування підтримують США.
Який тут план? Саме Лондон, Париж та Берлін разом з Вашингтоном колись були гарантами іранської ядерної угоди. Є резолюція Радбезу — “2231” — ви, мабуть, часто тепер чутимете цей номер у новинах. Вона визначає, що Тегеран може торгувати зі світом лише тим, що йому дозволяють. За окремим переліком. Зрозуміло, що дронів у цьому переліку немає і не може бути.
І якщо зараз таки вдасться розпочати розслідування — а Кремль, зрозуміло, всіляко йому перешкоджає — офіційно, на рівні ООН, вивчать і уламки дронів, і інформацію з радарів, і дані про перебування іранців у Криму. По Тегерану, якщо будуть прямі докази, це вдарить дуже жорстко, адже насправді він порушив санкційний режим. І це, як розраховують в Києві та західних столицях, змусить іранців згорнути хоча б нові поставки. Тим більше, як з’ясувала газета The Washington Post, домовленість була вже навіть не лише про дрони.
“За оцінками розвідки, наданими останніми днями українським та американським офіційним особам, іранська військова промисловість готує першу партію ракет Fateh-110 і Zolfaghar — двох добре відомих іранських балістичних ракет малої дальності, здатних вражати цілі на відстані 300 і 700 кілометрів відповідно”, — з публікації The Washington Post.
“Дипломатичний удар” в ООН по ідеї покликаний цьому запобігти. В Росії, щоправда, вже вигадали пояснення. У місцевих пабликах почали розганяти новини — мовляв, Іран передав не дрони, а технології.
“Росії Іран передав не самі безпілотники, а технологію їх виробництва. Заявляється, що на території РФ вже є три підприємства, які займаються цим”, — ЗМІ.
Але офіційні особи американської адміністрації підтвердили нам, що на 100% впевнені — певно, мають для цього достатньо підстав — що дрони, які Росія називає “Герань-2”, а українці за гучний звук вже прозвали “мопедами”, зроблені саме в Ірані. У будь-якому разі уламки, які збирають в Україні, тепер стають доказами. Адже розслідування — питання часу. Якщо навіть в ООН загальмується, то цим займуться на іншому рівні.
Здавалося б, з однією загрозою якщо й не до кінця розібралися, то хоча б процес пішов. Але є інша, значно масштабніша — ядерна загроза.
Останнє попередження
Причиною нерішучості багатьох американських президентів та держсекретарів була фраза, яку їм говорили радники та помічники. Мовляв, “не заганяйте Кремль у куток; коли їм вже буде зовсім нічого втрачати — дістануть ядерну бомбу”. Здавалося б, змінювалися глави держави та адміністрації, а стосовно Росії цей наратив залишався “у спадок”. І в Москві його охоче підтримують.
Ось і зараз знову з’явилася інформація, що Путін може завдати ядерного удару. Одразу заспокою — ні, не по Києву, чого всі так боялися. У високих кабінетах на Заході обговорюється загроза того, що Росія може застосувати атомну зброю демонстративно.
Британська преса пише, що саме для обговорення такого варіанта розвитку подій міністр оборони країни Бен Воллес терміново вилетів до Вашингтона. І тут називають три можливі сценарії: вибух під водою, над водою або на острові Зміїний.
Щоб те, що відбувається, не виглядало атакою, Росія може оголосити про… випробування ядерної зброї. Останній раз в Чорному морі їх проводили три десятки років тому, ще за Радянського Союзу. І це ще найнешкідливіший за наслідками варіант: якщо ракета — а це можуть бути або “Іскандер”, або “Сармат” — вибухне у віддаленому районі Чорного моря.
Другий сценарій — використання острова Зміїний як полігону — гірше. У цьому випадку носієм ядерного заряду можуть стати і підводні човни, той самий “Бєлгород”, найбільший в арсеналі Росії.
Ну і зовсім “сценарій апокаліпсису” — запуск ракети з ядерним зарядом з бойового літака. А вони справді можуть кріпитися до стратегічних бомбардувальників, тих самих Ту-95 або Ту-160. Британська The Sun написала, що потужність такої зброї — 200 кілотонн. В 13 разів більше, ніж у бомби, яку скинули на Хіросіму. І розрахунок тут, знову ж таки, що формально ця “гра м’язами” з війною ніяк не буде пов’язана. За випробування можна засудити, та й то — Рада Безпеки ООН фактично заблокована російським та китайським “вето”.
Тут США йдуть на випередження. Радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван спеціально організував свою появу в ефірі CNN, щоб надіслати меседж Кремлю. Сказав, що відповідь США не залежатиме від масштабу.
“Застосування ядерної зброї на полі бою в Україні — це застосування ядерної зброї на полі бою в Україні, ми не збираємося робити градації”, — сказав Джейк Салліван.
Саме Салліван був тією людиною, яка на прохання Байдена дзвонила до Москви відразу ж, як про загрозу ядерного удару заговорили. З ким спілкувався, який меседж передав — чим насправді пригрозив Білий дім Путіну — не розголошується. І все питання тепер у тому, чи наважиться Кремль навіть ці слова проігнорувати.
Прозорий натяк з цього приводу все ж таки пролунав. “Червоною лінією”, за якою буде неминучий удар, зовсім не стане повернення Україною територій, які Росія прийняла до свого складу, того ж Херсона. Риторику про це заступник голови Міноборони США Лора Купер назвала “безвідповідальним брязканням зброєю”.
“Звичайно, ми завжди маємо серйозно ставитися до будь-яких загроз використання ядерної зброї. І ми це робимо! Слідкуємо дуже уважно — ось чому так тісно консультуємося з союзниками. Але водночас риторика — це просто риторика. Безвідповідальне брязкання зброєю — на цьому етапі”, — розповіла заступниця міністра оборони США з питань України та Росії Лора Купер.
Після цього, проаналізувавши всі ризики, Пентагон дав “зелене світло” на продовження українського контрнаступу на півдні. Але де реальні “червоні лінії”? Чіткої відповіді, мабуть, немає ніде, навіть в Кремлі. Навколо цього, як і раніше, торг. Ось тільки ставки стали надто високими.
До чого призведе цей конфлікт? На що наважиться у результаті Москва і що зробить Захід? На ці теми обов’язково поговоримо у нових випусках моєї авторської програми.