Нові санкції проти Ірану підтримав Європейський Союз. На цей раз — за продаж Росії дронів-камікадзе, якими Кремль тероризує Україну. До списку потрапили чиновники та корпорація, яка виробляє дрони, інформує FREEДОМ.
“Санкції стосуватимуться персоналій, і санкції будуть проти конкретних установ. Що буде закладено у санкціях, мені здається, стандартно — санкціонування щодо заморожування активів. Громадянам Америки заборонено мати справу із представниками іранської спільноти, які під санкціями. І фінансовий сектор, до речі, також як окрема опція. Тому що здебільшого всі ті активи — якщо я не помиляюся, десь 120 млрд іранських грошей — санкціоновані різними установами, вони застрягли за кордоном й Іран не має до них доступу”, — зазначила експертка Центру близькосхідних досліджень Віра Константинова.
Під прицілом європейських санкцій — військові чиновники, відповідальні за співпрацю з Росією, та компанія Shahed Aviation Industries, яка й виробляє безпілотники Shahed-136 (“Шахід-136”).
“На засіданні Ради із закордонних справ міністри висловили серйозне занепокоєння збільшенням повідомлень про виробництво Іраном дронів, які залучені у російську агресію проти України. Була широка політична домовленість, що ЄС має швидко реагувати. Наразі ведеться робота над швидкою відповіддю”, — повідомила прессекретарка Європейської Комісії Набіла Массралі.
Нові обмеження та експортний контроль щодо Ірану як відповідь на його співпрацю з Росією застосували й США.
У Вашингтоні наполягають: подібне партнерство є загрозою для всього світу.
“Ми продовжимо робити практичні, агресивні кроки, щоб утруднити ці продажі зброї, включаючи санкції, експортні дії проти будь-яких залучених організацій. Наприклад, як ви всі знаєте, на початку вересня ми наклали санкції на кількох іранських осіб, які причетні до виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та зброї. У нашому арсеналі є великі інструменти, щоб зірвати не лише постачання іранської зброї, а й продовжувати притягувати Росію до відповідальності за їхні дії в Україні”, — заявив представник Державного департаменту США Ведант Патель.
Це вже другий санкційний удар по Ірану — менш як за місяць. Раніше Євросоюз розширив обмеження щодо Тегерана через серйозні порушення прав людини.
Йдеться про вбивство поліцією моралі — іранської жінки за “неправильне носіння хіджабу”. Її загибель спровокувала масові протести в країні, які влада намагалася жорстоко придушити, внаслідок чого загинули щонайменше ще 200 людей.
“При всій повазі до культурних і релігійних відмінностей, коли поліція б’є жінку до смерті лише тому, що наглядачі за мораллю вважають, що вона не так носить хустку, то це не має абсолютно нічого спільного з релігією чи культурою. Я роблю все можливе в рамках ЄС, щоб ми могли розпочати вводити санкції, особливо зараз, поки ми продовжуємо переговори щодо Спільного всеосяжного плану дій (СВПД). Щоб запровадити санкції проти тих в Ірані, хто безжально забиває жінок до смерті в ім’я релігії, розстрілює протестувальників”, — заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
До виживання за умов масових санкцій Ірану не звикати.
У такому режимі країна існує з 1979 року — з моменту Ісламської революції. До 24 лютого 2022 року — це була держава-рекордсмен за кількістю обмежень.
Після повномасштабного вторгнення в Україну першість за санкціями перейшла до Росії. Експерти вважають, до того ж до нових обмежень західні країни мають ретельно стежити за їх виконанням. Щоб обхід санкцій був неможливим.
Читайте також: Виснаження української системи ППО та терор мирного населення — експерт назвав мету атак дронами-камікадзе (ВІДЕО)