Жителі Донецької області готуються до зими. У великих містах, далеко від лінії фронту, газ відновити зможуть лише у приватному секторі. Для тих, хто залишається жити у населених пунктах поблизу лінії фронту, волонтери привозять буржуйки для опалення укриттів, повідомляє FREEДОМ.
Жителі прифронтового міста Соледар єдине, про що мріють останні п’ять місяців, — про припинення обстрілів:
- “Тепла, добра та миру, ось, що нам не вистачає. Це найголовніше”.
- “Всі будинки, всі виключно будинки побомблено. Тож хочемо миру та тиші”.
Міські вулиці порожні. Там фактично не залишилося жодного вцілілого будинку.
“Хочемо, звичайно, по своїх будинках, квартирах. У мене теж розбитий мій будинок, у мене теж розбиті вікна. Аптек у нас вже давно немає, магазинів теж. У нас лише трохи базар, якщо теж приїдуть люди під обстрілами, і все — більше нічого”, — каже жителька Соледара Тетяна.
Там уже кілька місяців немає світла, води, газу, мобільного зв’язку та інтернету. У місті залишається близько 500 осіб, які більшу частину часу живуть у підвалах. Облаштовувати їх почали ще від кінця лютого. І якщо раніше залишалися лише на ніч, тепер навіть бояться виходити надвір.
“Я не виходжу майже нікуди, дитина теж за весь час двічі тільки на вулиці була, ми не виходимо. Два місяці ми тут, третій місяць пішов. Загалом 20 хвилин вона на вулиці була”, — розповіла жителька Соледара Ксенія.
Евакуюватися люди не хочуть. За їхніми словами, їм набагато страшніше опинитися без грошей та житла у чужому місті.
“Страшно, виїхало багато хто, ніхто приткнутися не може, люди повиїжджали, роботи немає, ціни скаканули на все, а які ми? І з чим їхати?” – поділилася Ксенія.
Ситуація не краща і в сусідньому Сіверську, який щодня є у зведеннях Генерального штабу ЗСУ через регулярні спроби прориву армії РФ. У місті простіше порахувати вцілілі будинки, ніж зруйновану інфраструктуру. Там уже давно забули, що таке тиша.
“Є перерви затишшя, це десь далеко там, а є кілька днів таке, що сидимо, як миші. Ми не виходимо, намагаємося швидше приготувати і ховаємось, бо прильоти. Ми не знаємо, куди воно впаде, земля трясеться, будинок трясеться”, — сказала жителька Сіверська Галина.
Постійні обстріли — не єдина проблема для місцевих. У підвалах, де вони живуть, сиро, а температура повітря вночі трохи вища за десять градусів.
Кілька днів поспіль волонтери привозять людям буржуйки та гуманітарну допомогу. Наразі намагаються забезпечити засобами обігріву підвали з найбільшою кількістю людей.
“У центрі, де йшли сильні обстріли, ми вивантажили там буржуйки. Зараз привезли сюди буржуйку, на підвал вивантажили. І зараз вивантажуємо хліб, консерви, це там, де видача буде, безпосередньо коли буде тихо, сюди люди приходять отримують хліб”, — розповів волонтер Юрій.
У цих двох прифронтових містах триває евакуація. Людей закликають залишити підвали та виїхати на зиму до інших областей. Однак охочих поїхати дедалі менше. Мешканці бояться кидати свої будинки через мародерство. Багато хто вже ухвалив для себе рішення зимувати у рідному місті та чекати на перемогу української армії.
Читайте також: Прифронтовий Бахмут готується до зими: волонтери завозять у місто буржуйки (ФОТО)
Як повідомлялося раніше, жителі прифронтового міста Вугледар Донецької області отримали буржуйки, засоби гігієни, консерви, муку, а також плівку для вікон. Все це передав волонтер зі Сєвєродонецька Луганської області Юрій Широков, а допомогли у придбанні та передаванні співробітники телеканалу FREEДОМ.