Генеральна асамблея ООН — найдієвіший інструмент для засудження так званих “референдумів” на тимчасово окупованих територіях України та вимогою про виведення російських військ. Про це сьогодні, 6 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ повідомив кандидат історичних наук, голова громадської організації “Центр прикладних досліджень” Андрій Каракуц.
Після анексії Російською Федерацією півострова Крим у 2014 році динаміка підтримки України з боку країн світу, зокрема країн глобального Півдня (Латинська Америка, Африка, Близький Схід, Азія) демонструє позитивну динаміку.
“По-перше, минуло достатньо часу, щоб багато країн зрозуміли, що робить Росія. Це — неприкрита агресія та порушення міжнародного права. По-друге, змінилася якість та інтенсивність української дипломатії”, — сказав він.
За словами Каракуца, 141 країна може проголосувати за резолюцію із закликом не визнавати анексію Росією чотирьох областей на півдні та сході України на засіданні Генеральної асамблеї ООН.
“Підтримка України щонайменше не падає, а в кращому разі кількість тих, хто проголосував за резолюцію, зросте. Називаються різні цифри — 141 країна, можливо, буде більше”, — зазначив він.
Експерт наголосив, що українське Міністерство закордонних справ активно працює з країнами глобального Півдня.
“Зараз висвітлюється візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Кувейту з турне країнами Африки. Це перше глобальне турне цим континентом, і воно дасть змогу заручитися підтримкою ключових країн”, — сказав він.
За словами Каракуца, союзники України також активно працюють із країнами Латинської Америки, Африки, Близького Сходу та Азії.
“США та Японія активно наполягають, щоб країни глобального Півдня підтримували Україну. Часто ці країни (Латинська Америка, Африка, Близький Схід та Азія, — ред.) роблять це не безоплатно й отримують певні поступки. Процес вимагає організації та значних зусиль”, — пояснив він.
Експерт також нагадав, що президент України Володимир Зеленський 4 жовтня провів телефонну розмову із прем’єр-міністром Республіки Індія Нарендрою Моді.
“Ми бачимо консолідовані зусилля, аби змінити ситуацію. На жаль, приміром, Габон утримався від голосування. Коли спробували розібратися, з’ясувалося, що швидше за все зіграли роль китайські зв’язки. Тому Україні варто нарощувати свої дипломатичні зусилля на китайському напрямі, щоб країни, які орієнтуються на Китай, також зрозуміли, що українська незалежність, недоторканність українських кордонів є пріоритетом”, — розповів він.
Каракуц наголосив, що російська пропаганда намагається виставити повномасштабну війну в Україні війною із Заходом.
“Нам треба доносити меседжі, що дії Росії — це не війна із Заходом. Насамперед це імперське захоплення, метою якого є геноцид українського народу та інкорпорація території незалежної країни. Ці меседжі близькі до африканських країн”, — наголосив він.
Експерт нагадав, що Російська імперія та Радянський Союз не були країнами, які прямо боролися за права країн глобального Півдня.
“Радянський Союз вів агресію в Афганістані та був зацікавлений у просуванні комунізму, а не незалежності цих країн. Тобто пропаганда, яку просуває РФ, б’ється. Це досить тривала робота, яка потребує не лише звернень. Вона вимагає і зацікавленості країн у відмові від Росії, і надалі співпраці з Україною”, — сказав він.
За словами Каракуца, говорити, що Україна зможе досягти швидкого перелому у відносинах із країнами глобального Півдня, — складно.
“Якщо ми хочемо й надалі отримувати їхню підтримку, то треба посилювати напрями, які потребують тривалої роботи. Це відкриття нових посольств, проведення економічних, експертних зустрічей та освітніх програм”, — підсумував він.
Читайте також: Осуд спроб путінської анексії: союзники України лобіюють історичну резолюцію
Нагадаємо, російський президент Володимир Путін 21 вересня оголосив про часткову мобілізацію в Росії та підтримку псевдореферендумів на захоплених територіях України.
30 вересня Путін виступив у Кремлі на церемонії “приєднання” до РФ тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей України після того, як на них відбулися псевдореферендуми.
Увечері 30 вересня Рада безпеки ООН провела екстрене голосування за резолюцію із закликом не визнавати анексію Російською Федерацією чотирьох областей на півдні та сході України. Крім того, у тексті резолюції підтверджується прихильність ООН до суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України в її міжнародно визнаних кордонах.
10 країн, включно з США та Великою Британією, віддали свої голоси за резолюцію. Китай, Габон, Індія та Бразилія утрималися. Росія, користуючись правом постійного члена Ради безпеки, ветувала резолюцію.