Вперше в історії енергоринок ЄС так швидко переорієнтувався — газовий шантаж Путіна зазнає фіаско (ВІДЕО)

Торік газові сховища Європи були заповнені російським газом на 40%. Нині його частка знизилася до 9%. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу перед депутатами Європарламенту у Страсбурзі. За її словами, газосховища країн Євросоюзу заповнені на 84%. Це хороший результат, але не достатній для того, щоби зовсім не залежати від російських енергоносіїв, повідомляє FREEДОМ.

Зараз не час для поступок, а завданням Європи є подолати енергетичну залежність від Росії. Президентка Єврокомісії ясно дала зрозуміти, що Євросоюз продовжує працювати над новими антиросійськими обмеженнями та підтримувати Україну.

“Енергетичний шантаж Росії значною мірою не зміг зламати солідарність ЄС щодо антиросійських санкцій та гуманітарної допомоги Україні, а також військової підтримки з боку кількох європейських країн. Проте Кремль із подвоєною силою сіє розкол шляхом подальшого скорочення постачання природного газу, зокрема відімкнення на невизначений термін газопроводу “Північний потік-1″”, — заявила заступниця директора Центру “Глобальна енергія” Ольга Хакова у статті Atlantic Counsel.

Але газовий шантаж президента РФ Володимира Путіна зазнає фіаско. Євросоюз реформує свою енергосистему. Фон дер Ляєн повідомила про обмеження цін та нових правил на ринку електроенергії. Головні пропозиції — економія в пікові часи. Так, наприклад, працівники керамічних заводів у центрі Італії перенесли свої зміни на ранок, щоб скористатися нижчими цінами на енергоресурси. Газосховища країни вже заповнені на 90%.

“Алжир вже подвоїв постачання газу до Італії. Тому країна зможе пережити майбутню зиму навіть без російського газу, особливо, якщо температура “залишиться м’якою””, — повідомив глава італійської газової компанії Eni Клаудіо Дескальці у статті Bloomberg.

Також у пропозиціях щодо ефективності енергосистеми ЄС — направити надприбутки компаній, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, ядерному паливі, вугіллі, на підтримку приватних споживачів та бізнесу.

“Наша пропозиція дозволить зібрати понад 140 млрд євро для держав-членів, щоб безпосередньо пом’якшити удар. Великі нафтові, газові та вугільні компанії також отримують величезні прибутки. Тож вони мають платити справедливу частку — вони мають зробити внесок у кризу. Це все екстрені та тимчасові заходи, над якими ми працюємо, включаючи обговорення граничних цін на газ”, — поінформувала фон дер Ляєн.

Країни ЄС вже домовилися вкладати у вітроенергетику на Північному та Балтійському морях. Інвестиційний план передбачає, що вже до 2030 року потужність вітропарків у Північному морі збільшиться майже вчетверо. За словами фон дер Ляєн, у Сицилії найбільша в Європі сонячна фабрика скоро вироблятиме панелі нового покоління, а в Північній Німеччині місцеві потяги тепер працюють на зеленому водні. Щоб зелена енергетика у Європі стала пріоритетною, у неї треба більше інвестувати, вважають експерти.

“Морська та наземна вітроенергетика мають вирішальне значення для амбіцій Європи в галузі клімату та енергетичної безпеки. Хоча континенту необхідно буде зробити більше, щоб зробити розвиток вітру пріоритетним”, — висловив думку старший науковий співробітник Центру глобальної енергії Джозеф Вебстер у статті Atlantic Counsel.

Вперше в історії європейський енергоринок так швидко переорієнтувався. Практично за пів року ЄС відмовився від російських постачань газу та перейшов на надійніших постачальників із США, Норвегії, Алжиру та інших країн. Так, згідно з останніми статистичними даними, Норвегія та Нідерланди до Німеччини постачають у 9 разів більше газу, ніж Росія.

“З літа Норвегія збільшила постачання газу до Європи, і на країну наразі припадає близько 26% європейського попиту на газ. Серед інших ринків Норвегія наростила свої постачання й до ФРН. Сьогодні Норвегія постачає до Європи стільки, скільки максимально дозволяють її виробничі потужності”, — йдеться у статті Euronews.

Експерти стверджують, що майбутній зимовий сезон може виявитися не таким критичним, як спочатку побоювалися в Європі. Через санкції Сербія від 1 листопада припинить імпорт російської нафти і перейде на іракську, іранську та власну. Країна також готує 3 млрд євро на імпорт енергоресурсів. Більшість грошей піде на імпорт електроенергії, яка покриє до п’ятої частини потреб країни.

“Рівно 550 тисяч домогосподарств використовують електроенергію для опалення. Крім того, 1 млн 100 тис. домогосподарств використовують деревину для опалення, 110 тис. домогосподарств — дерев’яні гранули. Цінові паритети такі, що людям набагато простіше і дешевше перейти на електроенергію, коли вони не мають певного джерела енергії, оскільки електроенергія дешевша порівняно з іншими джерелами”, — розповіла міністерка енергетики Сербії Зорана Михайлович.

Європейські лідери також агітують населення перемикатися на альтернативні джерела, які не залежать від газу, та регулювати температуру у своїх будинках. Лише у серпні загальний попит домогосподарств упав приблизно на 10%, тоді як європейці почали встановлювати сонячні батареї, теплові насоси чи запасатися дровами, щоб заощадити газ.

Читайте також: Газовий шантаж Путіна провалився — відповідь Європи (ВІДЕО)

Нагадаємо, експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев заявив, що єдиним інструментом енергетичного шантажу Європи із боку РФ залишається газовий вентиль. Імовірність того, що Росія перекриє газ у самі холоди, — дуже висока. Однак у Європі це розуміють та готуються. Саме тому шантаж, найімовірніше, не вдасться.