Кадиров боїться опозиції, а народ боїться Кадирова: інтерв’ю з чеченським активістом Янгулбаєвим

Режим Рамзана Кадирова полює на активістів, які виступають за права людини, а також розкривають корупційні схеми в Чечні. Серед таких організацій – “Адат”. Сьогодні це один із найпопулярніших опозиційних рухів у Чечні. Зворотний бік популярності руху — переслідування його учасників та прихильників.

Керівник “Адата” Ібрагім Янгулбаєв в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів про переслідування активістів у Чечні, про те, чому суспільство не реагує публічно на репресії та вбивства незгодних.

Також Янгулбаєв поділився спогадами про те, як його катували люди з оточення Кадирова і сам голова Чеченської Республіки.

— Люди, які виступають проти режиму Кадирова, зазнають репресій. Були випадки і вбивств. Чеченський активіст, 19-річний адміністратор Telegram-каналу 1ADAT Салман Тепсуркаєв був викрадений у 2020 році у Геленджику. І зараз надійшла сумна звістка про те, що його, найімовірніше, вже немає в живих. Вам відомо, як він помер?

— Так, протягом двох років ми збирали інформацію про його викрадення. За нашими даними, його вбив депутат Держдуми РФ Адам Делімханов у своєму родовому селі Джалка. Вони мають військовий полігон, і там його вбили, прив’язавши гранату до рота.

Через тиждень після викрадення Тепсуркаєва зняли публічне відео, як його змушують сісти на пляшку. Відео було знято на території полку імені Ахмата Кадирова у Грозному. Тиждень його тримали на цьому полігоні та катували. Потім його вбили.

Раніше Салман Тепсуркаєв на відео зачитав вірш про матір Адама Делімханова (вірш “Сімейство Делімханових”, — ред.). Там саме про сім’ю Делімханова, про його брата і про нього самого. Можливо, цей випадок призвів до вбивства.

— Які саме дії чи висловлювання, на вашу думку, у лавах Кадирова розцінили як привід для вбивства?

— “Кадировці” вже давно за нами полюють. Їм не подобається те, що ми робимо, те, що ми публікуємо, розкриваючи їхню корупцію та інші злочини.

Вони давно полюють і за мною, і за моєю сім’єю. Моя мати перебуває у заручниках. Окрім Салмана Тепсуркаєва, ще одного нашого активіста Мовсара Умарова вони також убили, але за іншою справою.

Викрадаючи наших активістів, “кадировці” показували їх у своїх пабліках. Таким чином вони хотіли залякати наш рух. Але, як бачимо, у них нічого не виходить. Навпаки, проти них все це йде.

— Як чеченське суспільство реагує на ці вбивства? У суспільстві зрозуміло, що зараз превалює страх за висловлювання своєї думки. А як у Чечні із цим? Про них говорять чи про них треба мовчати для того, щоб з тобою такого не сталося?

— Вийти на якийсь мітинг у Чечні неможливо, бо миттєво вас заберуть. І якщо не вб’ють, то катуватимуть, по сфабрикованій справі відправлять до в’язниці.

Нам багато писали після вбивства Салмана, ми провели флешмоб. Люди з Чечні нам надсилали фотографії на підтримку Салмана та з усього світу. Але відкрито показувати себе і брати участь у мітингах у Чечні на даний момент неможливо.

Читайте також: Гайдай: Чеченці стали загороджувальними загонами для мобілізованих жителів Луганської області

— Ви теж зазнавали тортур у зв’язку з вашою активною громадянською позицією та діяльністю. Як це відбувалося, у зв’язку з чим це було? І чи правда, що особисто Кадиров брав участь у цих тортурах?

— Так, мене двічі викрадали — у 2015 та 2017 роках. Спочатку викрали мене, мого старшого брата та нашого батька. Нас відвезли до резиденції Кадирова, і там уже почали мене бити. Особисто Кадиров мене катував там. І [голова парламенту Чеченської Республіки] Магомед Даудов там був, й інші начальники районного відділу внутрішніх справ там були.

Під час побиття у мене пішла кров із носа. [Заступник голови парламенту Чеченської республіки] Вахіт Усмаєв наказав мені злизувати кров із підлоги. Я ігнорував їх. Мене повалили в цю калюжу. Вони почали загрожувати, що різатимуть мене. Я просто ігнорував їх. Кадиров поклав ногу на моє обличчя, взяв пластикову трубу і почав мене бити. Потім мене бив Магомед Даудов і так далі по черзі.

Потім мене відвезли на базу спеціального загону швидкого реагування (СЗШР) “Ахмат”. Там мене продовжували катувати струмом, занурювали у воду кілька годин. Потім мене протримали пів року у цьому підвалі у СЗШР “Ахмат” у Грозному. Ми робили розслідування про цю в’язницю.

За пів року мене відпустили. Я все одно продовжив свою діяльність. І наступного року, 2017-го, мене знову викрали, знову катували, але вже у відділку Заводського району міста Грозного. Під час тортур мене там підвішували. Сфабрикували кримінальну справу. Посадили мене до СІЗО, де я провів півтора року.

Після того як мене відпустили, мені довелося виїхати з Росії.

— Як ви не зламалися після пів року тортур?

— Мені не хотілося жити в суспільстві, де не цінуються абсолютно жодні права, коли викрадають людей, обкрадають, коли Чечня окупована Росією, а на чолі поставили якихось намісників, зрадників. Краще вільно хоч один день прожити, ніж усе життя бути приниженим рабом.

Згодом у тебе виникає імунітет до цього, і ти борешся. Сподіваєшся на Всевишнього і борешся.

Читайте також: Кадиров знає, якщо Путіна не стане, його доля буде гіркою. Інтерв’ю з Аллою Дудаєвою