Чим і як готова атакувати Україна: інтерв’ю з експертом з питань безпеки Варченком

Чому Росія зменшує темпи наступу та перекидає всі сили на Донецьку область. Якої зброї не вистачає Україні, щоб перейти від оборони до активного наступу та звільнення територій. Про це в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA розповів експерт з питань безпеки Іван Варченко.

— Наразі запеклі бої точаться на Донеччині, у напрямку Бахмута й Соледара. З огояду на заяви Кремля про уповільнення “спецоперації”, нібито з метою захисту мирного населення, чи це не свідчить це про те, що “звільнення” Донецької області відбувається за тим самим сценарієм, що і “Київ за три дні”?

— Це свідчить про те, що ідеологам російської агресії все важче шукати слова та вислови, щоб пояснити своєму населенню, що саме коїться в Україні.

Ми розуміємо, що вони готували до цього все 140-мільйонне населення Росії, що 31-ої річниці Незалежності України не буде. Мовляв, 30 років — достатньо, а далі ми повертаємось до Російської імперії, до однієї з її ітерацій. Путінська Росія, як вони припускали, із Києвом як центром однієї з областей цієї імперії. Їм не вдалося це зробити ні в перші дні, ні місяці, ні в перші пів року.

Більше того, немає жодних чітких для російського населення сигналів про те, що це буде зроблено в найближчому майбутньому. І тому вони намагаються щось вигадати. Зараз вони говорили про велику гуманістичну місію російського народу, мовляв, вони не хочуть вбивати мирне населення. Це після того, як вони вбили десятки тисяч українських громадян після того, як тільки кількість жертв серед дітей наближається до чотирьох сотень. І ми не говоримо про сотні дітей, які загинули у Маріуполі, в Ізюмі, у багатьох інших містах України. Дізнатися справжню кількість всіх жертв можна буде лише після завершення війни.

У нас тисячі дітей зараз вкрадені цими військовими злочинцями та вивезені на територію Російської Федерації.

Росіяни продовжують війну, коли свої втрати і своє невміння провадити воєнні дії компенсують вбивством місцевого населення. Вони намагаються розповісти про те, як вони люблять Україну та які вони гуманісти.

Зараз Росія намагається звужувати свої завдання до того, щоби взяти Донецьку область. Навіть всупереч і на шкоду якимось наступальним діям на інших напрямках Росія буде концентрувати всю військову міць на території Донецької області. Тому можна прогнозувати, що Бахмут, Авдіївка та Краматорськ разом зі Слов’янськом будуть основною ціллю російського режиму.

— Володимир Путін видав указ про збільшення російської армії на 137 тис. осіб. Військові експерти кажуть, що ця цифра — це компенсація російською армією втрат. Як може змінити перебіг війни брак військових у російській армії?

— Ці цифри не допоможуть Росії, оскільки ми не бачимо жодної обставини, яка б змінила психологію російської армії. І зараз у них мотиви ті самі, що й були на початку агресії. Вони розуміють, що воюють у несправедливій війні, вони розуміють, що воюють суто із шкурних інтересів. З кожним днем війни вони дедалі більше розуміють, що ведуть війну не за правилами цивілізованого суспільства, за цими правилами не вбивають місцеве населення. Вони розуміють, що стають воєнними злочинцями. І сказати, що є потік охочих долучитися до сотень тисяч наявних військових злочинців Росії, ми не можемо.

У Росії не можуть піти на мобілізацію, оскільки мобілізація — це такий бікфордів шнур до дуже багатьох негативних для Путіна процесів у Росії, які каталізують внутрішні протести, революції, заворушення. Адже мобілізація торкнеться кожної сім’ї.

Тому вони не йдуть на загальну мобілізацію, але намагаються будь-якими прихованими формами цієї мобілізації привести більше смертників до російської армії. Але через те, що психологія цієї армії не змінилася, ці смертники не зможуть перейти до успішної атакуючої дії.

Тому і технічно, і емоційно росіяни не можуть і не повинні розраховувати на якісь успішні дії. Так, вони перейдуть до глухої оборони. Але й ми матимемо активну оборону.

Україна обороняється, але Україна готова атакувати і атакує, щойно з’являється можливість, зокрема в глибокому тилу противника.

Ми бачимо наші удари в Криму, бачимо, що російські війська зазнають поразки — і склади, і логістичні центри, і центри управління знищуються. Російські війська повинні замислюватися над тим, як їм усе далі і далі відходити від лінії фронту.

— Російська сторона постійно завдає хаотичних ударів із реактивних систем залпового вогню, із танків, із чого тільки можна. Українські ж Збройні сили завдають ударів точково і точно по самим бойовим складам російської армії. Що зараз потрібне Україні в рамках озброєння та захисту від таких хаотичних обстрілів?

— Ми ще ведемо війну переважно озброєнням середини ХХ століття. Десь модернізованим, десь удосконаленим, десь у нас на літаках вже є пускові установки, що дозволяють працювати з високоточною зброєю. Але ми розуміємо, що це лише ерзац того, що нам хотілося б бачити.

Високоточна зброя — це те, на що ми очікуємо від наших партнерів на Заході. Тоді Україна матиме шанс йти в атаку і звільняти території.

— За інформацією оперативного командування “Південь” в акваторії Чорного моря зараз перебувають 2 носії крилатих ракет типу “Калібр”, і на собі вони несуть 12 ракет. Саме тому в Офісі президента України просили Захід допомогти із системами ППО. І тут ми бачимо, що в одному з останніх пакетів військової допомоги від США Україні йдеться про системи ППО NASAMS. Скільки таких систем потрібно, що потрібно, щоб повністю захистити Україну від ракет “Калібр”, від ракет Х22?

— Нам треба знищити платформи, з яких запускають ракети. Я сподіваюся, що найближчим часом ми матимемо можливості для знищення кораблів і підводних човнів, що запускають ракети з акваторії Чорного моря. Росія зараз має можливості запускати до 30 таких ракет на тих кораблях, які у них стоять у Чорному морі. Також ракети запускаються з Каспійського моря і з літаків з території Білорусі та Росії.

NASAMS — це сучасна установка, що дозволяє закривати небо у радіусі до 40 км. Це практично кожне місто, кожен обласний центр разом із прилеглими територіями буде відносно надійно закритий від ракетних ударів Росії.

Звичайно, не NASAMS єдиними, ми також чекаємо на достатню кількість ракетних установок HIMARS (“Хаймарс”), що дозволяють нам також працювати на досить велику глибину. Окрім класичних снарядів, наші партнери пропонують снаряди, які дозволяють працювати на глибину до 120 км.

Ми з нетерпінням чекаємо на ракети ATACMS, що дозволяють працювати на дальності до 300 км, а це дало би змогу знищити боєприпаси, що постачає Росія.

Читайте також: Комплексні поставки HIMARS із США: про військову місію з підтримки України розповів Маломуж