Військовий експерт, редактор інформаційного видання Defense Express Валерій Рябих в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА прокоментував поточну військову ситуацію в Україні. На його думку, Генеральний штаб Збройних сил України готує сюрпризи окупанту, який заявив про другу фазу війни Росії проти нашої держави.
— Чи можна стверджувати, що атака російських військ на Донбас розпочалася два дні тому? За якими ознаками?
— Реально є всі підстави вважати, що почалася горезвісна битва за Донбас, яку анонсувала керівництво країни-агресора. Це було зроблено з великою помпою та з великими сподіваннями, щоб продемонструвати своїм виборцям довгоочікувану “перемогу” до якоїсь дати в календарі. Наразі, як розуміємо, це має бути 9 травня. Те, що почалася ця фаза, ми можемо побачити і щодо активізації появи новин про втрати окупантів, які саме збігаються з тими заявами міністерства оборони країни-агресора про те, що ця фаза триває вже два дні.
Тільки за вчорашній день, за четвер, захисники України збили повітряних цілей супротивника на 105 мільйонів доларів, — це за приблизними підрахунками. Також ми бачимо появу повідомлень у соціальних мережах про знищення нових партій озброєння, військової техніки. І ось із зведень Генерального штабу України ми бачимо, що з’являються розвідувальні дані про прийом до лікарень та моргів на окупованих територіях чергових партій убитих загарбників.
— Валерію, хочеться, щоб Ви прокоментували військову обстановку на основних напрямках України. Що там відбувається?
— Якщо поглянути на карту бойових дій, можна побачити так званий кордон Новоросії.
Раніше цю агресію ми відчували на собі на електоральній карті в Україні. Якщо ми зараз піднімемо карти за 2008 рік або раніше, то побачимо, що такий розподіл, лише в ширших масштабах, повторюється. Ось ця карта відображає те, що сфера бажаного і сфера дійсно у країни-агресора суттєво відрізняються. Ми бачимо, що на 58-й день війни вся так звана міць російської держави не змогла вирішити основних завдань, які вона ставила на цю так звану “спеціальну операцію”. Відповідно до цієї карти, основні зусилля зосереджені зараз на вирішенні завдання, яке оголосило керівництво країни-агресора щодо відсікання угруповання українських військ на сході України. Звичайно ж, це їм хотілося продемонструвати як велику перемогу, якби так сталося. Але тут є велике питання “але”. Бо ворог планує, а в захисників України свої плани. І, як я розумію, Генеральний штаб України має також свої тактичні та оперативні завдання, які він підкидатиме противнику під час реалізації його задуму. І ми могли бачити інформацію упродовж попередніх днів про удари з боку Збройних сил України, які ставили під загрозу оточення. Самі російські угруповання зосереджені, наприклад, у районі Ізюму, а також у окремих районах Запорізької області, де тактична обстановка дозволяла Збройним силам України провести контратаки.
— Днями прокремлівський Telegram-канал опублікував такі цифри: 13 414 російських військових загинули в Україні. Ще 7 тисяч вважаються зниклими безвісти. Як ви можете прокоментувати цей “злив”? Невже ми наближаємося до того етапу, коли в Росії почнуть відкрито говорити про втрати?
— Цифра цілком можлива, але не відображає реальних втрат із тих, що озвучуються міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних сил України. Це приблизно 2/3 від озвучених в Україні втрат. Наразі вони оцінюються українським Генштабом, як 21 200 окупантів, що удобрили українську землю. Поява таких повідомлень у Російській Федерації теж невипадкова. І, відповідно, я думаю, що інформаційно-психологічні структури Збройних сил Російської Федерації дають свої висновки військовому керівництву про те, що всіляке стримування реальної інформації може потім вилізти боком для самого агресора. Адже коли в російському суспільстві можуть реально усвідомити рівень втрат, це стане величезним шоком, за яким невідомо що може спіткати російську владу.
— Валерію, яку мету мали на меті у Кремлі під час демонстрації польоту ракети “Сармат”. Я нагадаю, російський президент Володимир Путін також заявив, що треба замислитись тим, хто там загрожує Російській Федерації.
— Насамперед треба завжди пам’ятати, що в сучасних умовах основним полем бою є інформаційний простір. Відповідно, запуск цього “Сармата” був проведений і обставлений так помпезно для підтвердження якихось переваг Росії. І, з військової точки зору, можливо, це може бути показником тільки того, що Росія намагається продемонструвати свою незалежність, зокрема від України як однієї з ланок оборонної системи колишнього СРСР (виробництві засобів стратегічного стримування тощо). А це міжконтинентальні балістичні ракети. Ось зараз вони показують, що саме здатні робити ці ракети. Але треба зазначити, що це все-таки ще й етап випробувань, тому це можна використовувати з інформаційною метою.
Американців, звичайно, ця інформація не дуже здивувала. Тому що американці точно знають, в якій кількості та яка ядерна зброя є на території Російської Федерації. За приблизними оцінками, зараз у РФ є близько 6 тисяч ядерних боєголовок різних типів. З них 1500 боєголовок на бойовому чергуванні. Кожна з цих боєголовок врахована і в реальному режимі відстежується американською розвідкою. Тож картинка, показана на російському телебаченні, перш за все, спрямована на внутрішню аудиторію, щоб показати, що вони сильні в умовах глобального протистояння. А в Росії чітко впевнені, що вони воюють не з Україною, а з НАТО, тому що не можуть зізнатися в тому, що зазнають поразки вже котрий день від українських військ. Саме для цього обирають глобальні великі завдання, малюють ці мультиплікаційні картинки, що показують, як вони знищуватимуть Америку. Але навряд чи на Америку впливає ця картинка. Тому що в ядерній сфері ухвалено нову ядерну доктрину, де чітко розуміють, що зараз ядерна зброя вже перестала бути зброєю стримування. Наявний і створений США потенціал дає змогу її нейтралізувати.
Захисники Маріуполя просять не воду, не їжу, а лише боєприпаси – Данілов
Читайте також: Понад місяць Херсон перебуває в окупації російських військ і, фактично, ізольований від решти України: туди не доходять вантажі з українськими продуктами й товарами, з містом немає ні залізничного, ні автобусного сполучення. Водночас деяким людям вдається вибратися самостійно. Розповідаємо, чи можна виїхати із України в Європу через Крим.