На якому етапі перебуває судова реформа в Україні. Скільки у країні чесних суддів. І коли українці матимуть змогу отримувати виключно законні судові рішення.
Про це і не тільки у програмі “Взгляд с Банковой” телеканалу UA говоримо з народним депутатом (фракція “Слуга народу”), представником президента України у Конституційному суді України Федором Веніславським.
Ведуча програми – Анна Нитченко.
– Як ви оцінюєте резонанс, який викликала публікація розслідування Bellingcat про операцію із затримання “вагнерівців”? Які правові наслідки може мати ця ситуація?
– По-перше, того резонансу, який прогнозували наші політичні опоненти, не сталося. Тому що ані розслідування Bellingcat, ані розслідування Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України не встановили факту державної зради з боку вищих посадових осіб Української держави.
Є деякі факти з дійсності, які наші політичні опоненти намагалися дуже спотворити. І в останні дні це особливо помітно, тому що говорять про те, чого точно в розслідуванні Bellingcat немає.
Проте ТСК, пропрацювавши кілька місяців, підготувала проміжний звіт. Усі охочі можуть з ним ознайомитись на сайті Верховної Ради України. Але я закликав би всіх дочекатися остаточного звіту, який має бути більш повним, комплекснішим, з урахуванням, зокрема, і тих матеріалів, які надали розслідувачі-журналісти Bellingcat.
Насправді є три напрями розслідування цієї події. Перший – це Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України. Другий – Державне бюро розслідувань під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора, за фактом оприлюдненої у ЗМІ інформації було зареєстроване кримінальне провадження. І третій напрям – це журналістські розслідування Bellingcat та українських журналістів.
Ось коли вся ця інформація буде повністю вивчена та узагальнена, тоді ми зможемо робити якісь висновки.
Але ще раз наголошу: Bellingcat і слідча комісія факту держзради, факту витоку інформації з Офісу президента точно не встановили.
– Цього року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт щодо поновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На якому етапі зараз перебуває судова реформа в нашій країні?
– Так, 16 липня цього року Верховна Рада ухвалила два ключові закони – про внесення змін до закону “Про судоустрій та статус суддів” та закон “Про Вищу раду правосуддя”. Вони передбачають абсолютно новий механізм формування Вищої ради правосуддя та добору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. В першому та в другому випадку діє правило, за якого міжнародні експерти фактично можуть мати вирішальне право для того, щоби не допустити одіозних, несумлінних кандидатів на ці посади.
Президент України неодноразово заявляв, що судова реформа є одним із суттєвих пріоритетів його діяльності та діяльності політичної партії “Слуга народу”.
На сьогодні ми отримали сформовану Етичну раду, яка займатиметься відбором кандидатів до складу Вищої ради правосуддя. І ми отримали конкурсну комісію, яка займатиметься добором до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Тепер необхідно, щоби протягом кількох місяців було відновлено процес відбору та отримано рекомендації Етичної ради щодо складу Вищої ради правосуддя. А потім Вища рада правосуддя на підставі рекомендацій конкурсної комісії ВККС сформує Вищу кваліфікаційну комісію суддів.
Я прогнозую, що протягом кількох місяців відбудеться і перша, і друга подія. Ми отримаємо дієвий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка одразу зможе розпочати заповнення вакантних посад у судах. Ми заповнимо вакансії в судах, а діяльність оновленої Вищої ради правосуддя дозволить швидко та ефективно притягувати до відповідальності одіозних суддів, які виносять неправосудні, кон’юнктурні, неправомірні рішення.
– А що судова реформа змінить для пересічних українців?
– Основна мета судової реформи – поновити довіру. Кожен простий громадянин, який звернеться до суду, буде впевнений, що не буде рішень, що суперечать ідеям верховенства права, справедливості. Тобто людина має прийти до суду та отримати справедливе судове рішення, яке не викликатиме питань з погляду юридичної аргументації, обґрунтованості та застосування правових норм.
– А чи є сьогодні єдність серед основних гравців судової сфери України – суддів, прокурорів, громадських організацій – щодо необхідності реформування судової системи? І кого більше – противників чи прихильників?
– Це дуже цікаве питання, бо воно не має єдиної відповіді. Все залежить від того, з чиєї точки зору оцінювати перспективи судового реформування.
Події останніх місяців показали, що судова влада, судова спільнота не зацікавлена у встановленні чітких та зрозумілих правил ведення судочинства та прийняття судових рішень. Судове суспільство дуже протидіє ініціативам президента та нашої політичної сили, які ми намагаємося реалізувати.
І виходить парадоксальна ситуація. Судді на сьогодні практично всіх судів мають дуже високий рівень заробітних плат, починаючи від 30-40 тис. грн і закінчуючи 300-400 тис. грн на місяць. Але при цьому рівень довіри до судової влади є досить низьким.
Чому так відбувається? Питання дуже неоднозначне. З одного боку, так відбувається, бо дуже резонансними є рішення, пов’язані з якимись скандалами. Журналісти, громадянське суспільство завжди наголошують на таких скандальних рішеннях. І, як правило, щодо сприйняття цього інформаційного масиву складається враження взагалі про судову владу. Водночас більшість судових рішень є справедливими та правильними.
Також є десь 10-30% суддів, які не задовольняються заробітною платою і які, крім офіційних джерел доходу, мають і неофіційні. Ми говоримо про корупційну складову. Саме ця корупційна складова дозволяє вузькому колу суддів отримувати дуже великі гроші, й саме завдяки цьому ми маємо одіозні, часто абсурдні рішення.
Тому, звичайно, судді, які звикли брати участь у корупційних схемах, дуже протидіють судовій системі та судовому реформуванню.
Проте позиція експертної спільноти збігається з позицією Верховної Ради, нашої політичної сили. Усі розуміють, що необхідно провести дуже ретельний відбір на посади суддів людей, які не будуть піддані корупційним спокусам у процесі судової діяльності, виноситимуть справедливі, законні рішення. Такої мети можна досягти лише тоді, коли незалежні експерти у складі конкурсних комісій, Етичної ради відфільтровуватимуть одіозних, недоброчесних, недобросовісних кандидатів на ці посади.
Узагальню – суспільство, громадяни, наша політична сила, Верховна Рада зацікавлені у якнайшвидшому завершенні судової реформи. А певна група суддівської спільноти, звісно, протидіє та намагається ставити палиці у колеса.
– А яку позицію займає президент щодо судової реформи?
– Президент на всіх нарадах ставить за мету очищення судової влади саме від суддів, які виносять неправосудні рішення. Для президента це один із найважливіших пріоритетів. Він про це завжди каже.
– Проблема корупції в судах гостро стояла практично весь період незалежності України. Особливо це стосувалося господарських справ. Чи є достатні зараз антикорупційні механізми для запобігання корупційним діям в українських судах?
– Я думаю, що антикорупційних механізмів, створених та запущених під час нашої влади, під час каденції нашої Верховної Ради та повноважень президента, наразі абсолютно достатньо для того, щоб антикорупційна діяльність велася ефективно.
Ми маємо Національне агентство з питань запобігання корупції, яке є дуже авторитетним і має дуже важливі механізми для формування антикорупційної стратегії та запобігання корупції. Ми маємо Національне антикорупційне бюро, яке проводить досудове розслідування. Ми розблокували діяльність Вищого антикорупційного суду, який має розглядати справи, що готуються Національним антикорупційним бюро.
Тобто, загалом, система антикорупційних органів є достатньою для того, щоб ці органи діяли. Але необхідно ще зробити кілька важливих кроків, пов’язаних зі зміною нормативно-правової бази, зокрема кримінально-процесуального законодавства, яке дозволить ефективніше виконувати органам досудового розслідування свої функції.
Думаю, що ми маємо отримати вже очевидні результати найближчим часом. Але головне на чому необхідно наголосити – це на тому, що антикорупційна система є абсолютно незалежною. Створено всі механізми, і вони мають тепер продемонструвати свою ефективність.
– Як оцінюють наші партнери судову реформу України? Я маю на увазі США та інші країни-партнери.
– Ті ініціативи, які виходили від президента і нашої політичної сили та були реалізовані в законах, дуже високо оцінені й послами країн G7, і міжнародною експертною спільнотою. Усі підтримують наші ініціативи.
Я хочу звернути увагу, що коли Рада суддів не давала своїх кандидатів до складу Етичної ради, було ініційовано круглий стіл за участі послів країн G7, представників Офісу президента, комітету Верховної Ради України з питань правової та антикорупційної політики. Й нам вдалося розблокувати цей процес. І багато в чому завдяки такій активній позиції наших міжнародних партнерів.
Тому вони, звісно, підтримують та розуміють, що ця реформа є однією з ключових взагалі для побудови України як правової держави.
Нагадаємо, міжнародні партнери України привітали створення Етичної ради для судової реформи.
Читайте також: Розслідування “Вагнергейту” опубліковано – що далі? Інтерв’ю з Володимиром Фесенком