У всьому світі залишається актуальною військова кінологія. У різні періоди історії вирішальну роль в тій чи іншій битві зіграли різні представники фауни, але найбільш ефективною твариною в ближньому бою була, є і ще довго буде залишатися собака.
“Людина постійно полювала разом із собакою, використовувала її фізичні можливості, яких у неї немає – гострі зуби, добрий нюх, ідеальний слух. Іноді собака може бачити на відстані декількох кілометрів. Мається на увазі – бачити за допомогою тих способів, якими не володіє людина. Вона на це не здатна чисто фізично, навіть найчутливіша”, – розповідає історик Олександр Палій.
Собака – це перша й найвірніша приручена людиною тварина. За даними істориків, її досвід співжиття з людьми становить приблизно 15 тисяч років.
Сьогодні собака на полі бою – це повноцінний біомеханічний універсальний солдат. Найширше військове застосування собаки отримали під час Другої світової війни. Вони тягнули кілометри кабелю для зв’язківців, евакуювали поранених, передавали листи та йшли на вірну смерть.
Сучасні війни носять вже зовсім інший характер. З огляду на актуальність нових викликів, помінялися й методики підготовки собак до бойових дій. Серед всього силового блоку України найширше застосування чотириногих залишається у прикордонної служби. Приблизно тисяча інспекторів-кінологів із службовими собаками виходять на охорону державного кордону.
“Ми використовуємо службову собаку як біологічний детектор для пошуку наркотичних вибухових речовин, зброї та боєприпасів. Наразі є технічні засоби, які використовуються в цьому напрямі, але вони завжди великогабаритні й не завжди дають стовідсотковий результат. Що стосується аналізатора службової собаки, то наука ще не дійшла такого прогресу, щоб повністю її замінити, особливо щодо безпеки”, – зазначає начальник кафедри кінології факультету охорони та захисту державного кордону Національної академії ДПСУ ім. Б. Хмельницького Анатолій Афанасьєв.
Прикордонна собака не тільки шукає та знаходить – при необхідності вона здатна атакувати та знешкодити живу силу ворога. З початку російської агресії найманці та бандформування нерідко нападали на наші прикордонні застави, тому під час підготовки “чотириногих прикордонників” навчають злагодженій роботі в складі штурмової групи.
Щоби знешкодити злочинця, представники прикордонної служби, Національної гвардії та Збройних сил України як правило використовують собак породи малінуа, більше відомої як бельгійська вівчарка.
У роботі зі штурмовими собаками дисципліна, ієрархія та професіоналізм виходять на перший план. Їх ретельно відбирають із раннього віку, вивчають поведінку й оцінюють перспективу, адже в лапах цих чудових створінь природи не тільки успіх спецоперації, а щось значно більше.
“Однозначно, стоїть питання життя людини. Тобто, якщо не спрацює собака, ви можете втратити своє життя. Тому потрібно прагнути до того, щоб мати собак такого рівня й навчати їх так, щоб життя людей були врятовані”, – говорить заступник командира кінологічної роти НГУ ВЧ №3057 зі спеціальної підготовки Вікторія Безус.
Потенціал військово-штурмових, пошукових і постових собак оцінюють за деякими критеріями. Найважливіші з них – робочі якості, потім вже послух і екстер’єр. Професійні навички здатні передаватися й генетично – племінну собаку-воїна простіше навчити військовій справі.
Науково доведено, що собака здатна допомогти людині не тільки на полі бою, а й у процесі повернення до мирного життя. Посттравматичні стресові розлади, так звані флешбеки, депресії та суїцидальні настрої – те, з чим борються українські медики та психологи. Згідно з дослідженнями, собака-терапевт здатна повертати людину в стан “тут і зараз”. Застосування “кошлатих психологів” називається каністерапією і є частиною пет-терапії для військових, які повернулися додому після важких боїв.
Більше випусків програми “Полігон” дивіться за посиланням.