Після усунення проросійського політика Келіна Джорджеску від участі в президентських виборах, політичний ландшафт Румунії зазнав змін. Коаліція правлячих партій намагається визначитися з висуненням свого кандидата. Водночас участь у передвиборчих перегонах заявляє і лідер ультраправого “Альянсу за об’єднання румунів” (AUR) Джордже Сіміон. Ситуацію, що склалася, сьогодні, 13 березня, в ефірі телеканалу FREEДOM прокоментував політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак.
Після скасування результатів першого туру президентських виборів, які відбулися в Румунії у листопаді 2024 року, підвищена увага до персони Келіна Джорджеску призвела до того, що стосовно нього почала формуватися штучна ілюзія активного політика нового покоління.
“Феномен Келіна Джорджеску ширший, ніж просто російські гроші та російський вплив і загалом маніпулювання через TikTok (свою передвиборчу кампанію Джорджеску вів переважно в TikTok, використовуючи маніпулятивні ролики). І, природно, це привернуло увагу значних частин румунського суспільства, які починали сприймати його як несистемного кандидата”, — зазначив Постернак.
Конституційний суд Румунії 11 березня відхилив усі скарги на рішення Центральної виборчої ради не допускати Джорджеску на президентські вибори, які відбудуться в Румунії у травні. У зв’язку з цим у країні зараз на виборчому порядку денному два ключові питання.
“Перше, правий кандидат буде, і найімовірніше, це буде Сіміон (Джордже Сіміон — лідер ультраправого “Альянсу за об’єднання румунів” (AUR), — ред.). Він дуже респектабельний діловий політик, і він дуже сильно інтегрований, на відміну від Келіна Джорджеску, у владні розклади. Наприклад, перебуваючи в опозиції, його фірми отримували солідні тендери та замовлення з державного фінансування. Тобто його опозиційність багато в чому була вельми умовною, дуже інтегрованою в усі владні структури Румунії. Він не має особливо шансів, як бачиться зараз, виходячи з електоральної кон’юнктури, стати президентом Румунії. Але свої 25-30% він узяти, звичайно ж, може”, — проаналізував політтехнолог.
Проблема ще й у тому, що союз Соціал-демократичної партії (PSD) і Націонал-ліберальної партії (PNL), який уже тривалий час є правлячим у Румунії, “об’єктивно набрид країні”.
“Він сприймається румунськими громадянами як коаліція, яка загрузла в корупційних справах і абсолютно далека від інтересів румунського народу”, — уточнив Постернак.
Друге ключове питання полягає в тому, що керівні партії Румунії не можуть дійти спільного консенсусу щодо єдиної кандидатури від коаліції на посаду президента.
“Вони намагалися спочатку висунути єдиним кандидатом Кріна Антонеску. Але він, висловлюючись мовою політтехнологів, просто “не злітає”, він не користується авторитетом [в електорату]. Зараз з’являється нова фігура — Віктор Понте. Він колишній прем’єр-міністр, і знову-таки він буде асоціюватися у румунів із минулим. Можливо, є певні наміри у мера Бухареста [Нікосура Дана] — досить-таки популярного політика в Румунії, який може стартанути на цих виборах. Є ще Олена Ласконі (румунська проєвропейська опозиціонерка, яка вийшла разом із Джорджеску до другого туру президентських виборів 2024 року, — ред.), що має теж значну популярність, і яку так і не захотіла підтримати коаліція”, — зазначив експерт.
Політтехнолог акцентував, що головна проблема для коаліції — це єдиний кандидат, і поки що її ніяк не можливо вирішити.
“З одного боку, Румунія — парламентсько-президентська республіка, роль президента там усе-таки обмежена. Але з іншого боку, є певне очікування і сприйняття у румунського суспільства. І якщо нинішні коаліційні партії не запропонують гідної альтернативи, яка відповідала б інтересам румунського суспільства, то я думаю, що і в Сіміона, і в інших несистемних кандидатів з’являється дуже багато можливостей”, — підсумував Постернак.
Читайте також: Суд Румунії відхилив заявку Джорджеску на участь у президентських виборах — подробиці (ВІДЕО)
Нагадаємо, 24 листопада 2024 року відбувся перший тур виборів президента Румунії, на яких більшість голосів набрав ультранаціоналістичний кандидат Келін Джорджеску. Другий тур очікували 8 грудня. Однак 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів через втручання у виборчий процес. Повторні президентські вибори призначено на 4 травня 2025 року.
10 лютого президент Румунії Клаус Йоганніс, чий президентський термін офіційно закінчився в грудні, оголосив, що йде у відставку, щоб не розпалювати кризу навколо його посади. Конституційний суд його відставку прийняв і призначив тимчасово виконувачем обов’язки президента главу Сенату Іліє Болояна.
Читайте також: ЦВК Румунії відмовила Джоржеску в реєстрації на президентські вибори, — ЗМІ