Європейський “Небесний щит” здатен ефективно захистити українське небо — деталі від авіаексперта

Західні фахівці запропонували план створення повітряного щита над Україною, який передбачатиме патрулювання 120 винищувачами в західній частині країни. НАТО не може ухвалити таке рішення через необхідність консенсусу, який блокуватимуть проросійські уряди Угорщини та Словаччини. Але окремі країни можуть діяти самостійно. На цьому сьогодні, 7 березня, в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував авіаційний експерт Костянтин Криволап.

“Ініціатива “Небесний щит” існує ще з 2022 року. Її розробляли експерти — ексфахівці Королівських авіаційних сил Великої Британії. Вони опрацювали всі можливі ризики, небезпеки, загрози, наслідки, які можуть бути у зв’язку із запуском цього проєкту. Тоді цей проєкт не знайшов такої шаленої підтримки, бо це питання, у якому багато військових, політичних і юридичних нюансів. Але якщо спростити питання до мінімального значення, то немає жодних юридичних підстав для того, щоб не використовувати збройні повітряні сили будь-якої країни, навіть якщо вона не член НАТО, для того, щоб захищати українське небо, не вступаючи в бойові зіткнення з російською авіацією”, — розповів авіаексперт.

Він розповів, у чому полягала ідея “Небесного щита”.

“Експерти прорахували, що для захисту українського неба необхідно близько 120 винищувачів, які можуть постійно патрулювати небо, фактично — у західній частині України для того, щоб не наближатися до лінії бойового зіткнення або до кордонів із Російською Федерацією ближче, ніж на 200 км. Тому що ближче, ніж 200 км — виникає небезпека ураження системами протиповітряної оборони росіян. Проте це дало б можливість захистити три українські атомні електростанції та такі міста як Одеса, Львів, Київ тощо. За даними експертів-розробників цього проєкту, це б змогло дати більший ефект, ніж якби в Україну було направлено 10 тисяч солдатів НАТО”, — пояснив Криволап.

Він наголосив: єдина проблема запуску цього проєкту, через яку його так і не реалізували, в тому, що в ньому не може брати участь НАТО.

“Це може зробити тільки кожна окрема країна. Бо для того, щоб було ухвалено таке рішення, у НАТО має бути консенсус. Але цей консенсус буде заблокований відомими російськими помічниками у вигляді керівників Словаччини та Угорщини. Все інше досить легко вирішується. У 2022 році ця ініціатива не знайшла відгуку в деяких європейських лідерів, тому що найзручніше патрулювання неба було б проводити з території Польщі або Румунії. І ці країни повинні були дати на це свою згоду. Але донедавна такої згоди не було — країни пояснювали це тим, що не хочуть ескалувати ситуацію з РФ. Зараз ситуація на Європейському континенті дещо змінилася — Європа почала прокидатися та готова вкладатися у свою безпеку. Тому ініціатива “Небесного щита” знову почала активно обговорюватися”, — розповів експерт.

Він додав: якщо європейські лідери наважаться на запуск цієї ініціативи, це не тільки убезпечить європейський повітряний простір, а й значно допоможе Україні в її боротьбі з російськими окупантами.

“Я вже зазначав, що під час запуску цього проєкту можуть виникнути певні технічні, організаційні проблеми, пов’язані із взаємодіями українських протиповітряних сил та авіації, яка патрулюватиме з боку наших союзників. Але ці проблеми можна буде вирішити без особливих зусиль. Водночас якщо ми візьмемо лінію бойового зіткнення і кордону з Росією і відкладемо 200 км, то фактично вся ця територія може бути зоною, де відбуватиметься патрулювання авіації наших партнерів. Відповідно, можна буде звільнити українські сили для того, щоб перенести ці ресурси у 200-кілометрову зону. Крім того, зросте якість захисту українських міст від російських атак балістичними ракетами, крилатими ракетами, дронами”, — розповів гість ефіру.

Криволап додав, що наразі за цим проєктом залишається одне нерозв’язане питання — де базуватиметься ця авіація.

“Як і раніше, це питання, напевно, буде звернене до Польщі та Румунії. Тому що це ідеальне місце для базування авіації для патрулювання українського неба. Головне — їхня принципова згода. І ще раз зазначу — це ніяк не буде пов’язано з НАТО. Бо таке рішення країна ухвалюватиме виключно самостійно. Хоча потрібно справедливо зазначити: попри те, що ці країни виступатимуть від свого імені, а не від імені НАТО, все одно вони працюватимуть за стандартами НАТО, бо іншого не вчилися”, — підсумував Костянтин Криволап.

Читайте також: Макрон посилає сигнали Трампу про “ядерну парасольку” для Європи — заяви пояснив політолог