У Грузії намагаються ухвалити новий закон про “іноагентів” — подробиці (ВІДЕО)

Парламент Грузії 4 березня підтримав у першому читанні новий закон про “іноагентів”. “За” проголосувало 84 депутати від керівної партії “Грузинська мрія”. Проти не виступив ніхто, оскільки опозиція, яка вважає, що жовтневі парламентські вибори були сфальсифіковані, як і раніше, бойкотує роботу парламенту, передає FREEДOM.

Новий закон про “іноагентів” партія влади “Грузинська мрія” ініціювала, тому що попередній виявився недостатньо ефективним. У пояснювальній записці йдеться, що він “не забезпечує достатньою мірою” прозорості.

Автори законопроєкту посилаються на те, що більшість некомерційних організацій, які отримують іноземне фінансування, вважали за краще не реєструватися як “іноагенти”, щоб не піддаватися санкціям. Тому грузинська влада вирішила посилити норми.

Якщо закон про “іноагентів” зразка 2024 року був майже точною копією російського, то нинішній, як стверджують у “Грузинській мрії”, скопійований з американського закону 1938 року.

“Важливо зазначити, що американський закон, на відміну від початкового грузинського закону “Про прозорість іноземного впливу”, поширюється на всіх фізичних або юридичних осіб, які отримують фінансування з-за кордону або діють за вказівкою іноземної держави, іноземного принципала. Грузинський закон “про прозорість” застосовується тільки до юридичних осіб, що є одним із прикладів того, наскільки суворіший американський закон”, — розповів виданню Tabula депутат від партії “Грузинська мрія” Арчіл Гордуладзе.

Згідно з новим законопроєктом, у Грузії “агентами іноземного впливу” (“іноагентами”) можуть стати не тільки організації, а й пересічні громадяни. Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за відмову реєструватися як “іноагент”. Для порушників передбачено штраф у розмірі 10 тис. ларі (близько 3,5 тис. доларів) або позбавлення волі на строк до 5 років.

“За” нову версію закону проголосували виключно депутати від партії “Грузинська мрія”. У грудні 2024 року мандатів позбулися 49 депутатів від опозиції. Опозиційні партії бойкотують роботу парламенту, вважаючи останні вибори сфальсифікованими. 

“Стратегічна мета бойкоту — делегітимізація влади. Якщо вони вкрали вибори, то не повинні користуватися законною владою. Це також позиція переважної більшості грузинського народу. Ми бачимо це на вулицях — уже кілька місяців тривають масові протести. Звісно, вони можуть ухвалювати закони, призначати президентів, прикидатися, що вони — уряд. Але якщо у вас немає підтримки народу, який є джерелом влади, і вас не визнають [міжнародні] партнери, то очевидно, що ви не можете керувати країною”, — в інтерв’ю виданню Deutsche Welle розповіла лідерка партії “Дроа” з “Коаліції за зміни” Елене Хоштарія.

Ухвалила “Грузинська мрія” 4 березня 2025 року й інші поправки до чинного законодавства. Так, тепер участь неурядових і громадських організацій в ухваленні державних рішень визнали необов’язковою. Інші поправки встановлюють обмеження для ЗМІ, які отримують фінансування з-за кордону.

“Абсолютно всім зрозуміло, зокрема й журналістам, що це робиться для того, щоб підготувати фундамент для майбутніх репресій. Усе те, що робить “Російська мрія” (проросійська партія “Грузинська мрія”, — ред.), не працює. Понад три місяці тисячі людей, десятки тисяч виходять на вулиці. Міжнародна спільнота не визнає ці вибори (парламентські вибори в Грузії відбулися 26 жовтня 2024 року, — ред.). Міжнародні організації теж кажуть, що ці вибори були несправедливими та невільними. А журналісти називають нового “президента” і “прем’єра” “людьми, які узурпували владу” (14 грудня колегія представників “Грузинської мрії” обрала “президентом” Михаїла Кавелашвілі замість легітимної Саломе Зурабішвілі, — ред.), — зазначив член політради Єдиного національного руху Грузії Дмитро Шашкін.

Навесні 2024 року парламент Грузії подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі та, попри масові протести, ухвалив закон “Про прозорість іноземного впливу”. Він зобов’язав некомерційні та громадські організації, що фінансуються з-за кордону на більш ніж 20%, реєструватися в спеціальному реєстрі.

З новою силою протести в країні спалахнули наприкінці жовтня 2024 року — після рішення влади заморозити переговори щодо вступу до ЄС. Масштабними протестами супроводжувалися і парламентські вибори.

Євросоюз призупинив процес вступу Грузії до ЄС і заморозив 30 млн євро, які були призначені для підтримки країни.

Щодо осіб, причетних до переслідування протестувальників, США і низка європейських держав, зокрема й Україна, ввели персональні санкції. Так, 3 березня 2025 року Естонія ввела заборону на в’їзд до країни ще 55 громадянам Грузії. Серед них — судді, поліцейські, прокурори та парламентарі.

Читайте також: Ще на крок ближче до РФ: партія влади Грузії готує нові обмеження для ЗМІ — деталі (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, з 28 листопада 2024 року в Грузії тривають масові демонстрації. Головна причина — рішення влади країни призупинити переговори про вступ до Європейського Союзу до 2028 року. Протестувальники вимагають проведення нових парламентських виборів, відновлення переговорів про членство Грузії в ЄС і звільнення затриманих на мітингах.

Читайте також: “Грузинська мрія” позбавила мандатів депутатів від опозиції — подробиці (ВІДЕО)