Атаки дронів по нафтопереробних заводах (НПЗ) для Росії — це боляче, але поки що не критично. Однак є дві складові таких дій — військова та економічна. І незважаючи на те, що російських танків на фронті менше не стало, їх, як і раніше, є чим заправляти, збиток від ударів по НПЗ — значний. Це б’є по економіці країни-агресора. Таку думку висловив в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 5 березня, військовий аналітик, співробітник СБУ (2004-2015 рр.) Іван Ступак.
“Це боляче, але це не критично. Тільки через те, що Російська Федерація дуже довга — 17 млн квадратних кілометрів. Є де сховати нафтопереробні комплекси, якісь станції, бази нафтові, якщо ми говоримо про цю сферу. Особливо — за Уралом. Там прекрасно усвідомлюють, що звідти можна забирати засоби протиповітряної оборони, перетягувати їх на європейську частину Росії, тому що саме вона під загрозою українських безпілотників. А за Урал поки що українські безпілотники ще не долітали. Можливо, звичайно, і зможуть дістатися, але це в якомусь доступному для огляду майбутньому”, — зазначив Іван Ступак.
Спікер пояснив, що удари по НПЗ завдають порівняно недорогими дронами. А ефективність атак висока, збиток від них — значний.
“Чому НПЗ? Перше — ці об’єкти дуже крихкі, вразливі. Достатньо, як каже класика, іскри, щоб розгорілося полум’я. Друге — їх досить багато на цій же європейській частині Російської Федерації. Третє — не так вже й багато вибухівки потрібно для того, щоб знищити або пошкодити як мінімум цей об’єкт. Буквально 20, 30, 40 кг вибухівки і дешевий безпілотник. Дешевий, порівнюючи з вартістю ракети: 150-200 тис. доларів, але це не 5 млн доларів за ракету. І ми беремо кількістю”, — наголосив гість ефіру.
Він також звернув увагу на те, що українська сторона під час ураження таких об’єктів намагається “не відміряти лінійкою відстань”, а використовувати тактику, як і на фронті: створювати якусь kill-зону.
“Тобто все, до чого можна дотягнутися, все, що може бути пошкоджено/знищено, все підлягає пошкодженню і знищенню”, — доповнив спікер.
За словами Ступака, у росіян унаслідок ефективного ураження НПЗ уже спостерігаються перебої з постачанням палива для цивільної сфери.
“Але, знову ж таки, у них поки що є можливість перекрити прогалини, огріхи, знищені комплекси, знищену продукцію завдяки поставкам із глибинних територій. Ми прекрасно собі усвідомлюємо, що в Російській Федерації пріоритет стоїть для військових. Ось, що б не сталося, військові мають бути забезпечені. Шкільний автобус? Чорт із ним. Ніколи не їздили наші діди на автобусах до школи, навіщо він потрібен? Швидка допомога — заради бога, приберемо. Тобто в Якутії не потрібна швидка допомога. А паливо йде насамперед в армію. І поки що прямого причинно-наслідкового зв’язку між ударами по НПЗ і тим, щоби російська техніка перестала їхати, ми не бачимо. Позаяк завжди ця потреба покривається поставками з інших ресурсів”, — пояснив гість ефіру.
Але Україна переслідує, крім цього, ще іншу мету — це економіка країни-агресора, наголосив він.
“Є військова складова, і ми б хотіли, щоб танки російські не їздили, БМП не їздили. Але вони поки що їздять. Але, з іншого боку, знищено паливо, паливо не експортоване, за нього не отримано долари, євро, фунти, єни, не знаю, там що ще. Не потрапляють гроші в бюджет, не оплачуються податки, підприємство простоює і, навпаки, вимагає грошей із бюджету, мовляв, дайте, щоб відновитися. Тобто ми намагаємося бити ще на економіку дуже сильно”, — резюмував гість ефіру.
Читайте також: Сили безпілотних систем ЗСУ вразили низку важливих об’єктів у Росії — значення ударів прокоментував Братчук
Нагадаємо, Сили оборони України в ніч на 4 березня вразили низку важливих об’єктів на території Росії. У Ростовській області уражено нафтоперекачувальну інфраструктуру, яка забезпечувала армію РФ.
Читайте також: Росія не здатна захистити свої стратегічні об’єкти від українських атак — розбір Дмитра Снєгирьова