Викрадення Росією українських дітей: нові свідчення злочинів

Україна повернула 1 223 дитини, які були депортовані або незаконно переміщені Росією. Про це повідомила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович. Загалом федерація депортувала щонайменше 19,5 тисяч українських дітей. Свою відмову повертати їх додому Москва системно підкріплює операціями інформаційного впливу. Як і з якою метою Росія поширює фейки про нібито злочини України проти дітей, розповідає FREEДOM.

Новинні стрічки російських пропагандистських ЗМІ регулярно рясніють заголовками про те, що бійці “Азова” нібито відкрили під Києвом нацистський дитячий табір, Сполучені Штати Америки та Німеччина немов допомагають Україні торгувати дітьми, а учасники Революції Гідності наче причетні до продажу дитячих органів. Усі ці абсурдні та відверто огидні так звані “новини” — частина цілеспрямованої інформаційної кампанії Кремля, впевнені аналітики українського Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, які досліджували російський наратив.

“Інформаційні операції Кремля здійснюються в межах просування наративу російської пропаганди, згідно з яким Україна нібито відповідальна за систематичне вчинення злочинів проти дітей. …Стратегічна мета Москви полягає в тому, щоб заперечити, применшити, виправдати або інформаційно перекрити реальні злочини, які РФ скоює проти українських дітей”, — із дослідження Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Свої зусилля з дестабілізації України зсередини та дискредитації країни на міжнародній арені Росія веде ще з окупації Криму та початку агресії на Донбасі. І з кожним роком маніпуляції щодо нібито злочинів Києва стосовно власних маленьких громадян стають дедалі витонченішими.

“Це почалося ще з 2014 року. Усі ви пам’ятаєте сюжет про “хлопчика розіп’ятого, в трусиках”. Особливої актуальності та гостроти цей наратив набув у березні 2023 року, коли Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у викраденні дітей з України. Тоді цей наратив російська пропаганда просувала для того, щоб інформаційно перекрити російські злочини”, — зазначив керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

Російські пропагандисти вдаються одразу до кількох схем поширення фейків. Одна з улюблених — затягнути в інформаційний простір федерації дезінформацію, яку раніше вони самі ж оприлюднили в іноземних медіа.

“Загальна схема така: певний фейк, що містить певне звинувачення, закидають в інформаційний простір з іноземних джерел. Часто це можуть бути реальні медіа, які мовлять, наприклад, у Сенегалі. Робиться вкидання через африканський сайт, потім воно поширюється кількома мовами, англійською насамперед, через мережу російських інформаційних проксі, через різні сайти. Через них воно переходить уже в російські Telegram-канали, російські сайти вже російською мовою. А звідти ці фейки часто ретранслюють і офіційні посадові особи”, — розповів старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Віхров.

Більшість російських фейків бездоказові, і для людини, яка має критичне мислення, просто смішні, тому найчастіше спростувати їх нескладно. Цим системно займаються журналісти й аналітики з України та десятків країн світу. Але в інформаційних атаках Москва бере кількістю, а не якістю — генерує тонни контенту. Тим самим створює серед російського населення загальну атмосферу недовіри до України та підкріплює штучно сформоване у росіян упередження.

“Людина, яка прочитала спростування, і та, яка прочитала фейк, можуть бути різними людьми. Але одна справа, коли людина прочитала інформацію і задумалася, а, може, так і є? А навколо неї є десять осіб, які скажуть: “Та ну, це неправда”, то людина може засумніватися. Ось російська пропаганда хоче створити ці ехо-камери, де люди будуть вірити в ці фейки й де не буде того, хто читає спростування і просто нормальні джерела, має адекватну позицію і, відповідно, не скаже, що якісь там трансплантологи дітям нирки вирізають”, — розповів Максим Віхров.

Росія збирає сфабриковані свідчення та маніпулює фактами, щоб представити власну версію подій на міжнародному рівні. Такі інформаційні операції прямо впливають на долі депортованих або примусово переміщених Росією українських дітей, каже правозахисниця Катерина Рашевська.

“Російська система притулків — це як російська система пенітенціарних установ. Там тортури, нелюдське поводження, звідти неможливо вийти нормальною людиною. Росіяни утримують там українських дітей, тому що забрати їх може тільки законний представник. І потім Росія продукує нові фейки, каже, що діти, мовляв, не хочуть повертатися, бо не знають призначеного Україною законного представника. І питання в тому, чи створила Російська Федерація умови, за яких дитина може познайомитися із законним представником і поїхати в сім’ю на територію держави свого громадянства?”, — розповіла експертка Регіонального центру прав людини (RCHR) Катерина Рашевська.

Вона нагадала, що в липні 2023 року в Росії на рівні Держдуми створили парламентську комісію, яка займається розслідуванням нібито злочинів України проти дітей. Ця комісія продовжує працювати й регулярно публікує документи, що підтримують кремлівський наратив. За словами правозахисниці, ця ситуація нагадує події Другої світової війни. Перед капітуляцією нацистської Німеччини там існували спеціальні підрозділи, які збирали інформацію про нібито злочини антигітлерівської коаліції та готували матеріали для власного майбутнього трибуналу, замість якого пізніше пройшов Нюрнберзький процес.

Читайте також: Росія проводить кампанію з дезінформації про українських дітей — подробиці (ВІДЕО)