Крим ніколи не був згоден із російською окупацією і через 11 років так само хоче повернутися в Україну, — Джелял

Крим перетворюється на зону тотального контролю, де дітям нав’язують мілітаризм, а свобода слова пригнічується репресіями. У школах учні змушені починати день із пропагандистських пісень, а за будь-яке інакомислення загрожує кримінальне переслідування. Однак, навіть після 11 років російської окупації, люди чинять опір і показують, що Крим хоче повернутися в Україну. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 26 лютого, сказав перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.

“Багато імен нам відомі. Дуже часто ми чуємо цифру — 221 політичний в’язень, але щоразу доводиться додавати, що ця цифра набагато більша. Деякі імена нам відомі, набагато більше — ні. Опір, який є в Криму, має дуже багато імен, облич. Дуже різних форм набуває. І це вкрай важливо, позаяк доводить той очевидний факт, який сьогодні не тільки наш ворог, а й деякі партнери України намагаються не помічати, або не хочуть, або не можуть помітити, що Крим, навіть по закінченні 11 років окупації, хоче повернутися в Україну. Він хоче бути вільним і не згоден з окупацією, як не був згоден і 11 років тому”, — акцентував Джелял.

Він наголосив, що символом опору в Криму є конкретні люди.

“Це мої друзі Асан Азіз Ахтемов, Ірина Данилович, мій хороший і близький товариш. З нею ми намагалися в Криму підтримувати наших співгромадян, щоб вони через переслідування, репресії не падали духом і не втрачали надії на те, що ситуація врешті-решт все-таки вирішиться в правильному ключі. Але і Ірина, і я опинилися за ґратами, як і багато наших друзів. Це і Сейран Салієв, і Сервер Мустафаєв. Це Зодіє Салієва, до якої теж не так давно, кілька місяців тому, приходили співробітники ФСБ РФ. Забрали з дому, не повідомляючи ні рідним, ні адвокатам, де вона перебуває. Вивчали її контакти, з ким вона спілкується тощо”, — розповів гість ефіру.

Зодіє Салієва, за словами Джеляла, буквально одна відбивалася свого часу від тиску “самооборонців” Криму, які напали на офіс Меджлісу, що тоді єдиний у Криму ще був будівлею, де майорів державний прапор України.

“Уже скрізь тоді українські прапори зняли, а на Меджлісі ще був. І ось Зодіє Салієва якраз тоді відбивалася, щоб цей прапор не зняли. Але, природно, протистояти цьому вона вже не могла, і однаково потім здорові лоби поставили драбину і зняли. Але потім кримчани все одно знайшли інший прапор, і повісили назад”, — доповнив Наріман Джелял.

Він також наголосив, що батьки Азіза Ахтемова, який нині перебуває в російському полоні, у колі сім’ї, друзів, сусідів продовжують, підтримуючи одне одного, відстоювати правду на окупованому півострові.

“Тому можна говорити не обов’язково про фізичний опір, коли ми бачимо пошкодження, наприклад, якоїсь військової інфраструктури. Ми маємо говорити про ментальний, культурний опір. Коли люди докладають неймовірних зусиль, щоби зберегти свою ментальність, ідентичність”, — акцентував Джелял.

Росія, особливо через дітей, намагається змінити свідомість українців у Криму, акцентував він.

“Це жахливо. Мені сьогодні написали, що в школах Криму посеред уроку піднімають дітей на традиційну зарядку, і виконують її під пісню Шамана “Я — русский”. Не просто ж так. Ми ж розуміємо, що це ідеологічна обробка нашого молодшого покоління, щоб вони засвоїли, завчили цю фразу і, як колись за радянських часів, забули, що вони кримські татари або азербайджанці, або українці, або башкири, або ще хтось інший, а всі стали росіянами. Це ж ненормально. Це якраз і є силою будь-якого суспільства, коли кожен зберігає свою ідентичність, дотримуючись загальноприйнятих правил і норм”, — резюмував гість ефіру.

Читайте також: Від сталінського до путінського терору: Росія русифікує Крим і розправляється з місцевими жителями — подробиці (ВІДЕО)

Нагадаємо, 26 лютого в Україні — День кримського опору російській окупації.

Читайте також: У Криму можуть позбавити волі не за те, що ти зробив, а за те, що ти подумав, — Лакійчук