“Рамштайн” і НАТО готувалися до різних варіантів поведінки Трампа — розбір Леонова

Головування Великої Британії замість США на сьогоднішньому, 12 лютого, засіданні формату “Рамштайн” — відпрацювання нового формату керівництва Контактною групою з питань оборони України. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.

Якщо попередні засідання відбувалися на американській авіабазі “Рамштайн” у Німеччині, то нинішнє відбулося у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

“Рамштайн” і НАТО готувалися до обрання Дональда Трампа президентом США, готувалися до різних варіантів його поведінки. НАТО ще минулого року оголосило, що після перемоги Трампа візьме на себе відповідальність за головування в групі “Рамштайн”. І зараз, можливо, тестуються різні варіанти. Головування Великої Британії може відкрити формат, коли головувати будуть по черзі країни, які найбільше допомагають Україні”, — сказав Леонов.

Традиційною темою обговорення на “Рамштайні” є постачання військової допомоги Україні. Експерт пояснив, що на засіданні оголошуються рішення, які були заздалегідь підготовлені, а також визначаються напрямки для наступного засідання. Зустрічі у форматі “Рамштайн” відбуваються переважно щомісяця, і впродовж місяця відшукують можливості для надання нової допомоги та визначають терміни її постачання.

Якщо раніше в питаннях постачання провідну роль відігравали США, то зараз вона переходитиме до Європи.

“Зараз Європа працює над підвищенням своєї суб’єктності в оборотному плані. Наприклад, у Єврокомісії з’явився новий комісаріат з питання оборони та космосу. Це означає, що Європейський Союз починає координувати і розвивати військову, оборонну складову. І таким чином, з політико-економічного союзу він потихеньку починає дрейфувати в бік військового союзу”, — зазначив Леонов.

Під час “Рамштайну” також обговорювали тему інвестицій в український військово-промисловий комплекс (ВПК).

“Це шлях, яким свого часу пройшли Ізраїль і Південна Корея, і зараз ВПК цих країн настільки сильні, що їхню зброю купують країни НАТО. І вже є успіхи у виробництві саме на території України західних озброєнь, кооперації. І якщо в Україні будуть, зокрема, виробляти системи протиповітряної оборони та боєприпаси до них, це значно посилить можливості України, здешевить виробництво і прискорить допомогу”, — продовжив експерт.

Серед позитивних прикладів кооперації України з виробництва озброєнь Леонов назвав проєкти німецького концерну Rheinmetall, який готується відкривати свої заводи в Україні. Є співпраця з Чехією з виробництва боєприпасів, з Німеччиною ведуться переговори з виробництва бронемашин тощо.

“Тобто цей процес іде досить активно не тільки в плані переговорів, а ми вже готуємося відкривати виробництва, або вони вже працюють, але про це не будуть говорити відкрито”, — наголосив він.

Спікер нагадав, що за першого свого президентства Дональд Трамп зажадав від країн НАТО, щоб вони витрачали на оборону 3% ВВП, тоді ці ініціативи викликали обурення. Сьогодні ж Трамп вимагає від тих же країн ЄС виділяти на оборону 5% ВВП. На думку Леонова, така вимога вигідна й Україні, оскільки це зміцнить її військову підтримку партнерами.

“Якби країни Європи спочатку прислухалися до пропозиції Трампа і поступово збільшували витрати на оборону, то на 2022 рік у них би не було такої розгубленості. Тому що виробництво озброєнь у країнах Європи виявилося на досить низькому рівні. Є цілі напрямки, які провалені. Наприклад, у Німеччині виробництво пороху фактично було відсутнє, вони на 100% залежали від Китаю. Навіть Сполучені Штати Америки на кінець 2022 року виробляли всього 15 тис. снарядів 155-го калібру на місяць, а наприкінці минулого року вийшли на 50 тис., цього року хочуть вийти на понад 100 тис. Тобто ми бачимо масштабування. Це вимагає величезних зусиль і часу. Важливо, щоб і Європа працювала над цим”, — прокоментував Леонов.

Читайте також: На засіданні у форматі “Рамштайн” союзники підтвердили підтримку України — заяви

Як повідомлялося раніше, 12 лютого 26-те засідання Контактної групи з питань оборони України (формат “Рамштайн”) відбулося у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Зустріч уперше відбулася під головуванням Великої Британії, раніше цю роль виконували США.

Представники понад 50 країн-партнерів Києва обговорили стабільні та своєчасні поставки військової допомоги, зокрема, прискорення передачі ППО, авіації та боєприпасів. Також на порядку денному — інвестиції в оборонну промисловість в Україні, її розширення та спільні проекти з європейськими партнерами.