Обслуговує інтереси Кремля в Євросоюзі: що відбувається з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо

Постачання російського газу газопроводом “Турецький потік” стало головною темою переговорів прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Під час візиту до Москви Фіцо озвучив цю пропозицію кремлівському диктатору Володимиру Путіну, а тепер сподівається на позитивне рішення Анкари. 

Тим часом понад сто фахівців у галузі психології та психіатрії Словаччини звернулися з відкритим листом до прем’єр-міністра Роберта Фіцо, в якому звертають увагу на його поведінку і закликають до відставки. 

Реакції на поведінку Роберта Фіцо 

Найбільший виклик для Словаччини сьогодні — це нерозуміння політиків, що таке війна. Тому політики в Братиславі продовжують використовувати економічну ситуацію, заявив президент України.

“Політики не розуміють до кінця, що таке війна. І тому вони просто використовують кон’юнктурну атмосферу в тому чи іншому суспільстві. Наприклад, зараз у суспільстві популярна думка, що з росіянами треба дружити, віддати їм захоплені території та зупинити ланцюжки допомоги Україні зброєю. Отже, політична кон’юнктура підтримає цю думку. Така ситуація була у Словаччини. Це не про людей, або не про всіх людей — у Словаччині є різні думки. Але керівництво країни грає з дуже небезпечними речами”, — акцентував Володимир Зеленський.

Український президент також розповів про зустріч із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, під час якої пояснював необхідність засудити російську агресію.

“У мене була розмова з Фіцо в оточенні всіх лідерів Європейського Союзу. І він мені знову говорив, що треба ще зрозуміти, де зло, де не зло і так далі. Я йому сказав, що не можна прощати вбивць. І я вважаю, що це має бути спільна позиція. Також я запитав: чому ви заарештували цю людину, яка стріляла у вас, вас поранила? Ми всі засудили такі кроки. Але ж Путін — такий самий убивця”, — розповів Зеленський.

Напружені відносини між Києвом і Братиславою увійшли в гостру фазу після припинення транзиту російського газу через територію України з 1 січня 2025 року. Це рішення різко розкритикував прем’єр-міністр Роберт Фіцо. Він відкинув запропоновану Україною допомогу для адаптації від зупинки транзиту газу і натомість вирушив до Москви – на зустріч із російським диктатором Путіним. А пізніше став погрожувати, що Словаччина припинить постачати Україні електроенергію, гуманітарну допомогу, а також застосує право вето на рішення ЄС щодо України. Поведінка словацького прем’єра — це гра на руку Кремлю, впевнені експерти.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає, що транзит російського палива “Турецьким потоком” забезпечить газом не тільки його країну, а й Болгарію, Румунію, Угорщину. На спільній із главою словацького уряду пресконференції президент Туреччини заявив, що готовий вести переговори зі Словаччиною та Росією.

“Ми думаємо про врегулювання цього питання шляхом переговорів між моїм міністром енергетики та природних ресурсів і його колегою, між главою турецького Міністерства закордонних і справ і його російським колегою Сергієм Лавровим, а також між мною і Путіним”, — сказав Реджеп Таїп Ердоган.

Попри натягнуті відносини Київ готовий допомогти Братиславі. Діалог можливий за умови, що Словаччина підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з делегацією опозиційної партії “Прогресивна Словаччина”. До слова, ця політсила, за результатами соцопитування дослідницької компанії Ipsos, уже випереджає партію Роберта Фіцо Smer-SD.

“Ми готові до відкритої та чесної роботи зі Словаччиною — як з усіма партнерами — заради енергетичної безпеки та більш комфортних цін на енергоносії. Нині деякі діячі поширюють багато дезінформації, але після того, як строки російського транзиту просто спливли, реальність проста: лише стосунки з партнерами Європи та власна робота на енергетичну незалежність можуть допомогти Європі. Треба працювати для наших народів, а не для Москви”, — сказав лідер України.

Раніше словацька опозиція запропонувала скликати позачергове засідання парламенту, щоб розглянути питання про вотум недовіри уряду. Серед головних претензій – переговори Фіцо з російським диктатором і дії уряду, які поставили під загрозу членство Словаччини в ЄС і НАТО.

На думку фахівців у галузі психіатрії, поведінка словацького прем’єра Роберта Фіцо дедалі більше характеризується силовим авторитарним стилем, маніпулюванням фактами, брехнею, наклепом і нападами на політичних опонентів, журналістів і пересічних громадян.

“Ви не гребуєте нападами на сім’ї лідерів опозиції, як це було у випадку з сім’єю лідера опозиції Міхала Шимечекі. Ми сподіваємося на вашу здатність до самоаналізу і можливість корекції вашої політичної поведінки, включно з розглядом питання про відхід із великої політики”, — йдеться у відкритому листі словацьких психологів і психіатрів до Роберта Фіцо.

Схожий лист опублікувала і Словацька палата психологів. Фахівці закликали Фіцо усвідомлювати свою відповідальність і утримуватися від заяв, які можуть підбурювати до насильства.

Прем’єр-міністр уже відреагував на критику з боку лікарів. Він назвав психіатрів і психологів давніми опонентами чинної влади і звинуватив їх у зловживанні своєю професією в політичних цілях.

Поведінка Роберта Фіцо в оцінці експертів

Чому словацький прем’єр-міністр загострює відносини з Україною та Євросоюзом? Чи справді Роберт Фіцо грає на руку Кремлю? Які шанси у прем’єра Словаччини на можливих майбутніх виборах? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Віра Константинова, політолог-міжнародник, радниця голови ВРУ (2019-2021 рр.);
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
• Ольга Брусиловська, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова, доктор політичних наук, професор;
• Олег Лісний, президент аналітичного центру «Політика».

ВІРА КОНСТАНТИНОВА: Енергоресурси часто стають предметом шантажу

— Словаччина, як і інші країни Центральної та Східної Європи, були обізнані про те, що Україна не буде продовжувати транзит російського газу через свою територію. Це відбувається не тому, що Україна “встала в позу”, а, тому що є об’єктивні та раціональні чинники. І один із них — повномасштабне вторгнення Російської Федерації. 

Зараз ми бачимо маніпуляції з боку прем’єр-міністра Словаччини. Враховуючи ту колосальну допомогу, яку надав словацький народ українцям після початку повномасштабного вторгнення, такі політичні тенденції засмучують. 

Росія системно використовувала енергоресурси як інструмент шантажу і політичного тиску. Європа змогла винести уроки після 2014 року, коли стало зрозуміло, що необхідно активно диверсифікувати джерела і маршрути газу. Для маніпулятивних заяв від словацького уряду і конкретно пана Роберта Фіцо немає жодних підстав. Так, дійсно, Словаччина нам допомагала і допомагає, ми імпортуємо електроенергію. Завдяки цьому в нас є можливість продовжувати функціонування. 

Ми маємо розуміти, що енергетика та енергоресурси залишаються інструментом тиску і ба більше, інструментом шантажу. До повномасштабної війни частка російського газу в Європі становила практично 40%, що порушувало третій енергетичний пакет Євросоюзу, який говорить про те, що від одного джерела не більше 30%.  

Я впевнена, що ці негативні тенденції у двосторонніх відносинах між Україною та Словаччиною будуть тимчасовими. І йдеться не лише про інтереси України, а про безпеку всієї Європи в широкому сенсі. Словаччина — член НАТО і Європейського Союзу. Нам необхідно підтримувати нормальні, конструктивні, добросусідські відносини. Я думаю, ми знайдемо точки дотику. 

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Роберт Фіцо робить усе можливе, щоб зіпсувати відносини з Україною

— Звернення Асоціації психологів і психіатрів, підписані сотнею спеціалістів, здаються значущими, особливо якщо враховувати, що йдеться про таку невелику країну, як Словаччина. Це означає, що значна частина професійної спільноти висловлює серйозні сумніви щодо якості роботи прем’єр-міністра Роберта Фіцо. 

Навіть без урахування різких змін у його поведінці, не можна не помітити, що Фіцо робив усе можливе, щоб зіпсувати відносини з Україною. Це факт. 

Крім того, його політичне минуле затьмарене скандалами. Ще 11 років тому, коли він перестав бути прем’єр-міністром, він пішов з посади на тлі корупційного скандалу. Цей скандал стосувався італійської мафії, яка процвітала за його правління, а також торгівлі активами Словаччини з Російською Федерацією. Не варто забувати й про вбивство журналіста, який розслідував ці справи.

Питання радше не про необхідність психіатричної експертизи, а про доброчесність політика. Виборці мають пам’ятати про його дії, а демократичні інституції — бути готовими до повернення подібних фігур в умовах повторних виборчих циклів.

Поведінку Роберта Фіцо можна схарактеризувати як поведінку агента впливу Кремля. Це не викликає сумнівів. Наприклад, у середині грудня він розраховував домовитися про продовження транзиту газу, але при цьому організував таємний візит до Москви без міністра енергетики. Це явно демонструє його налаштованість на взаємодію з Кремлем, хоча він розумів, що такі переговори нічого не вирішать.

Виходячи з поведінки Фіцо, поїздки за кордон, очевидно, спрямовані на просування російського порядку денного і тиск на Україну. Його невдоволення діями депутатів словацького парламенту, які налагоджують відносини з Україною, і реакція на школяра, який відмовився потиснути руку, — все це говорить саме за себе.

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Фіцо може мати перевагу на виборах у Словаччині

— Часткова зовнішньополітична ізоляція Роберта Фіцо пов’язана з його проросійською політикою, яскравим підтвердженням якої став грудневий візит словацького прем’єра в Москву до Путіна. А також зі скандальними заявами, пов’язаними з припиненням з 1 січня 2025 року транзиту російського газу через територію України.

Національні лідери в демократичних країнах залежать від свого виборця. І мені здається, що цей другий фактор — внутрішньополітичний, на нього тисне сильніше. Словаччина зараз перебуває перед серйозною політичною кризою, яка, найімовірніше, призведе до дострокових виборів. І сам Фіцо вже говорить про те, що він змирився з думкою про дострокові вибори. 

Партія Роберта Фіцо Smer-SD (“Курс — соціальна демократія”) наразі в парламенті вже є, по суті, партією меншості і вже не контролює парламентські голосування. За різними соціологічними опитуваннями очевидно, що Фіцо буде набагато важче втримати лідерські позиції, якщо умовно завтра ці вибори відбудуться. Тому він почав метушитися, бажаючи все-таки зберегти за собою якомога більшу кількість електорату на майбутніх виборах. 

Якби парламентські вибори відбувалися зараз, то за результатами соцопитувань, партія Фіцо Smer-SD отримала б 18,4% підтримки, і тим самим поступилася б опозиційній “Прогресивній Словаччині” (23,9%). За таких даних варіант програшу або перемоги Фіцо на виборах становить 50 на 50.

Нам би хотілося бачити більш значний розрив між опозицією і керівною партією, тому що у Фіцо є багато важелів, яких немає в опозиції, — це те, що називається адміністративний ресурс. І є ймовірність, що він його залучить, бо зробить усе, щоб не програти вибори. Потрібно сподіватися, що ситуація ще більше зміниться на користь проукраїнських партій, яких у Словаччині достатньо. 

Нині в Європі українське питання стає одним з основних на виборах, і щодо нього спостерігається певний політичний розлом між кандидатами. Якщо єврооптимісти виступають за подальшу підтримку України, а також за збереження Європейського Союзу, то європесимісти — проти підтримки України, і, як правило, вони також проти Європейського Союзу.

Фіцо — це один із європесимістів, який заявляє, що Словаччина залишає за собою право вийти з ЄС у якомусь недалекому майбутньому. Мені здається, він даремно це сказав, бо такі заяви можуть відлякати виборців. Скільки б словаки не лаяли Євросоюз, але вихід з ЄС — це не той крок, який вони будуть вітати. 

Для Фіцо, на відміну від Орбана, політика — це насамперед бізнес. Якщо він вирішить, що він реалізував усі свої бізнес-завдання, він може просто піти з політики й займатися бізнесом. Якщо ж Фіцо вважатиме, що для власного захисту йому потрібен якийсь політичний статус, то в нього завжди є можливість балотуватися до Європейського парламенту. У Європейському парламенті, я впевнений, він знайде однодумців і не залишиться самотнім. Таке можливо. На жаль, Європарламент завжди був якоюсь нішею, в якій досить затишно влаштовуються радикальні політики. 

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Роберт Фіцо — не самостійний політик

— Загострення відносин з боку Словаччини пов’язане з припиненням з 1 січня 2025 року транзиту російського газу через територію України, а також з орієнтованістю Роберта Фіцо на Путіна. Рішення щодо транзиту газу абсолютно законне, воно ні для кого не було новиною, і лідери інших країн ЄС встигли заздалегідь підготуватися і диверсифікувати постачання. Але Фіцо не з таких. 

Словацький прем’єр-міністр хоче скористатися кон’юнктурою і дружбою з Путіним. І ні для кого не секрет, що російський газ, особливо дешевий, — дуже небезпечна субстанція, яка корупціонує саму державу і ставить її в залежність від Кремля. Гроші, які приходили від транзиту, колосальні для Фіцо і для його партії. І зрозуміло, що залежність від Росії теж колосальна, тому насамперед Фіцо поїхав до Москви, а вже потім захотів спілкуватися із Зеленським. 

При цьому президент України не відмовляється від зустрічі з прем’єром Словаччини, і запрошував його для переговорів до Києва. Але Фіцо відмовився їхати в Україну. Зрозуміло, чому він зволікає: словацькому прем’єру потрібно попередньо, напевно, порадитися в Кремлі, тому що він не самостійний політик і його власні інтереси набагато важливіші, ніж інтереси держави. Але думаю, що Зеленський готовий зустрітися з Фіцо і розповісти йому, хто насправді тут є злом, а хто добром. 

Роберт Фіцо досі, за три роки війни, не може зрозуміти, хто тут поганий хлопець, а хто — хороший. 

Серед країн Євросоюзу крім прем’єра Словаччини у своїх цілях Кремль використовує також прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Вони обслуговують інтереси Путіна і роблять усе для того, щоб Європейський Союз не був єдиним в ухваленні рішень і котився до свого краху. Це і є основне завдання Орбана і Фіцо. Можливо, є ще політики, які просто поки що спостерігають і тихесенько підіграють. Тому Євросоюз має розуміти, що ці два політики грають не тільки проти України. Вони грають у гру, яка вигідна Путіну, а Путіну вигідно, щоб Євросоюз розвалився. 

Читайте також: Нова сторінка стратегічних партнерств: що означає договір України та Великої Британії про 100-річну співпрацю