Вся пропаганда Кремля про те, що санкції роблять Росію лише “потужнішою та міцнішою”, посипалася у 2024 році. Хоча перші дзвіночки пролунали ще 2023-го, саме 2024-го вплив санкцій на економіку РФ набув широкомасштабного характеру. Такою оцінкою поділився економіст, радник президента України (2019-2024 рр.) Олег Устенко в ефірі FREEДОМ.
Він зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну санкції ухвалювалися виходячи з двох позицій. Перша — притиснути Росію, щоб вона платила за агресію та розуміла, що неправа. Друга — таким чином змусити Кремль схаменутися.
“Але, в міру руху колеса історії, ставало зрозуміло, що Росія на такі зовнішні ознаки не реагує, не реагувала на самому початку і не реагувала до останнього часу. Принаймні те, що стосується Кремля. Кремль продовжував свою пропаганду з приводу того, що санкції роблять нас лише потужнішими та міцнішими. Все почало сипатися, я б сказав, уже 2024 року, до того ж сипатися активно. Якщо у 2022 році це був легкий шурхіт, у 2023 році були явно ознаки того, що йде дзвін, вже б’ється скло, посуд падає. А у 2024 році це вже набуло широкомасштабного формату, стало розуміти й керівництво у Кремлі, що справи погані”, — коментує економіст.
Яскравою ілюстрацією цієї тези він вважає поїздку російського прем’єра Мішустіна до Новосибірська влітку 2024 року, де він зустрічався з молодими науковцями та закликав їх розробити вітчизняні технології та техніку через три роки або хоча б через п’ять. Устенко наголошує: глава російського уряду з тим самим “успіхом” міг давати термін у 10, 15, 20 років. Адже наука не розвивається в ізольованому санкціями Заходу та політикою Росії середовищі. Наукових проривів у РФ не буде, упевнений Устенко.
“Ситуація погана, і це розуміє вже, схоже, не лише експертна спільнота в Росії, але це розуміє і сама кремлівська номенклатура”, — зазначив він.
Економічну ситуацію в Росії економіст називає міксом того, що було наприкінці СРСР і під час режиму Пол Пота в Кампучії (1970-ті роки) — сучасній Камбоджі.
“Зрештою, вони [російська влада] дійшли того, що ми бачили з вами і інфляцію, куди вище, ніж ті 10%, про які так браво заявляє Центробанк Росії. А потім це збільшення облікової ставки Центробанку до 21% та незбільшення облікової ставки до 23% у грудні минулого року, як очікувалося більшістю оглядачів. Що теж було таким сигналом, що монетарна політика повністю вийшла з-під контролю самого керівництва Центрального банку, а перейшла знову-таки до керівництва Кремля. І, схоже, все це вже нагадує не серйозні проблеми Радянського Союзу, а більше тяжіє до такого міксу Радянського Союзу і режиму Пол Пота, що падає, в Кампучії — нинішній Камбоджі. Коли пропаганда замінює продукти в холодильнику, коли починають кричати з усіх трибун про традиційні цінності… І збільшення витрат на військову машину, на ведення війни… Світова історія показувала, що це ніколи не закінчується перемогою диктаторських чи авторитарних, тоталітарних режимів”, — констатував гість ефіру.
Він не сумнівається: санкційний тиск на Росію ще зросте, зокрема після ухвалення 16-го пакету санкцій Європейського Союзу. Торгові партнери Кремля, на кшталт Китаю та Індії, не ризикуватимуть заради нього. Водночас економіст не вважає, що це обов’язково мотивує Кремль до закінчення війни проти України, проте тоді це вестиме до його краху.
“Я вважаю, що за поганого розкладу для Кремля, відповідно, і для населення Росії, Кремль продовжуватиме свої серйозні витрати на військову машину. Вони збільшуватимуть багаторазово витрати на репресивний апарат, тому що витрати на соціальний сектор будуть знижуватися або, як мінімум, не зростатимуть, а це означає, знову ж таки, аналогію з Радянським Союзом, що розвалюється в 1987 році, коли він увійшов до зони серйозної турбулентності, коли “літак рознесло”. Так само, як і режим Пол Пота у Кампучії”, — додав Олег Устенко.
Читайте також: Нова адміністрація США проводитиме агресивнішу санкційну політику щодо РФ — аргументи економіста
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Європейська комісія працює над 16-м пакетом санкцій щодо Російської Федерації.