Держави “Великої сімки” (G7) розглядають варіанти посилення санкцій щодо російської нафти. Йдеться про зниження стелі цін на нафтову сировину із РФ. За даними агентства Bloomberg, країни прагнуть збалансувати можливий економічний вплив із питаннями безпеки на морі. Водночас, першорядна мета G7 — послабити можливості Москви фінансувати війну проти України, повідомляє FREEДОМ.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну США та Євросоюз запровадили ембарго на більшу частину імпорту російської нафти. Також країни “Великої сімки” встановили цінову стелю на нафтову сировину з РФ. Західні компанії можуть страхувати та транспортувати її лише за умови, що ціна не перевищує 60 дол. за барель. Проте, враховуючи прогнози глобального надлишку нафти у 2025 році та зниження цін, як пише агентство Bloomberg, міжнародні партнери України готові до більш рішучих дій.
“Варіанти, що розглядаються, варіюються від фактичної заміни механізму повною забороною на переробку російської сирої нафти до зниження цінового порогу з нинішніх 60 дол. до приблизно 40 доларів”, — повідомили анонімні джерела в коментарі агентству Bloomberg.
“Країни “Сімки” хочуть намацати новий коридор цін. Я думаю, буде компроміс: не 40, а десь 50. Бо Захід розраховуватиме ціну на нафту наступного року десь доларів 60 за барель. Що це для Росії? Це буде найбільший удар з моменту ухвалення всіх санкцій”, — коментує ректор Міжнародного інституту бізнесу, професор Олександр Савченко.
За даними Bloomberg, країни G7 поки що не дійшли єдиної думки про введення нових жорстких обмежень на торгівлю російською нафтою. Проте аналітики вважають, що досягнення консенсусу може суттєво підірвати здатність Москви фінансувати агресивну війну проти України.
“Якщо ціна на нафту зменшиться на 10%, а може й більше, то Росія втратить десь 18 млрд дол., і ще більше будуть втрати до бюджету, тому що рентабельність падає. Але й це не все. За такої ціни на нафту не всі свердловини будуть рентабельними, деякі з них доведеться закривати”, — каже Олександр Савченко.
Цінова стеля на російську нафту діє вже два роки, але Москва регулярно її порушує. Для цього Кремль використовує так званий тіньовий флот танкерів із невідомими власниками та страховиками. Ці судна дозволяють РФ регулярно продавати нафту за цінами, що перевищують встановлену межу.
Західні країни прагнуть перекрити цей канал доходів РФ. Так, Велика Британія нещодавно оголосила про нові санкції, спрямовані на боротьбу з тіньовим флотом. Загалом Лондон уже запровадив обмеження щодо понад 100 суден, задіяних у перевезенні російських енергоносіїв.
Експерти впевнені: країни G7 також розглядають заходи, які обмежували б діяльність російського тіньового флоту.
“Якщо туди додасться — це теж обговорюється — не просто внесення до списку санкцій окремих танкерів російського тіньового флоту, а й арешт тіньового флоту і накладення вторинних санкцій на тих, хто дозволяє захід танкерам тіньового флоту до себе на територію, перш за все, маються на увазі Китай, Індія і частково Туреччина, можуть виникнути серйозні проблеми в Росії”, — вважає економіст, радник президента України (2019–2024 рр.) Олег Устенко.
Для боротьби з тіньовим флотом Росії вже об’єдналося 12 країн: Велика Британія, Німеччина, Польща, країни Балтії та Північної Європи. Вони домовилися перевіряти страхові документи суден у ключових європейських протоках. На думку сторін, такі заходи не лише скоротять доходи Кремля, а й підвищать екологічну безпеку регіону. Адже вже не вперше російські танкери з нафтою просто тонуть.
Читайте також: У Євросоюзі анонсували 16-й пакет санкцій проти Росії — подробиці (ВІДЕО)
Нагадаємо, 15 грудня два російських танкери “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239” зазнали аварії. Обидва судна розкололися на дві частини внаслідок ударів хвиль. Протягом останніх 6 місяців “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239” доставляли до порта “Кавказ” мазут і експортне нафтове паливо з НПЗ “Роснефти”.
Читайте також: Європейські країни почнуть перевірку страховки російських танкерів — подробиці (ВІДЕО)