Європа посилає сигнали Путіну і Трампу: яких результатів домігся Зеленський на саміті в Брюсселі

У Брюсселі відбувся дводенний саміт Європейського Союзу, на якому побував президент України Володимир Зеленський. Він обговорив із лідерами ЄС низку питань. На порядку денному — як примусити Кремль до справедливого миру.

Одними з головних питань стали нарощування обсягів виробництва зброї та оборонна допомога Україні, зокрема захист енергетичного сектору. Також на полях саміту і за підсумками було зроблено немало важливих для України заяв.

Ключові заяви саміту ЄС про Україну

У підсумкових висновках засідання Європейської ради, зокрема, йдеться про необхідність розблокування Європейського фонду миру. Йдеться про заблоковані платежі за поставлене озброєння майже на 7 млрд євро. Також Рада вітає кілька рішень європейської влади. Це дві європейські програми — український механізм і програма кредитування коштом заморожених російських активів. Обидві ці програми дадуть змогу у 2025 році виділити Україні для підтримки бюджету понад 30 млрд євро.

Лідери Європейського союзу закликають усі країни негайно припинити будь-яку підтримку Росії в її агресивній війні проти України. Також вони заявили про готовність ухвалити додаткові санкції для Росії за військову агресію проти України і констатують, що російські активи залишатимуться знерухомленими доти, доки цю війну не припинять і доки не компенсують заподіяну шкоду.

Лідери країн Євросоюзу заявили про необхідність активізувати передачу військової допомоги Україні.

Головні дискусії були про те, з якою спільною позицією Європейський Союз і Україна починатимуть роботу з новою адміністрацією обраного президента США Дональда Трампа. Президент України Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції розповів, як він бачить цю сильну переговорну позицію України.

“Сильна позиція — це стабільний фронт, щоб росіяни не могли просуватися. Здається, що це дуже просто, а це дуже непросто. Це передбачає, що Росія не матиме армію, яка здатна просуватися вперед. Далі — підготовка та оснащення нових бригад нашими партнерами. Далі — фінансова підтримка. У нас сьогодні є підтримка завдяки рішенню “Великої сімки”. Рішення є, гроші будуть надходити. Це означає економічну та макрофінансову стійкість України. Це теж сильна позиція для України. Далі — гарантії безпеки. Потрібна зрозуміла позиція наших партнерів у цьому питанні без будь-яких сюрпризів. Ми маємо знати, які гарантії безпеки будуть. У нас сьогодні близько 8 млн осіб за кордоном. Яким чином вони будуть повертатися, підтримувати економіку, платити податки, якщо вони не знають, що буде завтра? Ну і потрібна сильна позиція нової адміністрації США, готової до посилення України, до тотальних санкцій проти Росії”, — заявив він.

Україна потребує спільних гарантій безпеки від США та Європейського Союзу, вважає президент.

“Європейських гарантій буде недостатньо Україні. Це не можна обговорювати тільки з європейськими лідерами, тому що для нас справжні гарантії в будь-якому разі — сьогоднішні чи майбутні — це НАТО, і НАТО базується на рішенні і США, і європейських лідерів”, — сказав Зеленський.

Крім цього, Україні потрібні скоординовані зусилля для досягнення міцного миру, “а не просто пауза в бойових діях, якою Путін хоче виграти час. Ми повинні підштовхнути Москву до реального, міцного і гарантованого миру”.

Позиція України знаходить розуміння у союзників, деякі з них уже готові обговорювати розміщення миротворців на території України, але для цього необхідні певні умови.

За словами глави Української держави, однією з гарантій може бути розміщення військ союзників і членство України в НАТО. Учора Зеленський проговорив можливість розміщення французьких миротворців в Україні з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Президенти Європейської ради Антоніу Кошта та Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляють, що незалежно від того, якою саме буде позиція адміністрації обраного президентом США Дональда Трампа в питанні підтримки України, Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну.

“Ми не визначаємо нашу позицію, ґрунтуючись на позиції інших. Що б не сталося, ми будемо підтримувати Україну так, як ми це робили з лютого 2022 року”, — сказав Кошта.

Водночас фон дер Ляєн констатувала, що “потрібно більше знати про плани наступної американської адміністрації”.

“На рівні ЄС ми продовжуватимемо підтримувати українські Збройні сили”, — запевнила президентка ЄК.

Вона нагадала, що Європа вже надала Україні майже 130 млрд євро.

“Ми забезпечили економічну та фінансову стабільність до кінця 2025 року. Це хороші новини. А за допомогою кредиту для України і нашого кредиту G7 ми навіть покриваємо більшу частину дефіциту фінансування України на 2025 рік. Це велике досягнення, і воно також дозволить Україні мати більше фіскального простору для закупівлі такої необхідної військової техніки”, — констатувала фон дер Ляєн.

Президент ЄК також підтвердила, що в разі, якщо Україна продовжить якісно виконувати домашню роботу з просування до членства в ЄС, Брюссель буде готовий відкрити перший кластер переговорів про приєднання на початку наступного року. Україна розраховує відкрити два кластери в переговорах про вступ до ЄС на початку польського головування в Раді Євросоюзу, яке стартує з січня наступного року.

Український президент використовував свій візит до Брюсселя і для двосторонніх зустрічей. Крім зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн, Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення протиповітряної оборони і гарантії безпеки для України.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів, що координаційний центр для допомоги Україні в німецькому Вісбадені вже почав свою роботу. Це означає, що Альянс бере на себе роль координатора в цій сфері, переймаючи велику відповідальність у Сполучених Штатів Америки. У цьому центрі працюватимуть близько 700 осіб.

Із прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою Володимир Зеленський теж обговорював посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів енергетики.

Що думають про підсумки саміту експерти?

На які меседжі, озвучені на саміті ЄС Україні варто звернути особливу увагу, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України (ОПУ).
• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова;
• Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Візит Зеленського до Брюсселя підкреслив європейську єдність

— І Україна, і Європа повинні продовжувати наполягати на тому, що для США вкрай вигідною є підтримка інвестицій в Україну, тому що це призведе до доходів для самих Сполучених Штатів. Візит Володимира Зеленського до Брюсселя вкрай важливий, тому що він підкреслює існування європейської єдності, яка чітко фіксує, що це за війна, які в неї мотиви, як вона має бути закінчена.

Я за дужки виводжу кілька європейських країн, які займають або дивну нейтральну позицію, або взагалі часто оперують проросійською термінологією.

Німеччина, Італія, Франція і тим більше НАТО, розуміють політичні та мілітарні ризики для Європи. Потрібно продовжувати робити всередині Європи свою роботу. Перше — це більше інвестицій у військове виробництво. Друге — це великі інвестиції в розвідку. Тобто необхідно чіткіше розуміти, що таке Росія, що вона робитиме далі, які в неї наміри. Розвіддані мають бути свого роду обмінним фондом, зокрема з Україною. І третє — інвестиції в українську армію.

ІГОР ПОПОВ: Європейські політики показали єдину позицію щодо України

— Можливо, деякі формулювання виглядають уже заїждженими, але насправді візит дуже своєчасний і результативний. Новин було дуже багато за всіма напрямами. Чому своєчасний? Зараз усі очікують приходу Трампа в Білий дім і змін політики США щодо Європи, щодо війни РФ проти України та глобальної політики.

Стоїть завдання виробити спільну європейську позицію насамперед щодо війни в Україні. Щоб різні європейські лідери не виступали із суперечливими заявами і тим паче не надсилали ці заяви в адміністрацію наступного президента США. І, судячи з усього, це завдання під час візиту Зеленського до Брюсселя було реалізовано.

Ми бачимо, що заяви ключових політиків — усі в одному стилі. Тобто всі закликають до миру через силу, через посилення позиції України, через надання Україні необхідних фінансових, дипломатичних і військових інструментів.

Що стосується безпеки, рішення вже ухвалено про додаткову систему протиповітряної оборони для України, які будуть розміщені насамперед біля наших енергетичних об’єктів. Ми бачимо, що Росія посилила свої обстріли. Українську енергетику треба захищати.

Другий блок — це інвестиції в оборонно-промисловий комплекс. Ми бачимо, що в Європі не вистачає потужностей для виробництва необхідної кількості зброї, боєприпасів для підтримки України, і тому дедалі більше країн приєднуються до ініціативи, оплачують замовлення, які виробляються на українських підприємствах. У тому числі це передача технологій. Для нас це серед іншого напрацювання на майбутнє.

Що стосується можливого розміщення військового контингенту західних країн в Україні, тут поки що остаточного рішення немає. Є заклик президента Зеленського до західних країн підтримати ініціативу Макрона. Є дискусія з цього приводу. Є певні шанси, що це станеться після закінчення бойових дій.

Наша дипломатія показує, що якщо з першого разу не виходить, ми знаходимо аргументи, проводимо кампанію, ми свого добиваємося. Можливо, найважчою буде розмова про запрошення до НАТО. Ми бачимо, що керівництво низки країн не проявляє такої готовності. Але негативна відповідь — теж відповідь. Позитивна відповідь, але з виконанням низки умов — це теж відповідь і геополітична визначеність.

Щодо інтеграції в ЄС, тут Зеленський закликає відкрити переговори одразу за всіма кластерами. Такого прецеденту не було з іншими країнами-кандидатами. Але з іншого боку, чому б нам не вести паралельно переговори і про сільське господарство, і про екологічні стандарти, і про інфраструктуру. Це різні переговорні групи. Це складна робота. Але в нас достатньо підготовлених кадрів для того, щоб включатися одразу в багатьох напрямках.

Якщо це рішення буде ухвалено, то тоді переговори можуть зайняти не 7-8 років, а набагато менше. Це, звичайно, буде позитив.

В України з країнами ЄС є спільні побоювання — чи не змінить позиція нової адміністрації Трампа ситуацію в Європі? І тому німецький політик, кандидат у канцлери ФРН Фрідріх Мерц запропонував, а Україна погоджується з таким підходом, створити контактну групу — мобільнішу, таку, що оперативніше реагує, щоб виробити спільну позицію європейських країн.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: У майбутньому Україна може стати одним із донорів безпеки для Європи, але зараз країна потребує підтримки

— Дональд Трамп порушує питання про те, щоб Європа взяла на себе більше функцій у сфері безпеки, зокрема щодо України. Тут є позитивний момент для нас. Україна сама може стати в перспективі одним із донорів безпеки для Європи та Європейського Союзу. Але зараз ми більше потребуємо підтримки наших європейських партнерів.

У повоєнний період це відповідало б нашим інтересам, але ми б також виступали за те, щоб Сполучені Штати зберігали свою роль у гарантуванні безпеки Європейського континенту і в стримуванні російської загрози. Над цим теж треба працювати. Я думаю, що цей діалог триватиме. Але важливо виходити на подальші контакти з Трампом з єдиною європейською позицією.

Зараз у жодному разі не можна йти на принципові поступки Путіну, тому що він хоче спрямувати переговори у своє русло, на своїх умовах. Це було б фатальною помилкою. Ось цього в жодному разі не можна допускати. Тому на саміт так багато питань, які стосуються подальшого розвитку Європейського Союзу.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Політичні еліти ЄС уже ухвалили рішення про майбутнє України в Союзі

— Підтримка з боку Європейського Союзу зростає. Створюються окремі програми, як у рамках Європейського Союзу, так і в окремих країнах, які не залежать від зміни урядів, не залежать від зміни правлячих партій. Той факт, що Україна вже зараз готується вести переговори про членство в Європейському Союзі, свідчить про те, що стратегічно і політично в ЄС еліти ухвалили рішення, що Україна буде членом Союзу.

Відштовхуючись від цього, можна говорити про те, що рано чи пізно Україна буде і в НАТО. Тому що щойно Україна стане членом ЄС, питання її безпеки вже перестане бути тільки її питанням у глобальному плані. Це буде питання і Європейського Союзу.

І згадаймо, що і Фінляндія, і Швеція були членами ЄС, коли попросилися до НАТО, і на той період, поки їх не було прийнято до НАТО, Сполучені Штати і низка інших країн дали їм свої гарантії безпеки. Я думаю, Україні доведеться пройти цей шлях.

Очевидно, що зараз Європейський Союз трансформується, щоб посилити свої оборонні програми. Тому що вперше в історії Європейський Союз створив у новому складі Єврокомісії комісаріат з питань оборони та космосу. Це говорить про те, що Європейський Союз готується стати суб’єктом у питаннях оборони. І очевидно, що до цього Європу підштовхнули російська агресія і той момент, що в Сполучених Штатах ніхто не знає, чого очікувати від Дональда Трампа.

Усі ці моменти говорять про те, що Україна буде інтегруватися і ставати частиною європейської екології, безпеки. Усі проєкти в галузі військово-промислового комплексу, вочевидь, працюватимуть не тільки на Україну, а в майбутньому працюватимуть і на загальну безпеку Європейського Союзу.

ДЕНІС КУЗЬМІН: У Брюсселі прозвучали сигнали не тільки Москві, а й Трампу

— Дуже добре, що візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя і діалог з європейськими політиками відбувся. Дійсно, контакти з новою Єврокомісією і саміт Європейського Союзу з питань зовнішньої політики, де були присутні всі глави держав, і присутність там президента України — це хороший дипломатичний сигнал.

Позвучали сигнали не тільки Москві, а й президенту США Дональду Трампу. Про те, що європейські союзники не тільки виключно чекають на рішення Сполучених Штатів, а й прагнуть сформувати власний порядок денний, спираючись на заяви, що європейцям час самим платити за свою безпеку.

Тут є вже більш консолідована позиція Заходу, в якій представлені не тільки прагнення за будь-яку ціну завершити війну, а й посилити можливі переговорні позиції України.

Що сильнішою буде позиція ЄС з цього питання, то стійкішим буде заочний діалог з Росією.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Європейська структура прискорилася і трансформується на очах

— Євросоюз зацікавлений у тому, щоб Україна стала його членом і членом НАТО. Тому Євросоюз зараз робить швидкі кроки у своїх рішеннях з огляду на ту ситуацію, яка склалася з приходом Дональда Трампа у США. У ЄС розуміють усю складність, яка на них чекає. Там навіть до кінця, напевно, не розуміють, як НАТО реформуватиметься з огляду на заяви Трампа. Тому візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя, його зустріч із європейськими лідерами та генсеком НАТО, їхні заяви — це дуже позитивно для України і вселяє оптимізм щодо певних рішень НАТО.

Добре, що знову порушили питання миротворчого контингенту в Україні. Почнемо з того, що це питання знову почало активно обговорюватися. Тому що вже рік минув з того моменту, коли президент Франції Еммануель Макрон запропонував відправити миротворчий контингент в Україну. Обговорювалася конфігурація цього миротворчого контингенту: чи буде це поліцейська місія, чи якась тренувальна. Позиції постійно змінювалися. Було складно сказати, як це питання вирішиться з урахуванням певних політичних розкладів, у якому жила Європа, виборчого сезону 2024 року.

Зараз, коли Євросоюз оновився і стабілізувався, знову активізувалося питання про миротворчий контингент. Залишилося розв’язати питання, яку конфігурацію буде обрано і як Європа може в цьому брати участь.

Геополітична реальність, яка настала для Європи, трохи інша. І ця турбулентність у геополітичному світі штовхає Європу до певних швидких рішень.

Європа розуміє, що в неї дуже мало часу, щоб знайти своє місце в новому геополітичному світі. З огляду на таку агресивну поведінку Росії в себе під боком вона ухвалює рішення, які для неї були не властиві ні у 2014 році, ні у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Зараз усі процеси почали прискорюватися.

Тому трансформація ЄС від суто економічного блоку до такого ще приєднання безпекового блоку зараз відбувається на наших очах. І ось це все зараз відбувається в такому прискореному процесі, тому що з урахуванням тих геополітичних розкладів і агресивних дій Росії, часу у Євросоюзу, в принципі, дуже мало. Я думаю, заяви, що Україна може вступити до 2030 року до ЄС і може отримати певні пропозиції щодо НАТО, можливі більш ніж на 50%. Хоча раніше всі навіть 50% не давали з приводу цих рішень.

Читайте також: Миротворчі війська в Україні: за яких умов країни погодяться надіслати своїх військових — думки