“Мінська” не буде: експерти назвали мету контактної групи про завершення війни в Україні

Майдан Незалежності України в листопаді 2024 року. Фото: ap.org

До кінця року Україна планує провести першу зустріч контактної групи про завершення війни, яку влаштувала Росія. Група має сформувати спільну позицію щодо подальших переговорів. Про те, які країни напевно стануть учасниками цього формату, поки що лише можна припускати.

У пошуках єдиної позиції

Україна збирає ключових європейських партнерів, які, разом зі США, здатні забезпечити максимальне посилення держави. Про це заявив прессекретар президента України Сергій Нікіфоров. Наразі остаточний перелік учасників ще формується. Проте вже відомо, що це будуть країни, які мають далекобійні можливості.

“Україна планує провести цю зустріч у грудні для координації, вироблення спільної позиції, забезпечення того, щоб бути сильною за будь-якого розвитку подій і на переговорах, і на полі бою”, — повідомив Нікіфоров.

Водночас президент України Володимир Зеленський наголосив, що до контактної групи, щонайменше, долучаться Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Польща та Данія. Глава Української держави наголосив, що Європа, Америка та інші частини світу — всі мають бути в єдності заради безпеки.

“Європа, Америка, інші частини світу — ми всі повинні бути в єдності заради безпеки, тому що не буває безпеки часткової. Якщо є Росія, яка руйнує життя інших, це буде завжди бити по всіх. Ми маємо бути разом. І ми обговорювали саме таку координацію, таку групу для Європи, і ми готували її, і найближчим часом організуємо таку зустріч такої координаційної групи для Європи. Важливо, щоб усе відбувалося в єдності. Наш підхід до такої групи — щонайменше, Німеччина, Франція, Британія, Італія, Польща, сподіваємося, буде Данія, інші партнери. Політична координація, яка має значення. Єдність, яка дає успіх. Нам усім потрібен справжній мир”, — заявив Зеленський.

Одним із ключових питань, які обговорюватимуть під час першого засідання контактної групи із завершення війни, буде запрошення України до НАТО. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.

“Одним із питань такої зустрічі, одним із питань порядку денного буде, безумовно, і питання, про яке ми з вами говоримо, — отримання заявки на членство, і питання безпекових гарантій для України до моменту вступу до НАТО, поряд з іншими питаннями, питаннями військової підтримки України”, — сказав він під час опитування “Зовнішня політика і безпека. Настрої українського суспільства”, здійсненого на замовлення Центру “Нова Європа”.

Ідею про створення європейської контактної групи, яка виробить спільну позицію щодо завершення війни РФ проти України висловив лідер німецької опозиції Фрідріх Мерц. Під час візиту до Києва 9 грудня він наголосив, що протягом наступних тижнів і місяців не повинно бути якихось окремих мирних ініціатив з Європи, треба, щоб це була загальноєвропейська думка.

“Дуже важливо, щоб зараз ми створили таку контактну групу в Європі. І не тільки на базі ЄС, Велика Британія має бути присутня теж. Вона є важливим партнером НАТО. Ця контактна група має відпрацювати політично наші позиції”, — зазначив Мерц.

Якою бачать контактну групу експерти?

Про те, в якому форматі має бути зібрана контактна група з питань миру в Україні, хто буде її учасником і чому — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Андрій Веселовський, надзвичайний і повноважний посол України, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
  • Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”;
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
  • Ігор Рейтерович, політолог.

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: Південні країни Європи теж мають приєднатися до цієї платформи

— Створення такої групи — це прагнення до об’єднання Європи. Це думка європейських країн перед тим, як почати серйозну розмову з майбутнім президентом США Трампом. Наразі в низці європейських країн існують різні думки — у країнах-членах НАТО та членах Європейського Союзу — щодо того, що потрібно робити, щоб мати спільну позицію. Де та золота середина, щоб створити спільну позицію, як протистояти Кремлю? З іншого боку існує ще й необхідність виробити спільну позицію, як викликати підтримку з боку Вашингтона.

Є країни на півдні або на далекому заході Європи, які вважають, що ця війна, загалом-то, десь там, далеко, в Азії, напевно, і вона їх не стосується. Єдиним голосом Європейці зможуть підтягнути тих, хто сумнівається або скажімо так, залишається в тіні.

Хотілося б сподіватися, що до цієї спільної платформи долучиться якась серйозна південна країна Європи, середземноморська країна, щоб це не виглядало так, що тільки північна Європа має спільну позицію щодо України. Туризм — туризмом, а російські збройні сили, зокрема кораблі, ходять Чорним морем.

Якщо Польща як керівна країна в ЄС буде все більше і більше звертати увагу решти членів ЄС на проблеми, що насуваються зі сходу, з Москви, то це, безсумнівно, посилить усвідомлення агресії Росії проти України і проти Європи. Якщо громадяни країн Європейського Союзу не знають про те, що вбивають дорослих і дітей, що розстрілюють військовополонених, що на камінь і уламки перетворюють великі квітучі міста, що бомби скидають на мільйонні міста, то все це десь повинно постійно звучати.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Координаційна група не займатиметься підписанням договорів із Росією

— Ця група — це, швидше, додатковий трек. Давайте на переговорні питання дивитися максимально прагматично. Що більше у нас буде синхронізованих контактів із нашими партнерами, то більше і краще враховуватиметься позиція України.

І цей формат, як на мене, випливає з Веймарського трикутника. Нагадаю, він складався з Польщі, Франції та Німеччини. Свого часу Веймарський трикутник був створений для інтеграції Польщі в Європейський Союз. І далі українські політики, дипломати неодноразово зустрічалися в рамках цього формату, обговорювали питання інтеграції України в ЄС, безпекові питання.

У рамках зустрічей Веймарського трикутника Україна передавала, наприклад, досвід протидії гібридним загрозам, які створювала Російська Федерація. І, до речі кажучи, європейці дуже серйозно його оцінювали. Тоді було викрито цілі мережі ультраправих, які фінансувалися з РФ, і метою яких було дестабілізувати ситуацію в країнах ЄС.

Тобто об’єднали позиції Польщі, Франції, Німеччини та Британії, щоб виробити спільну концепцію завершення війни. Також Україна пропонує долучити до цього формату одну з нордичних країн, ідеться про Данію чи, можливо, Норвегію, щоб ширше враховувалися безпекові інтереси Євросоюзу і НАТО.

Враховувати пріоритети України щодо справедливого і довгострокового врегулювання цієї війни — це абсолютно справедливо. Тим паче, що ми маємо і нашу концептуальну формулу миру, яка має бути максимально інтегрована в будь-які процеси. Загалом такий формат дуже посилює голос, як України, так і Європи. А Європа без України вже на цей момент не може бути остаточно суб’єктною, як і голос України без Європи не звучить настільки сильно, перш за все, для Сполучених Штатів.

Головна мета Європейської контактної групи — синхронізувати позиції України та європейських країн-лідерів для того, щоб потім працювати з цією рамкою, перш за все, зі Сполученими Штатами. Ні про яку Росію навіть близько мови немає.

Навіть функціоналом контактної групи не передбачено залучення третьою стороною, наприклад, Росії.

Залучення Росії взагалі до діалогу планується вже після другого Саміту миру, на якому з партнерами буде узгоджена дорожня карта, заснована на формулі миру. А ось потім буде створюватися якась переговорна, діалогова група, за прикладом тієї, що була для формування зернових угод [щодо експорту з українських портів Чорним морем].

Тоді було два трикутники за участю Туреччини та ООН: в одному трикутнику з ними була Україна, в іншому — Росія. Надалі може бути щось подібне і з більшим числом учасників, і з більшими гранями багатокутника.

Уже пішли неправдиві чутки про те, що готується черговий “Мінськ”. Хтось навіть згадав нормандський формат, але це абсолютно не те. Про це теж не йдеться. Тому що нова контактна група — це не про врегулювання кризи і підписання якихось документів із Російською Федерацією. Ні.

Це про напрацювання нашої синхронізованої позиції з Європою, з європейськими лідерами, які розуміють, що без України вони не зможуть повноцінно забезпечити свою безпеку. І ми розуміємо, що нам потрібна Європа, щоб наш голос для Сполучених Штатів і загалом для країн широкої антипутінської коаліції звучав максимально голосно.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Контактна група — це ще один формат підтримки України

— Ми поки що не можемо говорити, які країни увійдуть до цієї групи. Ми маємо попередній перелік країн. Тобто робота про це ще ведеться на цьому напрямку. Впевнено можна говорити, що це ті країни, які підтримують Україну і які виступають за справедливий світ і які, як було задекларовано, мають відповідні можливості для того, щоб підтримувати Україну теж.

Я, наприклад, думаю, що, можливо, додатково мова піде про Данію. Оскільки декларувалося, що група — це ті країни, які вже вкладаються інвестиціями і підтримують озброєння України. А саме Данія, як ми знаємо, наприклад, вклалася у виробництво самохідних артилерійських установок “Богдана”. Може йтися навіть і про Литву.

Уже проведено роботу щодо того, що порядок денний групи визначатиме Україна. Але все-таки це не формалізована група, тому навряд чи ми можемо говорити про те, що ухвалюватимуться якісь рішення, обов’язкові для виконання, але в плані дипломатичної підтримки України, так, однозначно. Передбачається, що до цієї групи не може входити країна, яка однозначно не підтримує Україну.

Уже є кілька форматів міжнародної підтримки України. Ми можемо згадати “Рамштайн”, де є кілька коаліцій. Це коаліції дронів, танкова, авіаційна. Є система двосторонніх безпекових договорів, які не замінюють систему НАТО, а якраз працюють до того моменту, поки Україна не отримає вступу до Альянсу. Але все одно Україна прагне до отримання конкретних гарантій безпеки.

Створення такої групи — це якраз розширення можливостей, тобто поява ще одного формату підтримки.

Багато чого залежатиме від того, який вигляд матимуть ініціативи Дональда Трампа. З високим ступенем імовірності ми бачимо, звісно ж, бажання зупинити воєнні дії в будь-який спосіб, щоб вони не тривали. Ми бачимо, що є певна динаміка в поглядах Дональда Трампа щодо того, який вигляд це має мати, більше розуміння того, що це має бути справедливість, і це не настільки просто. Тобто ми можемо згадати те, які заяви були під час виборчого процесу, зараз заяви набагато обережніші, і все це, загалом, помітно. І контактна група, скоріш за все, буде певним запобіжником від поспішних якихось кроків і рішень, які могла б ухвалити американська сторона одноосібно.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Група може стати переговорним майданчиком, який створить спільне бачення завершення війни

— Це питання для нас дуже важливе. Ми бачимо і ситуацію на фронті, і спроби Росії з останніх сил захопити ще кілька десятків кілометрів української землі, а також продовжувати завдавати терористичних ударів по цивільній інфраструктурі України. І в цьому контексті робота контактної групи має посилити нашу підтримку.

Група може стати переговорним майданчиком для спільного розуміння, як ця війна може бути закінчена, або щонайменше призупинена у форматі якогось перемир’я. Тут вкрай важливо донести до наших партнерів, як ми дивимося на закінчення цієї війни, і щоб партнери підтримали нас у цьому. І потім, коли вже почнуться безпосередні переговори про закінчення війни, це буде позиція не тільки України, а й цілої групи країн.

У Трампа поки що не сформовано до кінця бачення, яким чином можна закінчити цю війну. І я б сказав так: у нього присутнє дещо ідеалістичне бачення або очікування від того, що він зможе переговорити з Путіним, і той чомусь одразу погодиться закінчити війну. У групі найбільше буде європейських країн, вони зможуть допомогти Трампу зрозуміти, що не все так просто з Росією, що щодо неї потрібні інші дії.

Спільне бачення поставить Росію в незручне становище. Оскільки їй доведеться протистояти не тільки Україні, а протистояти й іншим державам, які абсолютно аргументовано і з опорою на міжнародну нормативно-правову базу доводитимуть, чому Росія, м’яко кажучи, неправий, і чому вона має зробити саме так, як їй буде запропоновано.

Читайте також: Київ вибудовує відносини з новою адміністрацією у Вашингтоні: про що свідчить зустріч Зеленського і Трампа — думки

Прямий ефір