Київ вибудовує відносини з новою адміністрацією у Вашингтоні: про що свідчить зустріч Зеленського і Трампа — думки

У Парижі 7 грудня глави держав і урядів близько 40 країн світу взяли участь у церемонії відкриття собору Паризької Богоматері, реконструйованого після пожежі, яка сталася 2019 року.

Президент України Володимир Зеленський у Парижі провів зустріч з обраним президентом США Дональдом Трампом і президентом Франції Еммануелем Макроном, за підсумками якої сторони домовилися продовжувати працювати разом і підтримувати зв’язок.

Неофіційні переговори почалися?

Президент України Володимир Зеленський у Парижі провів низку зустрічей із главами держав: відбулася тристороння зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном і новообраним президентом США Дональдом Трампом, також відбулися перемовини з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі, з канцлером Австрії Карлом Нехаммером.

В Офісі президента України підтвердили, що тристоронній зустрічі Зеленського з Макроном і Трампом передувала підготовка, було докладено зусиль.

“Ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася якнайшвидше і справедливим чином. Ми говорили про наших людей, ситуацію на місцях і справедливий мир”, — повідомив Зеленський одразу після зустрічі.

Президент зазначив, що сьогодні Україна обговорює різні питання зі США та іншими партнерами і необхідно працювати більше, більше зустрічатися.

Також Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ загинуло 43 тисячі воїнів і зафіксовано 370 тис. випадків надання допомоги військовим.

“Наші люди ціною своїх життів захищають свій дім, і кожне життя наших воїнів і наших цивільних цінне для нас. Від початку повномасштабної війни Україна втратила 43 тисячі воїнів, які загинули на полі бою. 370 тисяч випадків надання допомоги пораненим, і це з урахуванням, що в нашій армії приблизно 50 відсотків поранених повертаються у стрій, і фіксуються всі поранення, зокрема легкі й повторні”, — вказав президент України.

Трамп повідомив, що “Росія втратила, ймовірно, 500 тисяч. Україна втратила більше, ніж вони кажуть, можливо, 400 тисяч”.

“Ви говорите про сотні тисяч тіл, що лежать на полях. Це найдурніша річ, яку я коли-небудь бачив, і її не можна було допускати. Байден повинен був зупинити це”, — вказав Трамп у соціальній мережі Х.

Видання New York Post так описало настрої Трампа: “Він хоче укласти мир. Він хоче припинення вогню. Ми не обговорювали деталі. Він думає, що настав час, і Путін повинен думати, що настав час, тому що він програв — коли ви втрачаєте 700 000 людей, настав час. Це не закінчиться, поки не настане мир”.

Президент Володимир Зеленський укотре наголосив, що завжди на зустрічах із лідерами він зазначає, що Україні “потрібен справедливий і сильний світ, який росіяни не зруйнують за кілька років, як вони це вже робили”.

Україна розраховує на США, щоб зупинити Путіна.

“Саме про мир завдяки силі ми говоримо з усіма нашими партнерами — про реальний мир і про кроки та гарантії, які для цього потрібні людям і державі, на яку напала Росія. Війна не повинна бути нескінченною, тільки мир має бути постійним і надійним”, — сказав Зеленський.

Також варто зазначити, що 7 грудня у Вашингтоні глава Офісу президента України Андрій Єрмак і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван обговорили зміцнення позицій Києва у протистоянні російській агресії. Українська делегація зустрілася також із командою Дональда Трампа.

Українську делегацію в США очолила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко. До її складу увійшли глава Офісу президента Андрій Єрмак і міністр оборони Рустем Умеров. Ключова мета візиту — переговори з оточенням новообраного президента США Дональда Трампа.

Думки експертів

Зустріч Трампа і Зеленського в Парижі — формальність чи крок до досягнення миру? Що залишилося за зачиненими дверима? На якій стратегії все ж зупиниться адміністрація Трампа після його інавгурації? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:

• Олеся Яхно, політологиня;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики і геостратегії;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. І. Мечникова.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Захід має запропонувати Україні альтернативу, якщо не погодиться на її мирний план

— Адміністрація Трампа робить акцент на тому, щоб зупинити гарячу фазу війни. Дві складові, дві компоненти — зупинка гарячої фази війни або заворожування війни, і пункт другий — це розуміння тих кроків або рішень, які можуть забезпечити тривалий мир.

Україна пропонує насамперед запрошення до НАТО і членство в Альянсі. Якщо Захід із цим не згоден або що не буде ухвалено рішення в найближчій перспективі, має бути якась альтернатива.

Загалом ці два компоненти — зупинка гарячої фази війни і кроки, які забезпечують тривалий мир, щоб за кілька місяців Росія не відновила свої агресивні атаки, — усі розуміють, що це взаємопов’язано.

При цьому вважають, що варіант заморозки вимагатиме компромісів з боку України. Але я думаю, всі бачать, як поводиться Росія, коли каже, що не згодна на заморожування конфлікту по там лінії статус-кво і хоче просуватися далі. Це теж дуже показово і для Трампа, і для представників його команди, і для європейських лідерів.

Якщо Росія відкидатиме будь-які варіанти, які не передбачають виконання шантажистських умов самої РФ, то це вимагатиме більших і сміливіших зусиль уже з боку Заходу. Але те, що команда Дональда Трампа в будь-якому разі приділятиме увагу тому, як можна досягти миру, я думаю, це буде 100%.

Зараз звучать різні ініціативи, але все одно конкретики немає, поки Трамп не вступив офіційно на посаду президента. Але в цей період, я думаю, вивчаються різні думки, йде комунікування.

Якщо ми говоримо по лінії Україна — США, нещодавно був візит глави Офісу президента України, інші кроки робляться. Якщо ми говоримо загалом про нашу дипломатичну активність, є переговори з іншими країнами, лідери, насамперед, європейських держав активно спілкуються і позиція, напевно, тільки виробляється і формулюється.

Підписання якихось паперів, де Україна погоджувалася б зі статусом тимчасової окупації українських територій, природно, не буде. Але важливо, щоб дійсно були і гарантії безпеки, і посилення України, яке б у перспективі гарантувало, що ми можемо повернути наші території, може, не так швидко, можливо, трохи довше.

Але важливо, щоб дійсно були і гарантії безпеки, і посилення України, які б у перспективі гарантували те, що ми можемо повернути наші території. Може, не так швидко, але саме дипломатичним шляхом. Тому я думаю, що щодо першого варіанту заморожування або зупинки війни, буде легше націй порозуміння. А щодо довгострокових рішень, які гарантують безпеку і наш рух до довгострокового миру будуть обговорюватися по-різному.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Україна діє на випередження і не чекає сценаріїв ззовні

— Важливий сам факт цієї зустрічі. Почалася робота з новою адміністрацією, яка прийде до влади 20 січня. Уже триває перехідний період. Очевидно, вони хочуть ініціювати мирні переговори про завершення війни, але для нас важливо, щоб ці переговори відбувалися з урахуванням позицій та інтересів України. І Україна не чекає, коли нам хтось запропонує свій мирний план, ми просуваємо наші позиції. Це відбувалося під час візиту української делегації до США. Там була зустріч якраз із представниками тієї частини команди Трампа, яка опікуватиметься зовнішньою політикою, безпекою і переговорами між Росією та Україною. Треба віддати належне президенту Франції Макрону, який створив такий гарний інформаційний привід. Вийшов, як дехто каже, неформальний саміт, зустріч на полях.

Оскільки саме Трамп ініціює в перспективі переговори про завершення війни між Росією та Україною, то треба працювати з ним. І важливий сам факт цієї зустрічі, те, що Трамп готовий зустрічатися, обговорювати із Зеленським і двосторонні відносини, і перспективи цих переговорів. Важливо зараз знайти спільну тональність взаємодії з Трампом.

Президент Зеленський звернув увагу на доброзичливість цієї розмови. Важливо, щоб два лідери один одного нормально сприймали. У них є давні історії відносин ще з 2019 року. Важливо, щоб два лідери один одного краще розуміли. Щоб вони зістикували свої підходи, тому що є певна відмінність у підходах до умов завершення війни.

Треба шукати спільну мову, виробити спільні підходи до забезпечення миру. І не випадково наш президент постійно згадує фразу, яку любить використовувати і сам Трамп: «Мир через силу». Для того, щоб вийти на мир, домогтися припинення війни, необхідно використовувати силу.

Як мінімум демонструвати силу, використовувати її в допомозі Україні для того, щоб Україна змогла зупинити російське вторгнення. Тільки це допоможе примусити Путіна до миру. Тому зараз триває, я б сказав, стикування позицій, підготовка до майбутніх переговорів.

Дуже важливо, що Україна діє на випередження. Країна не чекає, коли нас там про щось доведуть до відома, а активно працює над просуванням своїх інтересів, зокрема в активній робочій взаємодії з Дональдом Трампом і його командою.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Багато дій Трампа щодо України узгоджені з адміністрацією Байдена

— Дуже важливо, що в України є можливість скоординувати з майбутнім президентом США питання, які для нас важливі.

Ми пам’ятаємо, скільки було побоювань з приводу того, що Трамп захоче відгородити Сполучені Штати від європейських справ, від питань у сфері безпеки, протидії зовнішнім викликам. Але, як бачимо, він прибув на французьку землю, на землю Європейського Союзу і може поділитися своїм баченням з приводу всіх важливих питань і тим, якими будуть перші рішення, коли він увійде в Овальний кабінет.

Думаю, що більша частина розмови все-таки залишилася за зачиненими дверима. Але зрозуміло, що основна тема обговорення — як рухатися далі у протистоянні російській агресії, а також у процесі мирного врегулювання війни РФ проти України. І важливо, звичайно, щоб США зберегли підтримку нашої країни. Думаю, що так воно і буде.

З великою часткою ймовірності, це все було погоджено з адміністрацією Байдена, і тому зараз так інтенсивно відбуваються обміни інформацією, координація між командою Байдена і командою Трампа.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Для США Україна — це один з елементів великого протистояння

— На зустрічі кожна зі сторін виклала свою позицію. Позиція Трампа визначається його передвиборчою позицією, з якою він отримав підтримку більшості населення США. Президент Зеленський також спирається на позицію народу України.

Більшість українців хочуть справедливого миру, і президент України Зеленський цілком природно відображає позицію і думку більшості українців. З іншого боку, згідно із соцдослідженнями, близько половини українців готові обговорювати питання про мир. Відповідно, президенти Зеленський і Трамп обговорюють ці питання. З моєї точки зору, триває нормальний робочий процес.

Трамп приїхав до Європи не тільки поговорити про Україну. Він і про НАТО поговорив, і про зобов’язання своїх партнерів, про те, наскільки він готовий захищати європейські країни, на яких умовах і які в нього вимоги. Тому ми побачили великий комплекс проблем. Але, звичайно, увагу було сфокусовано на війні РФ проти України.

Трамп повинен буде ухвалювати рішення в цій великій картині протистояння так званих демократичних і так званих авторитарних держав, або по-іншому — Великого Заходу і Великого Півдня. Тому завдання США набагато ширше, воно включає Україну тільки як один з елементів цього великого протистояння.

Відповідно, тому і йдуть робочі зустрічі. Однак ключові рішення американський президент ухвалюватиме вже після своєї інавгурації.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Якщо щось піде не так, важливо, щоб Трамп звинуватив у всьому не Україну, а путінську опозицію

— Сам факт таких зустрічей уже вселяє певний оптимізм. Абсолютно вірно, що не чекаючи інавгурації Трампа подібні контакти налагоджуються. Добре, що взагалі люди Трампа готові обговорювати, знайомитися. Навіть поява майбутнього віцепрезидента на таких переговорах — добрий знак, щоб український голос звучав у можливому майбутньому розкладі, щоб максимально ізолювати можливість вирішення так званого українського питання без України — це найголовніше.

Очевидно, що Трамп не здасть Україну. Очевидне також серйозне прагнення майбутньої адміністрації розв’язати це питання миром. А не йти автоматично на поступки Російській Федерації.

Чому можна зробити такий висновок? Очевидний певний компроміс навіть між адміністраціями, що йде, і адміністраціями, що приходить, з багатьох питань. Це позиція адміністрації Байдена, що минає, про те, що треба нарощувати підтримку України в найближчий місяць-два, аж до вступу Трампа на посаду. І зрозуміло, той самий горезвісний подвійний сценарій — вимагати від України початку, якщо не мирних переговорів, то реалізації плану миру і тиск на Російську Федерацію для того, щоб та також йшла на певні поступки. Тобто це в будь-якому разі певні поступки з двох сторін.

Те, що це питання обговорюється дуже активно в майбутній адміністрації, це хороший знак для України. Що більше буде подібних контактів, що більше буде попередніх розмов, то більший шанс, що питання України не відійде на задній план зовнішньої і внутрішньої політики США. Зараз це надто гостре питання для того, щоб адміністрація Трампа зазнала невдачі в можливих переговорах або взагалі у розв’ язанні цього питання.

Найголовніше наше завдання — підтримувати в топі українську проблематику. А прагматична адміністрація піде на максимальний тиск на Росію, на Путіна.

Переговори будуть непрості, якщо навіть не буде як таких переговорів. По суті, можна сказати, що вони вже йдуть. Тобто це заочний обмін аргументами. Це все поєднується і з військовими діями, і з міжнародною ситуацією — КНДР, Сирією. Тобто всі фактори, безумовно, враховуються в головах як російської сторони, так і американської. Головне, що якщо щось піде не так, щоб Трамп у цьому звинуватив не Україну, а вбачав винуватцем у разі гальмування саме путінську позицію. Тоді його прагнення тиснути на Росію буде ще сильнішим. У цьому сенсі республіканці налаштовані більш рішуче, ніж демократи.

Поки що, з мого погляду, наші інтереси збігаються з глобальними інтересами Сполучених Штатів — зберегти максимум балансу сил і максимум із можливого світового впливу. Тобто поразка України — це удар по національній безпеці Сполучених Штатів. Для України та Східної Європи це очевидно.

Читайте також: Вступ України до НАТО без територіальних поступок: на які політичні кроки вже готовий піти Захід проти РФ