Як адміністрація новообраного президента США Дональда Трампа впливатиме на Росію щодо закінчення війни проти України — питання, яке “цікавить усіх”. Стратегія впливу на Україну є зрозумілою, оскільки Сполучені Штати є донором фінансової та військової допомоги для неї. Стратегія ж щодо Москви “поки покрита таємницею”. Про це в ефірі FREEДОМ сказала журналістка, докторка філологічних наук, завідувачка програми славістики в Університеті Вашингтона і Лі у штаті Вірджинія (США) Ганна Бродська-Кроткіна, аналізуючи заяви оточення новообраного американського президента.
“Наприклад, республіканець, близький до Трампа, Майк Роджерс каже так: так, Трамп може закінчити війну дуже швидко, у мене є ідея, як це відбуватиметься, але говорити я про це не буду. Те саме говорить Трамп: я говорити про це не буду”, — навела приклад гостя ефіру.
Крім того, вона звертає увагу на те, що заяви соратників Трампа можуть суперечити заявам самого новообраного президента.
“Дивимось на інших близьких соратників Трампа. Наприклад, Майкл Маккол. Він повністю підтримує Україну. І він каже досить цікаві речі, що Трамп хоче сильну військову присутність у Європі. І тоді ця сильна військова присутність допоможе у переговорах із Росією. Підхід здоровий, цікавий. Але ми цього від Трампа не чули. Ми, навпаки, чули, як він натискатиме на НАТО. І він любить говорити, що підтримуватиме НАТО, лише якщо НАТО вноситиме свій фінансовий внесок у достатній кількості. Але ми чуємо від Маккола зовсім інше, що Трамп має твердий намір посилювати військову присутність у Європі і таким чином тиснути на Росію. Це одна ідея”, — каже Бродська-Кроткіна.
Водночас докторка наук зазначає, що деякі ідеї щодо примусу Росії до миру, які лунають з оточення Трампа, здаються їй наївними, такі, наприклад, як “переконати Росію в тому, що війна в Україні — це була велика помилка”, а НАТО Росії нічим не загрожує.
“Путін краще за інших розуміє, що НАТО ніколи не загрожувало Росії нічим. Естонія, Латвія, Литва хотіли і потім приєдналися до НАТО лише тому, що боялися Росії, а не навпаки. Це не НАТО розширювалося, це країни, які бояться Росії, приєднувалися до НАТО. І, зрозуміло, Путін це чудово розуміє. Тому така лінія захисту України та тиску на Росію мені видається не надто суттєвою”, — прокоментувала вона.
Гостя ефіру, втім, наголосила, що оточення Трампа не хоче бачити поразки України у війні.
“Люди в його оточенні, такі, наприклад, як Кіт Келлог (номінований Трампом на посаду спецпредставника по Україні, — ред.), абсолютно не хочуть побачити поразку України. І навіть Джей Ді Венс (новообраний віцепрезидент США, — ред.), хоча він і проти масованої підтримки України, теж не хоче бачити поразку України. Тому що поразка України, давайте дивитися правді в очі, це буде поразка Сполучених Штатів. І оскільки це буде вже за Трампа, це буде поразка Трампа. І Трамп це дуже відчуває… І він чудово розуміє, що поразка України дуже погано позначилася б на його власній репутації та на його президентстві. Згадаймо, як він казав про справді досить невдалий вихід американських військ з Афганістану. Він казав, що це катастрофа, що це сором, що це програш Байдена і ганьба Сполучених Штатів. Уявляєте, якщо — не дай боже, не треба навіть про це говорити як про реальність — у якомусь страшному світі Росія перемогла, що про це говоритимуть противники Трампа та сам Трамп”, — наголосила Ганна Бродська-Кроткіна.
Вона не виключила, що Трампу хоча б частково доведеться продовжувати політику Джо Байдена щодо України, якщо не вдасться залучити Росію до мирних переговорів.
Читайте також: Трамп побачив у Путіні слабкість — значення пояснила Бродська-Кроткіна
Нагадаємо, 7 грудня у Парижі президент України Володимир Зеленський провів зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном та новообраним президентом США Дональдом Трампом. Він повідомив, що під час зустрічі йшлося про ситуацію на полі бою та справедливий мир для України.
Читайте також: Єдине, чого він боїться, — це Америка та єдність світу, — Зеленський про Путіна