До протестувальників у Грузії застосували силу: ситуацію в країні оцінили експерти

Уряд Грузії відмовився починати переговори з Євросоюзом до кінця 2028 року. Про це заявив прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе в офісі партії “Грузинська мрія”. Після цього на вулиці різних містах Грузії почали виходити протестувальники.

У Тбілісі поліція застосовувала проти протестувальників сльозогінний газ, розганяла людей водою зі спеціальної техніки. Серед учасників акції протесту є й ті, кого правоохоронці били. Скількох людей затримали під час розгону акції, поки що невідомо.

Як розвивалася і розросталася акція протесту в Тбілісі

Грузини протестують уже місяць. Після того як партію “Грузинська мрія” запідозрили у фальсифікації результатів голосування опозиція виходить на вулиці Тбілісі регулярно.

Президент країни Саломе Зурабішвілі та опозиція не визнали результати голосування через численні порушення. У Центральній виборчій комісії та в керівній партії “Грузинська мрія” звинувачення у фальсифікації заперечують.

24 листопада протестувальники вимагали проведення повторних виборів. А 28 листопада до них приєдналися ті, хто вимагає продовжити курс на євроінтеграцію.

Європейський парламент теж не визнав результати парламентських виборів у Грузії і закликав провести нове голосування. Про це йдеться в резолюції від 28 листопада.

У ЄС вказали на те, що вибори не були ані вільними, ані справедливими, що є проявом тривалого придушення демократії в країні, за яке відповідальна керівна проросійська партія “Грузинська мрія”.

Депутати Європарламенту засудили численні та серйозні порушення, включно із залякуванням виборців, маніпулюванням голосуванням і втручанням у роботу спостерігачів.

Також Європарламент пропонує Європейському Союзу запровадити персональні санкції проти посадовців і політичних лідерів Грузії, “відповідальних за відкат від демократії, порушення виборчих законів і стандартів, а також зловживання державними інститутами”. До них належать:

• прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе;
• мер Тбілісі і генеральний секретар керівної партії “Грузинська мрія” Каха Каладзе;
• спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі;
• колишній прем’єр-міністр і олігарх Бідзіна Іванішвілі.

Депутати Європарламенту також закликають ЄС жорстко обмежити офіційні контакти на рівні ЄС з урядом і парламентом Грузії, заявивши, що внаслідок нещодавно ухваленого антидемократичного законодавства, включно із “законом про прозорість та іноземний вплив”, процес інтеграції Грузії до ЄС уже фактично припинено.

Попри протести, перше засідання парламенту відбулося в понеділок, 25 листопада. У ньому взяли участь 89 депутатів керівної партії “Грузинська мрія”. Вони визнали повноваження всіх 150 членів парламенту. Чотири опозиційні партії, які отримали 61 депутатський мандат, бойкотували засідання.

На засіданні парламенту “Грузинська мрія” створила фракцію. До неї увійшли 80 депутатів. Фактично опозиція і президент країни Саломе Зурабішвілі — єдина політична противага партії влади в Грузії. Тому на першому ж засіданні парламенту спікер Шалва Папуашвілі закликав до проведення дострокових президентських виборів у країні вже цього року. За законом вони мають відбутися 2025 року. Зі свого боку Саломе Зурабішвілі наполягає: нинішній парламент і подальші його засідання — неконституційні.

“Засідання грузинського парламенту — неконституційне. По-перше, масові фальсифікації на виборах підірвали його легітимність. По-друге, я відмовилася скликати перше засідання, а Конституція не визнає нікого, хто міг би мене замінити. По-третє, моє звернення до Конституційного суду перебуває на розгляді”, — заявила президент Грузії Саломе Зурабішвілі.

Протести спалахнули з новою силою після того, як Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія не буде “розглядати інтеграцію в Євросоюз як милість, яку Євросоюз повинен нам надати”, відмовляється від переговорів і від бюджетних грантів ЄС.

“Кінець 2028 року — це час, коли Грузія буде готова, належно підготовлена з економічного погляду, почати переговори про вступ до Європейського Союзу в 2030 році”, — заявив Кобахідзе.

У Тбілісі протестувальники, які зібралися біля центрального офісу “Грузинської мрії”, сказали, що заява прем’єра Кобахідзе порушує Конституцію. У Кутаїсі, за повідомленнями ЗМІ, демонстранти перекрили дорогу перед офісом партії влади, а в Батумі — зібралися і на центральній площі.

У ніч на 29 листопада відбулися сутички поліції і протестувальників. За даними низки міжнародних інформаційних агентств, силовики побили журналістів під час розгону акції протесту в центрі Тбілісі. Точна кількість постраждалих і затриманих невідома. Представники преси скаржаться на переломи частин тіла, травми голови, відібрану техніку.

Думки експертів

Чи здатні вуличні протести в Грузії змінити політичний курс країни? Як має діяти Європейський Союз? Що буде з країною надалі, якщо зараз протести придушать силовим шляхом? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Дмитро Шашкін, член політради “Єдиного національного руху” Грузії, міністр оборони Грузії (2012 р.);
• Ніка Читадзе, політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії;
• Шота Утіашвілі, старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії;
• Єгор Куроптєв, громадський діяч, директор Фонду “Вільна Росія” на Південному Кавказі.

ДМИТРІЙ ШАШКІН: У “Грузинської мрії” немає такого ресурсу, який є у режимів Путіна і Лукашенка

— Із 3 500 протоколів сфальсифікували 900. Це кількість, яку ми довели. У людей була надія, що можна виборами щось змінити. І коли навесні були протести проти російських законів, які ухвалював парламент, тоді ж багато експертів, багато політиків говорили, що в жовтні будуть вибори і на виборах ми все поміняємо. Усе це зникло, як міф, тому що вони [керівна партія “Грузинська мрія”] показали, що не хочуть йти через вибори з влади, і готові повністю фальсифікувати вибори.

Бідзіна Іванішвілі був хороший у тому, що він створював видимість політичного процесу своїми маніпуляціями. Зараз він цей процес убив і як буде з цього вибиратися — абсолютно незрозуміло, найімовірніше, сам цього не розуміє. У “Грузинської мрії” немає ресурсу, як у Білорусі або як у Росії. Населення Грузії — це не Росія і не Білорусь.

Для опозиції головне — зберегти єдність і разом із західними партнерами працювати над тим, щоб мирно прибрати цих людей від влади. А для цього потрібно створювати напругу як усередині, так і ззовні країни.

Конституційний суд повністю перебуває під контролем Іванішвілі. Жодного практичного рішення очікувати не доводиться, але це дає можливість скасувати ці вибори в рамках юридичного процесу в разі появи політичної волі. Тож це треба було робити, але не треба спокушатися і думати, що Конституційний суд зараз піде проти олігарха. Іванішвілі повністю контролює цю інстанцію.

НІКА ЧІТАДЗЕ: Іванішвілі не потрібна державна посада, його влаштовує нинішній статус

— Мандатна комісія не мала компетенції визнавати повноваження всіх 150 депутатів, але з іншого боку. Парламент сьогодні — нелегітимний.

“Грузинська мрія” прийняла до лав Міністерства внутрішніх справ багатьох тих людей, яких ми можемо назвати не правоохоронними, а правопорушними органами. Вони захищають режим Іванішвілі, а не інтереси громадян Грузії. Їм за це виплачують високі премії. У 2023 році на 35% їм додали до зарплати. “Грузинська мрія” цим хоче забезпечити свою безпеку. Хоча з іншого боку, звичайно ж, народ не збирається здаватися.

У 2012 році Іванішвілі став прем’єр-міністром, протягом одного року він обіймав цю посаду. А потім він уже ніколи не обіймав державної посади, він був тільки на партійних посадах.

Відповідно, він залишається головувати над своєю керівною партією, хоча з іншого боку, у нього немає жодної відповідальності. У такий спосіб він збирається зберегти владу на користь самого себе і клану, але, звісно ж, проти національних інтересів Грузії.

ШОТА УТІАШВІЛІ: Європейські партнери повинні поквапитися з допомогою грузинському народу

— Євросоюз сам заморозив процес інтеграції Грузії. І сам призупинив виділення коштів.

Наш так званий уряд в особі “Грузинської мрії” відмовляється від проєвропейського шляху Грузії, яким вона йшла протягом останніх 30. Це викликало шок навіть серед тих, які знали, що від “Грузинської мрії” нічого кращого неможливо очікувати.

Наші європейські партнери, друзі дуже багато говорять. Але час перейти до конкретних дій, щоб допомогти грузинському народу. Адже це можуть бути останні тижні або місяці перед тим, як у Грузії настане повноцінна диктатура. І тоді Грузія стане країною, в якій просто неможливо буде висловити протест.

“Грузинська мрія” в передвиборчій кампанії апелювала до страху: якщо будете смикатися, в Грузії станеться те, що сталося в Україні. Людей поставили перед вибором — не між Росією і Євросоюзом, а між війною і миром.

Нелегітимний уряд хоче встигнути придушити протести до Нового року. Якщо вони не вщухнуть, то переростуть у тривалі протести. Я думаю, що протест буде набагато сильнішим, ніж той, який був одразу після виборів.

ЄГОР КУРОПТЄВ: Опозиція в Грузії не змогла пояснити, як вона захистить народ від Росії

— Президент Грузії особливо не має повноважень і є більш номінальною фігурою. Але президент Зурабішвілі має роль об’єднувача опозиційних сил. Може бути і без повноважень, але з гучним голосом, який говорить слова, які не подобаються правлячій партії. Вона називає її нелегітимною.

Тому, звичайно, їм вигідно зараз швидко поміняти президента, вони вже висунули кандидатуру відомого футболіста. Його першою заявою було те, що “ми будемо об’єднувати народ під видатною особистістю Іванішвілі”. У “Грузинській мрії” просто показують, що ця позиція не має взагалі жодного значення. Вони зводять до того, що на посаді президента може бути будь-яка людина.

Шляхом вуличних протестів або ще якихось кроків досить складно буде щось змінити. Загалом, правляча партія почувається добре. Адже опозиція відмовилася входити до парламенту.

Грузинській опозиції зараз буде дуже не вистачати перемоги України у війні. Вона вирішила б усі питання. Якби західні партнери допомогли всім, чим треба, щоб Україна війну виграла, а не просто йшла до якихось переговорів.

У разі перемоги України в жодних демократичних сил у регіоні не було б проблем. Але ситуація інша.

Опозиції не вистачило переконливості — як вона може забезпечити безпеку народу Грузії. Адже “Грузинська мрія” говорила дуже просту річ — або вони, або війна з Росією. Партія говорила: “Так, ми будемо торгувати з РФ, ми будемо з ними все робити для РФ, але зате на вас ніхто не нападе”. Вона культивувала цей страх. А грузинська опозиція не могла народу пояснити, як вона буде забезпечувати цю безпеку.

Читайте також: “Грузинська мрія” хоче термінового переобрання президента країни — подробиці протистояння (ВІДЕО)