Війна відтягнула всі ресурси: плачевний стан російської економіки проаналізували експерти

1000 днів Росія веде повномасштабну війну проти України та економіка РФ виявилася не такою стійкою, як стверджує Путін. Російський диктатор і його авторитарний режим поширюють неправдиву інформацію про те, що російська економіка сильна, і що її військова машина не постраждала від західних санкцій, але є багато ознак того, що ситуація погіршується. У 2025 році Кремль зіткнеться з серйозними проблемами, прогнозують експерти.

Що не так із російською економікою

Росія витрачає на війну проти України 210 млрд руб. на тиждень. Це більше, ніж річний бюджет 80% російських регіонів, підрахували у виданні The Moscow Times.

Наприкінці вересня уряд РФ опублікував проєкт федерального бюджету на 3 роки. Так, у 2025 році Кремль збирається витратити на війну проти України 6,3% ВВП. У бюджеті 2024 року на військові витрати було закладено 10,4 трлн руб., що на той момент було рекордом.

Із затверджених документів щодо трирічного федерального бюджету, які оприлюднив Кремль, випливає, що:

• витрати на оборону становитимуть 32% від загальних видатків бюджету у 2025 році;
• витрати на національну оборону зростуть на 23% — до 13,5 трлн руб. (145,32 млрд дол.), порівняно з 10,8 трлн руб. у 2024 році;
• військові витрати планується скоротити до 5,6% ВВП 2026 року і 5,1% 2027 року, згідно з розрахунками агентства Bloomberg.

Це найбільша сума, яку Росія готова витратити на оборону з часів Холодної війни. У російському Міністерстві фінансів також заявили, що витрати на війну в Україні є пріоритетом для Кремля.

Раніше Путін гарантував усім російським військовослужбовцям, які дістали поранення на війні Росії проти України, одноразову виплату в розмірі 3 млн рублів. Однак у листопаді 2024 року виплати за деякими видами поранень скоротили в 30 разів.

“Тепер за важкі поранення виплачуватимуть компенсацію в 3 млн рублів, за легкі поранення — 1 млн рублів і 100 тис. рублів за “інші легкі травми”, — пише видання “Верстка” з посиланням на постанову російського уряду.

У документі також наголошується: диференціація виплат дасть змогу “надати істотну підтримку військовослужбовцям, які дістали важкі каліцтва і травми”.

Росії не вистачає ресурсів для тривалої війни. Причому, як фінансових, так і людських. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) пояснюють: РФ переживає демографічну кризу. А це ускладнює ротацію військових на фронті. Та й спад населення через масштабні втрати російської армії на війні проти України стає дедалі відчутнішим навіть у такій великій країні як Росія.

У липні 2024 року голова російського Центробанку Ельвіра Набіулліна завила, що через перегрів економіки виробничі потужності та трудові ресурси країни майже вичерпані. Аналітики вважають, що це — одна з причин того, що Путін не наважується оголосити нову хвилю мобілізації, а воліє рекрутувати військових із Північної Кореї.

Усі заяви Кремля про стабільну економіку — не більше, ніж блеф, стверджують експерти.

“Кремль не зможе підтримувати затяжні військові дії протягом багатьох років і десятиліть, захищаючи російське суспільство від економічних проблем. Постійна західна і міжнародна підтримка опору України на полі бою ще більше посилить економічні проблеми Росії”, — йдеться у звіті ISW.

Рекордні вливання у ВПК і витрати на армію призвели до девальвації рубля, безперервного зростання цін і стагнації. Економісти пояснюють, що Росія увійшла в період стагфляції. Це вкрай болюча ситуація — коли інфляція і постійне зростання цін супроводжується застоєм економіки.

Від стагфляції постраждають абсолютно всі сфери економіки, прогнозують експерти. Просто одні менше, інші — більше. У країні незабаром можуть ввести регульоване ціноутворення.

З початку 2024 року їжа в Росії подорожчала майже на 4,5%. У річному вираженні станом на вересень — на 9,5%. Цінники оновлюються майже щомісяця. Найбільше зросла ціна на молочну продукцію. Через зростання цін на вершкове масло, з початку року воно подорожчало майже на 18%, уряду пропонують повернутися до радянської практики державного регулювання цін. Востаннє про це говорили 2023 року, коли курячі яйця зросли в ціні в половину.

Гостріше за всіх підвищення цін відчувають вразливі категорії російського населення. Згідно з офіційною статистикою, кількість бідних у Росії нібито знижується з року в рік і перебуває на історичному мінімумі. “Межу бідності” російський уряд встановив на позначці 15 354 рублі на місяць. Але планка умовного мінімального доходу, яку російська влада застосовує для оцінки рівня бідності, критично відірвана від реальності. Справжня “межа” має бути встановлена на рівні втричі вищому — 43 тис. рублів на місяць, показало опитування холдингу Superjob.

За даними Мінекономрозвитку Росії, інфляція у РФ у жовтні 2024 року становила 8,5%. Цю цифру сильно занижено, кажуть експерти. За два останні роки Центробанк підвищував ключову ставку шість разів і в грудні її можуть підвищити ще до 23%, заявила глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна.

Через санкції та інфляцію в Росії впав ринок нерухомості: квартири ніхто не купує, будівництва зупиняються.

Центробанк Росії підняв ключову ставку до 21%. Це рекордне значення для російської економіки. У результаті відсотки за іпотечними кредитами в банках підскочили в кращому разі до 25%, а у великих фінансових установах і зовсім до 40% і вище. Тобто стандартна ринкова іпотека фактично недоступна.

Таке значне підвищення ключової ставки дуже болісне для промисловості та бізнесу. У бюджеті Російської Федерації передбачено рекордні витрати на армію і військово-промисловий комплекс (ВПК). А бізнес ні фінансування, ні дотацій з державної скарбниці не отримує.

Станом на вересень 2024 року західні партнери України запровадили щодо Росії понад 14 тис. санкцій. Усе почалося з анексії Криму 2014 року, а світовим рекордсменом за кількістю обмежень РФ стала вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Тепер через 1000 днів війни Євросоюз готує вже 15-й пакет санкцій.

Одними з найболючіших для Росії, як країни-бензоколонки, стали санкції щодо нафтогазового сектора. Європа із зими 2022 року планомірно відмовлялася від російського газу. Євросоюз ввів заборону на морські постачання російської нафти та встановив стелю цін на нафту, щоб обмежити доходи РФ. Азійські ринки за обсягом не змогли замістити втрачені європейські. Доходи Росії від експорту нафти та газу впали на 40% у 2023 році. Спонсорувати повномасштабну війну за таких втрат у бюджеті Кремлю все складніше і складніше з кожним місяцем.

Утім, найближчим часом різкого обвалу не буде, вважають експерти. Валютні надходження від продажу енергоресурсів зможуть забезпечити більш-менш стабільне поповнення російського бюджету, пише The Washington Post. А рекордні військові витрати Москва компенсуватиме скороченням фінансування соціальних програм.

Думки експертів

Як російська економіка котиться до краху з повномасштабної війни проти України? Який реальний рівень інфляції у РФ? Чи справді очікується дефіцит товарів? Як Кремль намагається стабілізувати ситуацію? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Адріан Пантюхов, економіст компанії Ukraine Economic Outlook;
• Максим Блант, економічний оглядач і публіцист;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Андрій Новак, економіст.

АДРІАН ПАНТЮХОВ: Російська економіка не обвалиться найближчим часом

— Російська економіка має певну міру терпимості до зниження якості життя. І краху через якісь соціальні проблеми, який ми очікуємо, поки що не відбудеться. Російські громадяни звикли до кризових змін і погіршення фінансового становища.

Через необхідність фінансувати війну зарплати зростають, інфляція зростає, ціни підвищуються. Центробанк високою ставкою обмежує цю активність, що призводить до таких негативних наслідків, як потенційне зниження корпоративного кредитування — компаніям буде складніше брати кредити. Водночас Центробанк підвищує ставку та оголошує про додаткову ліквідність для банківської системи, щоб розмістити в банках облігації внутрішньої позики та держави.

Росіяни зараз живуть у певному парадоксі. Є золото-валютні резерви, які не були заморожені, є фонд добробуту, який ще може фінансувати півтора року бюджетний дефіцит. Але в довгостроковій перспективі — ситуація негативна. Водночас різкого краху російської економіки не буде. Нам потрібно виходити з того, що цього поки що не станеться, хоча і є негативні фактори: росіянам складніше наймати людей на роботу, їм потрібно друкувати більше грошей, вони змушені переглядати соціальні та військові виплати. Кремлю потрібно зберегти якусь кількість грошей, але друкувати їх теж можна.

Попри зростання інфляції, в Росії зростає ВВП. Економіка зростає на 3-3,5%, що показує, що вони досі можуть великими вливаннями державного фінансування підтримувати це зростання. Але це не зовсім коректно.

Для країни, що перебуває у війні, оцінювати економіку за показниками ВВП — це рахувати й весь обсяг військової продукції, яку вироблено за незрозумілими цінами, можливо, спеціально завищеними, щоб збити статистику. Вироблена військова продукція не створює жодної додаткової вартості всередині економіки, а просто утилізується, зникає на фронті.

Питання не в тому, коли російська економіка обвалиться, а в тому, скільки вона зможе проіснувати в такому стані — підтримувати активність на лінії фронту, фінансувати цю війну. Якщо закінчаться кошти на фінансування контрактників, то доведеться або оголошувати мобілізацію, або зменшувати кількість людей.

Коли починається перетягування економічної активності в одну галузь (у цьому випадку йдеться про військово-промисловий комплекс), то відбуваються дуже негативні наслідки, коли розвиток цієї галузі вже перестає бути актуальним. Зараз у Росії є можливість фінансувати ВПК і це призводить до того, що і зарплати, і обсяги виробництва підвищуються. Але в підсумку ВПК висмоктує з економіки фахівців, ресурси, що призводить до проблем в інших сферах економіки.

МАКСИМ БЛАНТ: Кремлю дедалі складніше вдавати, що з економікою все гаразд

— Кремль ховає дані щодо економічної ситуації в країні. Частину даних насамперед щодо митної статистики було закрито, щоб не показувати, наскільки ефективно працюють санкції. Крім того, вони не хочуть визнавати, що “Газпром” та інші великі російські компанії можуть перебувати на межі банкрутства.

Кремлю все складніше вдавати, що все гаразд, санкції пішли тільки на користь, а війна розігнала економіку.

Усі розмови про те, як російська промисловість бурхливо зростає, впираються в те, що вона зростає в рублях, а як вона зростає в товарній кількості — ми абсолютно не знаємо. Можливо, там уже давно стагнація, яка тепер ще й супроводжується розгоном інфляції.

У міру того як військово-промисловий комплекс займає дедалі більшу частку в російській економіці, він дедалі більше генерує незабезпечені гроші, які розганяють інфляцію. Це відбуватиметься доти, доки триватиме війна, і продовжуватиме штовхати Росію до кризи.

Що більше Центробанк РФ намагатиметься затискати економіку за допомогою високих ставок, то сильніше страждатиме цивільний сектор і розганятиметься ціна. Друга велика проблема полягає в тому, що після початку війни Росія практично втратила запас міцності, і немає механізму, який діяв до початку війни та давав змогу згладжувати падіння цін на нафту. Якщо 2020 року російська економіка відносно безболісно пройшла той шок, пов’язаний із падінням нафтових цін, то зараз такого не станеться.

Зараз економіка РФ дуже сильно зав’язана на імпорт. Якщо буде падіння експортної валютного уторгування, то може не вистачити або на закупівлю споживчих товарів, або на закупівлю компонентів для військового виробництва. Не складно здогадатися, що насамперед постраждають споживчі товари, і в підсумку можуть бути введені фіксовані ціни, що призведе до дефіциту і черг у магазинах. Якщо буде прийнято принципове рішення про те, щоб відпустити інфляцію, то тоді далеко не всі зможуть собі дозволити щось купити в магазині.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: У 2025 році долар у РФ коштуватиме 120 рублів

— Складно вірити цифрам Мінекономрозвитку РФ за облікової ставки Центробанку у 21%, яка в реальній дійсності не зупиняє інфляційні процеси. Якщо облікова ставка не зупиняє інфляційний процес, то, найімовірніше, інфляція максимально наближена, а може, навіть вища, ніж ця облікова ставка. І тому облікову ставку необхідно реально підвищувати.

Облікова ставка — це той відсоток, за яким комерційний банк може взяти кредит у Центральному банку. Якщо облікова ставка 21%, то комерційний банк може дати бізнесу кредит під 30%. Бізнес повинен ще щось заробляти, платити податки, а не тільки платити відсотки банкам. Який зараз бізнес у Росії в змозі генерувати дохід у розмірі 40-50%? Складно собі уявити. Продукція, вироблена бізнесом із залученням цих кредитних ресурсів, буде з урахуванням усіх цих додаткових платежів за кредитами.

Військово-промисловий комплекс РФ активно фінансується державою, і такі преференції дають йому змогу розвиватися і нарощувати обсяги виробництва в рамках контрактних зобов’язань. Цивільний сектор у підсумку зменшує обсяги виробництва або закривається. Весь ресурс на себе відтягує ВПК.

З одного боку, ви начебто заважаєте зростанню цін, створюючи менший попит, а з іншого боку, ви створюєте передумови для відходу бізнесу з ринку і, як наслідок, створення дефіциту, який погашається шляхом імпорту. Горезвісне імпортозаміщення обертається в реальній дійсності збільшенням обсягів імпорту. Спостерігається активна експансія за товарами народного споживання та автомобільної техніки з боку Китаю.

Постійні перегони озброєнь і постійне нарощування військових витрат однозначно призведе до величезного дефіциту, насамперед на продовольчому ринку, а вже потім і на ринку товарів народного споживання.

На руках у росіян є певна кількість доларів, і сьогодні просто “намалювати” курс валют — це значить призвести до ситуації, коли будуть зобов’язання за цим курсом обмінювати. Якщо оголосять курс 5 руб. за 1 долар, то росіяни масово побіжать в обмінники купувати валюту за такою вигідною ціною. У підсумку просто не стане валютних резервів РФ.

Сьогодні 100 руб. за долар — це співвідношення, яке реально відображає купівельну спроможність рубля стосовно вільно конвертованої валюти, якою сьогодні оцінюються всі товарні позиції на світових ринках. Це ж тільки Росія продає нафту за юані та рублі, а весь цивілізований світ торгує сировинними ресурсами за долар, тому що це вільно конвертована валюта. Я думаю, що наступного року долар коштуватиме 120 руб.

АНДРІЙ НОВАК: Через два квартали стан російської економіки стане плачевним

— Російська економіка підійшла до порога, за яким для неї не залишилося хороших ходів. Так, підняття Центробанком ключової ставки до 21% для приборкання інфляції веде до колапсу галузей.

У банківській системі Росії кредитні ставки будуть мінімум 30%. Яка має бути прибутковість підприємства для того, щоб повертати такі кредитні відсотки? Тобто це колапс для промисловості та для аграрного сектора — неможливість брати кредити навіть для оперативних своїх потреб.

З іншого боку, російському уряду необхідні кошти для фінансування війни, і він буде підіймати податки. Цей крок також убивчий для економіки. Це знову нова хвиля інфляції, оскільки підняття податків — це збільшення собівартості, і тоді всі виробники та торговці повинні підіймати ціни на свою продукцію.

Наразі будь-який хід з боку Центробанку або уряду буде тільки погіршувати стан російської економіки.

Хороших кроків для РФ немає і на валютному ринку. У Кремлі шукають якісь ходи, а будь-який хід у них все одно буде погіршувати стан. У цьому випадку — курсу рубля, який вже впевнено пройшов позначку 100 руб. за долар. Зараз 1 рубль — це 1 американський цент.

Економіка РФ підійшла до початку колапсу і це гарний сигнал для України, якій зараз необхідно вистояти й на лінії фронту, і перед тиском тих, хто “втомився від війни та хоче переговорів”.

Я вважаю, що з темою переговорів потрібно ще почекати хоча б один-два квартали, після яких стан російської економіки вже буде дуже плачевний. Тоді всьому світу буде зрозуміло, що і з погляду економіки, і, я впевнений, з погляду ситуації на фронті, все-таки Росія починає програвати. І тут економіка відіграє дуже важливу роль.

Читайте також: Кінець кремлівської ейфорії: як діятиме Путін після дозволу Байдена бити по тилах Росії