ЗСУ на Курщині ламають міф про “непереможність” Росії — розбір Дикого

Євген Дикий. Фото: uatv.ua

Операція Збройних сил України в Курській області Росії руйнує міф про “міць” і “непереможність” армії РФ, а залучення солдатів і озброєнь з армії Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР, Північна Корея) свідчить про проблеми, що наростають у військах агресора. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 16 листопада, розповів екскомандир взводу батальйону “Айдар” Євген Дикий.

На його думку, те, що операція ЗСУ в Курській області триває вже третій місяць, свідчить про нездатність армії РФ повністю контролювати свою територію.

“Ця картинка якось ламається, коли виходить, що ось уже 100 днів наша армія на їхній території, і вони банально не можуть нас звідти викинути. Міжнародно визнана територія Російської Федерації, 100 днів країна, яку вони вважають уже майже розбитою у війні, займає шматок їхньої території, налагоджує там життя місцевих жителів, працює нормально. Причому працює нова адміністрація, і вони нічого з цим не можуть зробити. Це якось чим далі, тим більше не вписується в картинку “могутності” та “непереможності”. Питання в самому факті того, що вони навіть свою територію далеко не завжди контролюють”, — зазначив Дикий.

Характер операції в Курській області суттєво відрізняється від позиційної війни. Швидше вона має характер маневрових операцій, вважає Дикий.

“Війна в Курській області дуже сильно відрізняється від війни на Донбасі. Це не окопна війна, це не війна, в якій є лінія фронту. Там немає суцільної лінії укріплень, є окремі опорні пункти, і сторони ведуть дуже маневрову війну, за якої постійно переміщуємося і ми, і вороги. Сторони постійно намагаються зайти одна одній у тили, у фланги. І поки що нам це вдається частіше, ніж росіянам. Маневрова війна — одна з наших сильних сторін, але не дарма ми тоді їх розбили на півночі України (у 2022-му, — ред.). Зараз на Курщині відбуваються схожі речі, і стежити там за лінією фронту просто немає сенсу, бо немає суцільної лінії. Буквально протягом доби відбуваються великі переміщення”, — уточнив він.

Дикий також вважає, що оперативні обставини в Курській області розкривають проблеми, з якими стикається останнім часом армія РФ, одна з них — нестача особового складу.

“У всій Росії не знайшли боєздатних частин, коли у них виникло настільки надважливе завдання, як викинути нас із Курщини. Їм довелося їх забрати з фронту, з території України. Вони перекинули три дивізії, дві десантних, одну морпіхів із Херсонської області, які вже два роки проти нас воюють. Виявляється, що і з резервами для поповнення частин, які воюють, у них уже намітилися проблеми. Дефіцит людей реально почався, вони стоять перед ситуацією, коли їм потрібно не пізніше весни наступного року починати чергову хвилю саме примусової мобілізації. Влада РФ дуже не хоче цього робити”, — упевнений військовий.

З дефіцитом військовослужбовців та їхніх резервів Дикий пов’язує появу на Курському напрямку військовослужбовців армії КНДР.

“Щодо північнокорейців, то сам факт їхнього привезення туди дуже симптоматичний. Їх привезли не від хорошого життя. Починати нову хвилю масової мобілізації Кремль дуже не хоче і шукає якісь “екзотичні” рішення. Ось вирішили прикупити “гарматне м’ясо” великими партіями у товариша Ина (Кім Чен Ин, лідер КНДР, — ред.). Для нього ця угода вигідна, людей йому не шкода, людей голодних у нього багато. Зате є шанс отримати й російські гроші, і технології у відповідь”, — прокоментував він.

Водночас попри невибагливість і дисциплінованість, реальна бойова участь північнокорейських військових викликають у нього певні сумніви.

“Те, що північнокорейців дуже не поспішають вводити в бій, для мене показник. Російські офіцери побачили це прислане їм “гарматне м’ясо” і зрозуміли, що ніколи в житті воювати не готувалися. Так, у КНДР величезна армія, 1,3 млн осіб у мирний час. Але їх використовують як один величезний будбат, безплатну робочу силу. Копати окопи вони 100% вміють. А ось стріляти — не факт. Якщо вони хоч якусь бойову підготовку проходили, то за статутами 1940-х років, у Північній Кореї нічого відтоді не змінювалося. І ось приїжджає це “гарматне м’ясо”, дисципліноване, невибагливе, але абсолютно не вміє воювати та не розуміє російської мови. Явно просто бояться їх у бій пускати, бо тверезо оцінюють боєздатність цього контингенту”, — зазначив ветеран.

Також показовим для нього є і постачання північнокорейського озброєння, що свідчить про тяглий дефіцит озброєнь в армії РФ.

“По техніці у них, вибачте, “швах”. Яскравий приклад з останнього часу — це те, що кіностудія “Мосфільм” відправила на фронт 36 танків 1940-1950-х років. Реально з бронетехнікою ситуація критична. Вони використовують недоторканний запас, який назбирав ще Радянський Союз, він здавався абсолютно бездонним, але в ньому вже дірки просвічують. У них бронетехніка закінчиться швидше, ніж за рік, до осені наступного року. Щодо гармат у них катастрофічна ситуація. Вони не дарма зараз у [Північної] Кореї замовляють “Коксани” (М1978 “Коксан”, 170-мм САУ виробництва КНДР, — ред.). Екзотичний калібр 170-мм, який ніким, крім КНДР, не використовується в наш час. Я сумніваюся, що ці “Коксани” виживуть на війні, у них швидкість стрільби — це два постріли за п’ять хвилин. У цій війні гармати, які так повільно заряджаються — просто не виживають. Дрони літають швидше. Ось вони везуть ці древні “Коксани”, до них замовляють корейські снаряди. Це означає, що нормальних сучасних, або хоча б радянських гармат, у них уже гострий дефіцит”, — підсумував Дикий.

Читайте також: Північнокорейські гаубиці з’явилися у РФ — перші кадри та коментарі експертів (ВІДЕО)

Як повідомлялося, радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван зробив припущення, що Росія може розрахуватися з КНДР ядерними технологіями.

Прямий ефір