Росіяни навіть не замислюються про те, скільки у них влада забирає на війну, — російська журналістка

Росія продовжує збільшувати кошти на війну проти України. Так, у бюджеті на наступний рік закладено 13,5 трлн рублів на оборону. І за це збільшення витрат на війну заплатять росіяни — своїми пенсіями, зарплатами та екологією. Про це сьогодні, 10 листопада, в ефірі телеканалу FREEДOM розповіла економічна журналістка Маргарита Лютова.

“Варто зазначити, що росіяни насилу сприймають всю ситуацію з витратами на війну, але погано ставляться до того, що в бюджеті країни великий відсоток видатків витрачається на війну. Зараз, на 2025 рік виходить, що заплановані військові силові витрати — це понад 40% усіх витрат федерального бюджету. Є соціальні опитування, які показують: люди не вважають, що це добре. Люди кажуть, що вони хотіли б, щоб головними пріоритетами було те, що зазвичай називають соціальними цілями — охорона здоров’я, освіта та інші відчутні на побутовому рівні речі. Військові витрати мало кому подобаються”, — розповіла Лютова.

Водночас вона зазначила, що російська пропаганда всіляко намагається це замовчувати.

“Якщо подивитися, як офіційно представляли законопроєкт про бюджет, можна відзначити: прем’єр-міністр РФ багато говорив про соціальні зобов’язання і нічого не сказав про те, що триває війна або “СВО”, як її називають російські можновладці. Путін та інші пропагандисти багато уваги приділяють геополітичній величі Росії. Але про витрати, власне, які на це йдуть, вони воліють не говорити. Тому люди навіть не замислюються про те, скільки країна витрачає на військові потреби”, — пояснила економічна журналістка.

Вона зазначила, що нині російська економіка тримається на доходах від продажу нафти. І ці доходи дають змогу російському бюджету одночасно нарощувати військові витрати, і водночас підтримувати соціально важливі статті на такому рівні, щоб це було якомога менш помітно.

“Тобто це зниження на соціальні витрати. Не те, що пенсія стане меншою або завтра ж перестануть виплачувати зарплату вчителям. Воно в тому, що не побудують десь іще одну нову школу, не профінансують якісь екологічно важливі заходи з очищення озер або зі збереження лісів тощо. Тобто це все те, що люди недоотримують. А людям властиво думати про те, що вони втрачають, а не про те, що вони недоотримають. Це складніша категорія. Тому росіяни мало відчувають реальне скорочення витрат на соціальні потреби”, — підсумувала Маргарита Лютова.

Читайте також: Між побутовою ксенофобією і потребою в трудових мігрантах — що обирає Росія (ВІДЕО)