Як Росія втручалася у вибори президента Молдови — деталі з Кишинева (ВІДЕО)

Кремлю не вдалося зірвати ані референдум щодо ставлення громадян Республіки Молдова до євроінтеграції, ані президентські вибори в країні. Хоча на різних етапах фіксувалися численні порушення. Кампанію з втручання у волевиявлення молдаван Росія розпочала задовго до виборів. Про це сьогодні, 5 листопада, в ефірі FREEДОМ розповіла кореспондентка Лариса Петрук із Кишинева.

Ще в середині літа в Молдові розпочалися протестні мітинги, які, за заявами офіційного Кишинева та молдавської поліції, були організовані за допомогою так званої мережі проросійського олігарха-втікача Ілана Шора. Його мережі налічували понад 100 тис. осіб. Їхні учасники, за даними поліції, отримували зарплату за те, що ходили на мітинги, розповсюджували кремлівську пропаганду і, власне, працювали на користь Кремля. Гроші йшли на картки одного з російських банків, їх можна було зняти лише на території невизнаного Придністров’я.

Молдавські журналісти проводили із цього приводу власні розслідування. Одна з журналісток увійшла до мережі та навіть отримала гроші за те, що ходила на мітинги й поширювала кремлівські наративи. Вона діяла під прикриттям.

“Мені дуже часто телефонували з Москви. У цій мережі Ілана Шора були різні ролі: симпатики, активісти, лідери первинної організації та лідер територіальної організації. Я там була активістом. І вони мені дзвонили та казали: ти у нас активіст, треба збирати симпатиків. Їм треба було, щоб ця мережа була великою. Мені телефонували часто, говорили пропагандистські тези. Я ходила на протести, роздавала листівки з дезінформацією, допомагала людям реєструватися у чатботі”, — розповіла Меріуца Ністор.

Як заявляла раніше віцепрем’єр-міністерка Молдови Крістіна Герасимова, Кремль витратив на втручання у демократичні процеси країни близько 100 млн євро. Це офіційні цифри, насправді вони можуть бути набагато більшими. За заявами офіційного Кишинева, головною метою Москви було зірвати референдум щодо вступу країни до Євросоюзу, який відбувся 20 жовтня. Але у Кремля це не вийшло. Нехай і з невеликою перевагою — 0,5%, проте Молдова сказала “так” європейському майбутньому.

Того ж дня відбувся перший тур президентських виборів. За його результатами, до другого вийшли чинна глава держави Мая Санду та її опонент, представник Партії соціалістів Республіки Молдова Олександр Стояногло.

Другий тур 3 листопада також відзначився численними порушеннями, про що говорять і у Центральній виборчій комісії Молдови, і у поліції. Фіксувалося фотографування заповнених бюлетенів, спроби підкупу, незаконна агітація, підвезення виборців із Придністров’я. На мосту між територіями, контрольованими Кишинівом і Тирасполем, у день другого туру утворився величезний автомобільний корок. У Кишиневі наголошували на незвичній активності жителів Придністров’я, які масово поїхали на територію, яку контролює Кишинів.

Також було повідомлення про мінування, через що зупинили рух транспорту, на місці працювали спецпризначенці, проте загрози життю людей не було.

Крім того, відомо, що масово відправляли літаками громадян Молдови з території Росії на окремі ділянки закордоном. Були також повідомлення про замінування закордонних ділянок. Загалом другий тур президентських виборів не можна назвати спокійним.

“Вказали здебільшого на підкуп виборців та підвезення виборців на виборчих дільницях. Пріоритетно — на ділянках, які були організовані за кордоном. Йдеться про такі країни, як Білорусь, Азербайджан, Туреччина та, звісно, Російська Федерація. Крім того, були зареєстровані ізольовані випадки підвезення виборців й на території Республіки Молдова, пріоритетно — на виборчих дільницях, де голосували мешканці, які проживають у Придністровському регіоні Республіки Молдова”, — розповів заступник голови ЦВК Молдови Павло Постіка.

Так чи інакше, але з перевагою близько 9% голосів чинна президентка Майя Санду стане наступним лідером Республіки Молдова.

Її ще вчора, коли закінчився підрахунок голосів, привітали і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, і президент Франції Еммануель Макрон, і прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, і, звісно, ​​президент України Володимир Зеленський.

Водночас у штабі опонента Маї Санду досить жорстко відреагували на її перемогу. Там посилаються на різницю у результатах, які отримали Санду та Стояногло всередині країни та за кордоном.

Справді, всередині Молдови симпатії громадян щодо кандидатів розділилися практично навпіл. А на закордонних ділянках Мая Санду лідирувала з великим відривом. Тепер в Партії соціалістів Санду дорікають саме цим. Напередодні лідер цієї партії Ігор Додон заявив, що її рейтинг витягла діаспора, хоча це такі ж громадяни Молдови, як і ті, що живуть у країні.

“Молдавани — це напіврозсіяна нація. Дві третини живуть у Молдові, а третина нас розкидана по всьому світу. Великою мірою ми живемо в діаспорі. Діаспора пов’язана багатьма пуповинами, якщо можна так сказати, з країною. Вони перераховують величезні суми грошей. Це мільярди, що зберігають платіжний баланс країни. Тому діаспора має право брати активну участь у політичному житті, зумовлювати певні результати. Але й Молдову мислити без діаспори — це помилка”, — пояснив політичний аналітик, колишній представник Молдови у Раді Європи та ООН Олексій Тулбуре.

Тим часом, експерти говорять про те, що важливий етап, який уже пройшла Молдова — референдум про євроінтеграцію та вибори президента — є лише “тренуванням” перед парламентськими виборами у 2025 році. Оскільки Молдова є парламентською республікою з президентом на чолі, саме парламент багато в чому визначатиме євроінтеграційний курс країни.

Читайте також: Молдова винесла потрібні уроки: результати президентських виборів проаналізував Тулбуре

Нагадаємо, Німеччина та США засудили втручання Росії у президентські вибори в Молдові. Як зазначила німецька міністерка закордонних справ Анналена Бербок, молдавський народ вкотре показав, що він рішуче виступає проти гібридного удушення з боку Кремля. Своєю чергою лідер США Джо Байден заявив, що молдавани проголосували за бачення президентки Санду безпечної, процвітаючої та демократичної Молдови.

Читайте також: Розслаблятися — зарано: політичні процеси Молдови після виборів президента обговорили експерти