Майже чверть тих, хто не визначився, напередодні вирішального дня в Молдові — включення з передвиборчого Кишинева (ВІДЕО)

Уже завтра, 3 листопада, у Молдові відбудеться другий тур президентських виборів. За пост глави держави борються чинна президентка Мая Санду та колишній генеральний прокурор Молдови Олександр Стояногло. Сьогодні, 2 листопада, у країні так званий “день тиші”, коли агітацію заборонено. Настрій у молдаван гарний, але вони схвильовані: багато залежить від їхнього вибору. Про це у прямому ефірі з Кишинева розповіла кореспондентка FREEДОМ Лариса Петрук.

“Завтра буде, без перебільшення, дуже важливий і, можна сказати, вирішальний день для всієї країни. Завтра Молдова обере наступного президента”, — каже вона.

У другому турі президентських виборів уже проголосували поштою громадяни Молдови, які живуть за кордоном: у Канаді, США, Норвегії, Швеції, Ісландії та Фінляндії. Звідти передано близько 1 500 голосів. Підраховуватимуть їх разом із тими голосами, які віддадуть молдавани всередині країни 3 листопада. Загалом, за кордоном цього разу відкрито безпрецедентну кількість виборчих дільниць.

Водночас у самій Молдові правозахисні організації вже заявляють про правопорушення під час підготовки до другого туру виборів президента: незаконне використання адміністративних ресурсів, незадекларовані витрати, залучення церкви до агітації та підбурювання до дискримінації.

Рейтинги кандидатів у президенти близькі. За чинну главу держави Маю Санду, за даними соцопитувань, готові проголосувати понад 39% виборців. За її суперника — представника Партії соціалістів Республіки Молдова та колишнього генерального прокурора країни Олександра Стояногло — понад 32%.

Дуже важливо, кому під час другого туру віддадуть свої голоси виборці, які у першому голосували не за Санду та не за Стояногло. Згідно з соцопитуваннями, залишається досить великий відсоток тих, хто не визначився із вибором, — майже 24,5% респондентів. Тому жоден експерт не може сказати точно, як закінчиться другий тур президентських виборів у Молдові.

“Змагання жорстке. Шанс має кожен претендент. Передбачити результат складно, ми його дізнаємось лише у день виборів. Або Молдова 2029-го чи 2030 року стає членом Євросоюзу, або ми ніколи не станемо членом Європейського Союзу, іншого шансу не буде. Тому результат цих виборів важливий”, — заявив політичний аналітик, колишній представник Республіки Молдова у Раді Європи та ООН Олексій Тулбуре.

Явка під час другого туру, як передбачають соціологи, буде вищою, ніж у першому турі, що відбувся 20 жовтня. Тоді на виборчі дільниці прийшло трохи більше ніж 50% виборців.

Другий тур, як і перший, а також референдум про ставлення до європейської інтеграції Молдови, що відбувся паралельно, відзначені безпрецедентним втручанням Кремля. Раніше віцепрем’єр-міністерка країни Крістіна Герасимова заявляла, що Кремль витратив на це близько 100 млн євро. Це офіційні цифри, насправді сума може бути більшою. Адже в Молдові було створено цілу мережу агентів за допомогою проросійського олігарха-втікача Ілана Шора. Ці агенти отримували зарплату в рублях на картки російського банку, яку могли перевести в готівку тільки на території невизнаного Придністров’я.

Фоном президентських виборів у Молдові є повномасштабне вторгнення Росії до України. І обидва кандидати, і експерти, і представники громадянського суспільства закликають виборців прийти на дільниці, віддати свій голос і все ж таки вирішити майбутнє Молдови в такі складні часи.

“Я щоразу говорю, що Україна забезпечує нам мирне небо. Слава Україні, слава ЗСУ! Ми, з іншого боку, забезпечуємо надійний тил України. Якщо це зміниться, це буде катастрофа для нас, для України та взагалі для всіх. Тому це найстрашніший сценарій, але цей сценарій робочий у Кремлі”, — заявив політичний оглядач Віктор Чобану.

Читайте також: Стратегії Санду та Стояногло: як минув останній день агітації в Молдові (ВІДЕО)

Нагадаємо, з Росії до Молдови було переведено близько 40 млн доларів. Ці гроші йшли на підкуп виборців під час виборів президента.

Читайте також: Придністров’я навряд чи зможе заблокувати рух Молдови до Євросоюзу — аргументи єврочиновника