На Донеччині, де зараз тривають найзапекліші бої, початок листопада буде відносно сухим, але вже із заморозками. Далі — дощі. Українські захисники знають погодні особливості цього регіону, чого не скажеш про новоприбулих російських солдатів. Щоправда, у лавах окупаційних військ є й ті, хто теж розуміє, як ефективно вести бойові дії в осінньо-зимовий період.
На відміну від минулої зими синоптики обіцяють, що ця буде менш сухою, але холоднішою. У середньому велика кількість опадів очікується до 20 днів на сезон. Середня температура зими 2024-2025 — 0°C, тобто цей сезон буде менш теплим, ніж минулий.
Військові зазначають, що заморозки на відміну від осінніх дощів дають змогу військовій техніці пересуватися відкритою місцевістю. Тож до настання зими на фронті військові будуть менше використовувати все, що їздить і може застрягти в багнюці. При цьому серед експертів є ті, хто вважає, що російські війська часто діють нелогічно, тож якщо командування поставить завдання атакувати за будь-яку ціну, — від них можна очікувати чого завгодно.
До того ж не варто забувати, що серед пріоритетних завдань окупантів — узяття великих міст Донеччини, в районі яких є асфальтові дороги. Це полегшує просування військової техніки в осінньо-зимовий період.
Чи важливий фактор погоди для вуличних боїв та у польових умовах? Якщо так, то як сильно може змінитися ситуація на фронті протягом місяця? В ефірі телеканалу FREEДОМ свої думки з цього приводу висловили:
- Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
- Олексій Гетьман, військовий аналітик;
- Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
- Кирило Сазонов, військовослужбовець ЗСУ;
- Євген Дикий, екскомандир взводу батальйону “Айдар”;
- Денис Попович, військовий оглядач.
ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Якщо у військ РФ будуть дедлайни, вони поженуть техніку навіть по бруду
— Якщо російським військам протягом місяця вдається знизити кількість втрат, не використовуючи техніку, тобто на три-чотири штурми вони використовують виключно піхотну компоненту, наприклад, на “уазиках”, на якихось гольф-карах, на мотоциклах тощо, то виходить, що саме шляхом економії вони накопичують певну кількість військової техніки. Після чого росіяни каталізують використання механізованої компоненти.
Згадаймо початок інтенсивних наступальних дій на Авдіївку. Це був жовтень 2023 року і тривали вони в листопаді, в грудні, всупереч погодним умовам. Аналогічно наступ на Бахмут: активізувалися атаки саме жовтень-листопад, і абсолютно це жодним чином не впливало на інтенсивність застосування техніки, попри погодні умови.
Тобто все залежатиме від бойових завдань: якщо будуть виконані бойові завдання, застосування техніки може знизитися; якщо окупантам не вдасться в якісь певні дедлайни виконати свої бойові завдання, вони гнатимуть техніку і в бруд, і в дощ, і в мороз, і в сніг — за будь-яких умов.
ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: На фронті використовуватимуть артилерію та авіацію, поки ґрунт не замерзне
— По осінньому ґрунту може пересуватися важка техніка, легко можуть броньовані машини. І піхота може швидко бігати. Коли підуть дощі, а вони підуть у будь-якому разі, то принаймні в період до місяця особливо не поїздиш і не побігаєш.
Будуть більше використовувати артилерію, авіаційні засоби, починаючи з дронів і закінчуючи літаками і вертольотами. А на суші навряд чи будуть якісь сильні активні дії.
ІВАН ВАРЧЕНКО: Війська РФ на фронті зараз більше атакують живою силою, ніж технікою
— Сучасна техніка, сучасні методи ведення бойових дій дають змогу досягати успіху, зокрема в складних погодних умовах. Водночас ми розуміємо, що свої корективи природа вносить, поки що закони фізики ніхто не скасовував щодо бойових дій, наприклад, у полях.
У зв’язку з осінньо-зимовим періодом поля стануть непридатними для масового просування важкої і навіть легкої техніки на тій чи іншій ділянці фронту. Водночас ми не забуваємо, що ворог атакує зараз насамперед масою живої сили. Кількість і робота техніки значно зменшилися. Так, ми розуміємо, що погода точно внесе корективи, але це не буде абсолютним і вирішальним фактором.
Важливо зараз використовувати всі можливості маневрового бою, всі можливості боєприпасів, які є, для того, щоб стримувати велику кількість сил супротивника в живій силі, тобто касетні боєприпаси, які дають змогу знищувати супротивника в полях і посадках.
Там, де фахово працюють наші Сили оборони, де вийшло створити надійну лінію оборони, там бачимо більш успішні кейси зі стримування ворога. Там, де не виходить відразу закріпитися на позиціях — різна ситуація. Ми бачимо загалом сповільнення по фронту наступу російських військових і розуміємо, що їм зараз важко поповнювати свої резерви, щоб зберігати наявні в них у вересні та жовтні темпи наступу.
КИРИЛ САЗОНОВ: Через дощі військовим доводиться їздити асфальтовими дорогами, які обстрілюють
— Зараз стало набагато важче, але справа навіть не в холодах. Річ у тім, що асфальтових доріг не так уже й багато. А кількість дронів у повітрі просто зашкалює. Плюс є КАБи, ракети, артилерія, “Гради”. Дрони — це біда. Ми втратили за три тижні п’ять машин і броньовик.
Просто ворожі дрони атакують, міни — на дорогах. І ми викручувалися весь час, до останнього часу, користуючись польовими дорогами. Вони тут укатані, хороші, рівні. І ними можна цілком їздити.
Але зараз пішли дощі. Ось уже кілька днів сухо, але все одно дороги розвезло. І навіть джип не проходить польовими дорогами. І ми, і противник, зараз прив’язуємося до асфальту. Відповідно, по асфальту окупант “працює” з усього, що тільки можна. Логістика стає складнішою.
Втрати в логістиці набагато більші через постійні удари. Ми викручуємося шляхом РЕБів, шляхом переміщення вночі, рано вранці або ввечері. Противнику теж важко, тому що і ми “працюємо” по його дорогах, по його логістиці.
ЄВГЕНІЙ ДИКИЙ: Ситуація на фронті динамічна, але не через погоду
— В Україні немає класичного осіннього бездоріжжя, коли настільки заливають затяжні дощі, що просто все розкисає, і бронетехніка не проходить. Ба більше, роль бронетехніки сильно зменшилася за час цієї війни, оскільки вона не виживає під ударами дронів. Набагато більше значення мають малі піхотні групи і дронщики, а також артилерія. Як і раніше, від неї дуже багато залежить.
Тому я не думаю, що погода буде сильно впливати на перебіг бойових дій. Якщо ми згадаємо дві попередні осені, великі пересування колонами призупинялися. Так воно і зараз зупинено, але з інших причин, за винятком Курщини, де справді йде високоманеврована війна.
Усе інше — це, по суті, окопна війна, де просування на кожні пів кілометра займає тижні запеклих боїв, тобто за кожну посадку, за кожну висотку. У цій ситуації погода впливає набагато менше. Але навіть у попередні дві осені спостерігалося деяке призупинення мобільних дій, а потім, щойно хоч трохи підсихало, взимку інтенсивність бойових дій була анітрохи не нижчою, ніж улітку.
ДЕНИС ПОПОВИЧ: Погода не особливо впливає на перебіг вуличних боїв
— На жаль, для вуличних боїв погода не має великого значення. Коли ми говоримо про бої в полях, де доріг мало, тоді так, там піхота і техніка може довго пересуватися полями. А якщо в полях багнюка по коліно, то і піхоті складніше пересуватися, і техніка застряє в багнюці. Тобто в цьому випадку доводиться більше використовувати асфальтові дороги.
Коли йдеться про вуличні бої, бої в міській забудові так чи інакше, то погода тут, звісно ж, відіграє меншу роль. Зараз, на жаль, тривають бої на околицях Торецька. Ворог намагається “просочитися” в центр міста. І поки складно сказати про якусь стабілізацію ситуації.
Бо у вуличних боях не буде стабільної лінії фронту, як це може бути в полі. Тобто це взагалі може бути “листковий пиріг”. Різні поверхи однієї будівлі можуть бути зайняті різними сторонами. Різні сторони вулиць, різні будівлі можуть бути зайняті різними сторонами. Може бути пересування підземними комунікаціями, може бути захід ДРГ у різні частини міста.
Читайте також: “М’ясні штурми” є алгоритмом успішних дій армії РФ — деталі від військового експерта