Найпослідовніші союзники: результати зустрічі Зеленського з лідерами країн Північної Європи проаналізували експерти

Напередодні в Ісландії відбувся четвертий саміт Україна — Північна Європа. За його підсумками президент Володимир Зеленський заявив, що північні країни надаватимуть Києву оборонну підтримку, зокрема, у виробництві зброї, а також допоможуть у підготовці до зими та будівництві укриттів.

На полях саміту Володимир Зеленський також зустрівся з президенткою Ісландії Халлою Томасдоттір. Зокрема сторони обговорили участь Рейк’явіка в коаліції з розмінування та тренування українських саперів. Також у президента України відбулися зустрічі з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.

На полях саміту Україна — Північна Європа

Майже 90 делегатів взяли участь у саміті країн Північної Європи 28 жовтня. Це прем’єри, міністри закордонних справ і члени парламенту. Взяв у ньому участь і президент України Володимир Зеленський.

“Ми бачимо, що Путін збільшує своє виробництво озброєнь. Бачимо як вони «ручкаються» з режимом у Пхеньяні, який їм допомагає. Ми так розуміємо, що наступного року Путін намагатиметься ще більше збільшити виробництво озброєнь і снарядів. Саме цьому ми хочемо запобігти. Саме тому ми говоримо про розвиток виробництва в Україні озброєнь, зокрема тих, що працюють на довгі дистанції: дронів і так далі. Я дуже закликаю вас долучатися до закупівель артилерійських снарядів із третіх країн для допомоги нашим воїнам. Це дійсно допоможе нашому фронту”, — наголосив президент.

Глава Української держави виступив і на 76-й сесії Північної ради, наголосивши, що Україна має розширювати співпрацю як у Європі, так і в євроатлантичному регіоні. Зеленський додав, що єдність зберігає мир у Європі, і саме тому Київ прагне бути частиною цієї єдності.

“Наш народ, наша нація заслуговують на вступ до ЄС і НАТО, і я вдячний вашим державам за підтримку на цьому шляху до геополітичної визначеності. І прошу пам’ятати: у воєнний час кожне рішення, ухвалене країною-партнером стосовно того, на кого нападають, – це насамперед рішення про час. Часу, як довго триватиме війна. Як довго триватиме несправедливість. Як довго не буде справжнього, тривалого миру”, — заявив Володимир Зеленський.

На зустрічах Володимира Зеленського з прем’єр-міністрами Данії, Швеції та Норвегії обговорювалися ключові питання підтримки України в боротьбі проти російської агресії.

Головною темою зустрічі між президентом України та прем’єр-міністром Норвегії стала підтримка українців на полі бою, а також у дипломатичній та фінансовій сферах. Зі свого боку Йонас Гар Стьоре висловив намір збільшити допомогу. За його словами, у рамках програми, запланованої до 2027 року, Норвегія забезпечувала Україні підтримку в розмірі 1,5 млрд доларів щорічно. Згідно з новою ініціативою, ця сума буде збільшена.

Сторони також обговорили питання оборонного співробітництва, довгострокового співробітництва у безпековій сфері, план перемоги, стратегію наближення миру, зміцнення протиповітряної оборони (ППО) та розвиток далекобійних можливостей України.

Окремо Володимир Зеленський і Йонас Гар Стьоре обговорили перекидання північнокорейських військових у зону бойових дій. Так, лідери наголосили на необхідності спільної рішучої відповіді на цей виклик.

Норвегія разом з іншими союзниками виділить близько 120 млн євро Україні, щоб забезпечити її ще однією системою Patriot від Румунії. Про це повідомив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре. До проєкту також долучилися Німеччина та США. Крім того, Україна отримає енергогенерувальне обладнання на 80 мегаватів, закупівлю якого профінансувала Норвегія.

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном головною темою став план перемоги. Зокрема, Володимир Зеленський наголосив на важливості запрошення України до НАТО та дозволу на використання далекобійної зброї проти російських військових об’єктів.

“Вдячні Швеції за розуміння нашої потреби гарантувати довгострокову безпеку для України. Дуже розраховуємо на прогрес у питаннях щодо посилення українського повітряного щита”, — сказав глава держави.

Зеленський і Крістерссон обговорили, як зберегти та посилити єдність у Європі. Також вони розглянули питання фінансування українського виробництва далекобійних ракет і дронів, а також підтримку енергомережі в зимовий період.

Зі свого боку Зеленський заявив, що Швеція є важливим донором енергетичної допомоги та подякував за пакети оборонної підтримки.

Під час зустрічі президента України з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо основними темами стали оборонна підтримка, реалізація формули миру та підготовка до другого Саміту миру. Крім того, вони обговорили посилення ППО, постачання артилерійських боєприпасів та інвестиції у виробництво українських далекобійних дронів та ракет. 

Зокрема, Володимир Зеленський відзначив лідерство Фінляндії в коаліції цивільного захисту в будівництві укриттів і подякував за організацію та проведення в Гельсінкі тематичної конференції з імплементації восьмого пункту формули миру “Екологічна безпека”.

Своєю чергою, глави урядів Ісландії, Данії, Норвегії, Швеції підтримали план перемоги України та пообіцяли працювати над зміцненням позиції напередодні другого Саміту миру. Крім того, вони запевнили, що продовжуватимуть підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО.

“Країни Північної Європи підтримують план перемоги України, представлений президентом Зеленським. Ми працюватимемо над тим, щоб сприяти його реалізації. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО. Ми переконані, що майбутнє членство України матиме значну додану вартість для Європейського Союзу, і сприятиме миру, стабільності та процвітанню в Європі. Ми вітаємо початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС та активізували наші спільні зусилля з підтримки вступу України до ЄС”, — йдеться у спільній заяві саміту Україна — Північна Європа.

Думки експертів

Як можна оцінити результати саміту Україна — Північна Європа? На якому рівні здійснюється підтримка України з боку Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії? Які перспективи розвитку співпраці з цими державами? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Володимир Фесенко, політолог;
• Максим Джигун, політолог.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Країни Північної Європи чітко розуміють російську загрозу

— Це вже четвертий саміт із країнами Північної Європи — Данією, Швецією, Фінляндією, Ісландією та Норвегією. Ці держави є нашими фундаментальними лобістами разом із країнами Балтії.

Наші північні партнери дуже чітко розуміють усе, що стосується природи цієї війни: якщо РФ сьогодні не стримати військовим шляхом і не покарати юридично і фінансово, то російська експансія продовжиться. І в цьому випадку північ Європи може стати ціллю для Кремля.

Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія чудово розуміють, що необхідно посилювати тиск на країни Європейського Союзу, які ще не до кінця усвідомлюють усі ризики та відтерміновують ухвалення необхідних рішень про збільшення обсягів допомоги Україні.

Україна — Північна Європа — це дуже важливий саміт. Не менш важливими є двосторонні зустрічі з лідерами держав, які можуть допомогти нам аргументувати важливість плану перемоги України, де основні пункти говорять про конкретне озброєння, необхідне на полі бою з РФ.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Потрібно зміцнювати зв’язки з ключовими партнерами України

— Країни Скандинавії, як правило, діють спільно з країнами Балтії. Хоча це і відносно невеликі за населенням держави, але вони, мабуть, найбільш послідовно підтримують Україну. Якщо брати обсяги військово-економічної допомоги, яку нам надали ці держави у співвідношенні з їхнім ВВП, то вони в лідерах.

Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія вони також серед лідерів з погляду послідовної політики підтримки України. І в Європейському Союзі, і в НАТО, ці держави, мабуть, одні з найактивніших союзників України. Тому нашу співпрацю потрібно зміцнювати та розвивати.

На думку багатьох аналітиків, у перспективі й в рамках НАТО, а можливо, і в Європейському Союзі почнеться формування своєрідних регіональних союзів, які об’єднуватимуть спільні інтереси, наприклад, стосовно безпеки, протистояння ризикам і загрозам російської агресії. З цієї думки якраз країни Балтії та Північної Європи є одними з наших головних союзників. Зміцнення зв’язків із ним є для України одним із пріоритетів у рамках європейської політики та боротьби з російською агресією. У цій співпраці народжується багато важливих ініціатив.

Данія, у якої обмежені можливості військового виробництва, проте, готова інвестувати сотні мільйонів євро в розвиток військового виробництва в Україні.

МАКСИМ ДЖИГУН: Країни Північної Європи не проти ударів углиб території Росії

— Північна рада — це організація, яка завжди вирізнялася активною підтримкою України з початку повномасштабного вторгнення. Ці держави завжди допомагали Україні не тільки у фінансовому плані та політичному, а й у військовому. Більшість із цих країн доволі багаті та мають хороші обсяги природних ресурсів. Ми знаємо, що Норвегія виділяє 500 млн євро, з яких 350 млн підуть на військові потреби України, а решта на фінансову допомогу.

Держави Північної Європи, як і Україна, розуміють російську загрозу, тому що багато хто з них має фізичні кордони з РФ. Очевидно, що поразка України в цій війні призведе до подальшої агресії з боку Росії, зокрема і проти цих держав.

Я вважаю, що саміт Україна — Північна Європа був досить успішним.

Норвегія — одна з небагатьох держав у світі, яка дуже виграла від накладених на Росію санкцій. Йдеться про те, що відбулося збільшення цін на нафту і ресурси, а Норвегія якраз і спеціалізується на видобутку та продажу нафти та газу. Крім того, ця країна допомагає Україні в розмірі 0,5% від свого ВВП. Данія, наприклад, віддає 1,8% від свого ВВП.

Країни Північної Європи цікаві Україні в контексті озброєння, тому що і в Норвегії, і в Данії володіють винищувачами F-16. Також Норвегія виробляє велику кількість САУ (самохідна артилерійська установка, — ред.) та інших військових систем. Важливий пошук точок взаємодій. Наприклад, Данія закуповувала в українських виробників САУ “Богдана”. Це мало економічний ефект.

Важливо підкреслити, що жодна з країн Північної ради не проти того, щоб Україна мала можливості для ударів по території Росії. Але проблема в тому, що ці держави не дають далекобійної зброї, якою можна бити вглиб території Росії. Але важливим у цьому питанні є політичний тиск з боку Данії, Норвегії та країн Балтії на США, Німеччину та Велику Британію. Саме вони постачають Україні далекобійне озброєння, але поки що не дають дозволу на удари по території РФ.

Читайте також: Початок великого протистояння за майбутнє Грузії: експерти обговорили підсумки парламентських виборів у країні