Початок великого протистояння за майбутнє Грузії: експерти обговорили підсумки парламентських виборів у країні

Увечері 28 жовтня відбулася акція протесту грузинської опозиції і жителів Грузії. Перед будівлею парламенту в Тбілісі люди зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня.

Опозиція висунула вимогу — призначити нові вибори до парламенту, які проведе міжнародна виборча адміністрація. Наразі, як стверджують експерти, для Грузії настав ключовий момент, адже за підсумками виборів влада зосереджена в руках у людей, які остаточно розвернуть країну в бік Росії.

Опозиція і низка політологів називають “Грузинську мрію” проросійською, а її засновника, мільярдера Бідзіну Іванішвілі, підозрюють у масштабній корупції та тісних ділових зв’язках із Росією.

Що пішло не так на виборах у Грузії?

26 жовтня в Грузії відбулися парламентські вибори, переможцем яких оголошено керівну партію “Грузинська мрія”, що набрала, за даними ЦВК, 54,08% голосів. Чотири опозиційні партії в сумі набрали 37,33% голосів. Усі чотири опозиційні партії Грузії, які, за даними Центральної виборчої комісії країни, подолали 5-відсотковий бар’єр на парламентських виборах, відмовилися визнати ці результати.

В опозиції заявляють, що схему фальсифікацій розшифровано. Адже вибори не відображають волю народу. Також опозиціонери хочуть провести переговори про формування коаліційного уряду.

“Ми заявляємо, що ці вибори нелегітимні, ми не увійдемо до цього парламенту і відмовляємося від депутатських мандатів. У нас дуже конкретна вимога — призначити нові парламентські вибори, які проведе міжнародна виборча адміністрація“, — заявив один із лідерів опозиційної партії “Єдиний національний рух” Георгій Вашадзе на акції 28 жовтня.

Він зазначив, що опозиція не має наміру вступати з владою в жодні переговори.

Учасники акції протесту освистали прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який прибув до грузинської столиці з візитом. Поява на проспекті Руставелі кортежу угорського прем’єра і членів делегації, що прибула разом із ним і прямувала до готелю, викликала невдоволення у протестувальників. Протест супроводжувався свистом і вигуками на адресу Орбана.

Напередодні президент Грузії Саломе Зурабішвілі відмовилася визнавати результати парламентських виборів у країні. Ці вибори вона назвала проросійськими, а також заявила, що для фальсифікацій використовувалися нові технології. Також на вибори в Грузії відреагували в Європарламенті та країнах Заходу.

Наприклад, біля однієї з виборчих дільниць у Тбілісі сталася масова бійка. Кадри інциденту поширили грузинські ЗМІ. За даними місцевих журналістів, сутичка нібито сталася між спостерігачами та особами, пов’язаними з партією влади. Група агресивно налаштованих людей спочатку вступила в суперечку зі спостерігачами, а потім застосувала фізичну силу. Процес голосування на цій дільниці було призупинено.

Також на одній із дільниць у місті Марнеулі було зафіксовано вкидання бюлетенів. Цю дільницю закрили. У Центральній виборчій комісії вже заявили — результати голосування на цій дільниці визнано недійсними. А голова ЦВК закликав Міністерство внутрішніх справ країни якнайшвидше розібратися в цьому інциденті.

Парламентські вибори в Грузії продемонстрували відкат від демократії. Про це заявив глава делегації Європарламенту Антоніо Лопес-Істуріс Вайт, підбиваючи підсумки минулого голосування. Він підкреслив, що міжнародні спостерігачі будуть уважно стежити за ситуацією в Грузії.

Європейський Союз не повинен визнавати результат парламентських виборів у Грузії, оскільки вони не були ні вільними, ні справедливими, заявили парламентарії країн Європи та Канади. Спільну заяву підписали голови комітетів із закордонних і європейських справ Німеччини, Литви, Естонії, Латвії, Ірландії, України, Польщі, Канади, а також віцеспікер парламенту Швеції та один євродепутат.

Думки експертів

Що чекає на Грузію найближчим часом? Чи нададуть країни Європейського Союзу і США належну підтримку опозиції Грузії? Що буде з країною, якщо все ж таки більшість у грузинському парламенті почне свою роботу? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДOM міркували:

• Бату Кутелія, віцепрезидент НУО “Атлантична рада Грузії”, експосол Грузії в США;
• Дмитро Шашкін, член політради “Єдиного національного руху” Грузії;
• Георгій Маргвелашвілі, президент Грузії (2013-2018 рр.);
• Ніка Читадзе, політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії.

БАТУ КУТЕЛІЯ: Москва намагається завершити те, що вона почала, окупувавши частину Грузії

— У Грузії на сьогодні — авторитаризм, в авторитарних системах не проводять нормальних виборів. Тож якогось очікування, що вони віддадуть владу демократичним шляхом, по-моєму, ні в кого не було. Якщо в когось було, вони просто себе обманювали. Реально, як і очікувалося, Іванішвілі обрав шлях Мадуро.

“Грузинська мрія” сфальсифікувала весь процес виборів, переконані за кордоном. А там, де вони не могли сфальсифікувати, якраз і відбилися реальні результати. Вони не змогли сфальсифікувати вибори у виборчих округах, які знаходяться за межами Грузії, починаючи з Америки, закінчуючи Азією, де “Грузинська мрія” отримала десь у районі 15%. Це і є реальний рейтинг цієї партії, яка неформально править подібно до Путіна. Це мікс корупції, клептократії та авторитарних методів. Суспільством намагаються керувати за допомогою насильства.

Єдиний важіль боротьби з авторитарним режимом — вийти на вулицю, протестувати і також сподіватися на допомогу ззовні. Громадяни Грузії підтримують демократію і вільний світ, підтримують Україну в боротьбі проти Росії, намагаються змінити управління демократично. У нас немає іншого методу впливу на авторитарний режим. Нам доведеться протестувати на вулиці і сподіватися, що ми отримаємо також серйозну підтримку з боку решти демократичного світу.

Те, що відбувається в країні, це не тільки грузинська проблема. Авторитарії в усьому світі наступають проти демократії. Те, що відбувається тут, пов’язано з тим, що відбувається в Україні, в Молдові. Так само відбувається, коли Росія та інші авторитарні режими намагаються втручатися у внутрішні справи демократичних держав, Сполучених Штатів, Європи тощо.

Авторитарний союз 21-го століття відрізняється від попереднього століття тим, що режими не тільки консолідують свою владу у себе вдома, вони вже вийшли за межі своїх кордонів. “Грузинська мрія” отримувала дуже велику підтримку з боку Росії та інших авторитарних режимів.

У передвиборчій кампанії відбувся дуже хороший, хоч і повільний, процес: опозиційні партії об’єдналися в різні групи. Це були чотири великі підгрупи, які об’єднали партії різного смаку і різного світогляду, але реально вибір був. Тож скаржитися на те, що вибору немає, — це тільки, щоб перевести фокус в іншому напрямку. Реально, вибір є, і зараз уже слово — за лідерами опозиційних партій.

Зараз іде питання про історичний роздоріжжя: або ми врятуємо нашу державу від авторитаризму, або на довгий час залишимося в цій пітьмі.

Тож реально зараз стоїть питання про те, як опозиція вже зможе вище за свої партійні інтереси скоординувати дії в Грузії, а також за кордоном із нашими партнерами. Щоб спільними зусиллями ми змогли повернути нашу державу, яку привласнив собі російський олігарх Іванішвілі.

Треба зазначити, що в Грузії діє не окрема група людей, так звані homegrown authority. Це авторитарний режим, який є продовженням російської системи, російських спецслужб. Нещодавно Христо Грозєв (журналіст-розслідувач, — ред.) опублікував дуже цікаву інформацію, яка, я думаю, абсолютно точно відображає, що вся система управління Грузією, зокрема й виборами, є під дуже тісним контролем російських спецслужб.

Це state capture — привласнення держави — не просто локальне явище, а російська спецоперація проти Грузії. Це продовження тієї операції, яку вони почали військовим шляхом, але не досягли своїх цілей. Хоча вони й окупували 20% нашої території, але все ж таки Грузія та її народ був в абсолютній більшості прозахідним. Але потім вони почали іншу операцію, вже привласнення решти 80% території Грузії шляхом state capture.

Тому питання зараз стоїть дуже складне, і це не буде легкою боротьбою. Але в нас одна держава, і ми будемо боротися, щоб Грузія не залишилася під контролем Росії.

ДМИТРІЙ ШАШКІН: На цих виборах вирішується питання майбутнього існування Грузії

— “Російська мрія” (“Грузинська мрія”, — ред.) на чолі з російським олігархом Бідзіною Іванішвілі порушила закон, привласнила собі вибори, узурпувала владу й узурпувала конституцію Грузії. Це єдине визначення, яке можна дати наявній ситуації. Міжнародні організації вказали на серйозні проблеми, які заважали волевиявленню грузинського народу і вплинули на кінцеві результати.

Опитування громадської думки показували, що 70% голосувало за опозицію, 30% за уряд. Також опитування громадської думки показали, що 90% населення Грузії підтримує євроінтеграцію, що абсолютно відповідає референдуму 2012 року, коли понад 90% висловилися за євроінтеграцію, 80% — за НАТО.

Ми очікували і готувалися, що буде фальсифікація, але “Русская мечта”, використовуючи всі ті методи, які добре розвинені в Росії, перевершила сама себе. Було порушено таємницю голосування: на дільницю в останній момент було внесено фломастери замість ручок, які залишали слід зі зворотного боку на бюлетені, і було видно, хто за кого голосував. Це використовувалося для контролю адміністративного ресурсу.

Прямо навколо дільниць, не тільки до виборів, а й під час стояли люди, і роздавали гроші.

Насильство було нормою, наприклад, побили голову національного руху. Крім цього, були такі старомодні методи, як вкидання бюлетеня, множинне голосування одних і тих самих людей, так звані “каруселі”. Усе це люди бачили, і всі вони розуміють, що вибори повністю сфальсифіковані.

Президент виступить із заявою, ми чекаємо на її позицію. І після цього буде представлено план дії опозиції.

Ці вибори є критичними для Грузії. Ми неодноразово про це заявляли, оскільки тут не вирішується питання, хто буде міністром, депутатом тощо. Тут вирішується питання: Грузія буде взагалі існувати як суверенна держава чи ні, або це буде губернія Росії, куди її тягне “Російська мрія” на чолі з російським олігархом Іванішвілі. Але крім цього, ці вибори дуже потрібні з геополітичного погляду, оскільки від прозахідного, продемократичного уряду Грузії залежить майбутня конфігурація безпеки Європи, зокрема України.

Україна ніколи не просила Грузію відкрити другий фронт, чим лякає населення “Російська мрія”. Україна просила всього одну річ — припинити реекспорт підсанкційних товарів — мікрочіпів, товарів, з яких виготовляється зброя в Росії. А ці люди на цьому заробляють.

ГЕОРГІЙ МАРГВЕЛАШВІЛІ: Грузинський народ відчуває, що в нього вкрали вибори

— Я абсолютно згоден із кваліфікацією, що це була російська спецоперація ФСБ, яка проводилася на виборчих дільницях Грузії, і грузинський народ це бачив на власні очі.

“Грузинська мрія” “написала” собі відсоток, який не відповідає ніяк реальному сподіванню народу Грузії. Грузинське суспільство це не сприймає. Ми не будемо легітимізувати ці вибори. У цій позиції єдині й опозиційні сили, і президент Грузії. І ми, природно, не дамо Росії окупувати Грузію через виборчий процес.

Ґрунтуючись на побачених порушеннях, проведеній раніше соціології, можна зробити висновок, що це була якась спецоперація, яку проводили на території Грузії за участю російських спецслужб і грузинського уряду. Грузинський народ точно відчуває, що в нього вкрали вибори.

Це спецоперація Кремля, яку він проводить ідеологічно для того, щоб показати, що в Росії є ще якісь можливості.

Ми покажемо свої можливості до того, як “депутати” постараються зібратися в так званому парламенті. Я думаю, що ми зможемо показати їм, що правити Грузією через Москву, через Луб’янку неможливо. І я впевнений, що грузинське суспільство, яке абсолютно консолідоване проти путінської Росії і за європейський вибір нашої країни, покаже своє обличчя до зборів парламенту.

НІКА ЧИТАДЗЕ: Опозиція і народ Грузії очікують на допомогу демократичної світової спільноти

— Дві з чотирьох опозиційних політичних партій Грузії заявили про те, що вони відмовляються від мандатів. Сподіваємося, що інші дві партії також візьмуть приклад зі своїх колег, тому що тоді у “Грузинської мрії” може виникнути правова проблема.

По-перше, потрібно буде визнати повноваження двох третин депутатів. По-друге, перший з’їзд нового парламенту має відбутися через 10 днів після виборів. І відкрити його має президент країни. Тож навіть якщо парламент функціонуватиме, як це обіцяла керівна партія, зі 150 депутатів працюватиме 88-89.

Я дуже сподіваюся, що й інші опозиційні партії, які подолали 5% бар’єр, також відмовляться від своїх мандатів.

Звісно, ми розуміємо, що проведення планованої демонстрації не зупинить авторитарний режим Бєдзіни Іванішвілі, він навряд чи піде у відставку або призначить нові парламентські вибори. Тому і опозиція Грузії, і народ Грузії очікують допомоги демократичної світової спільноти.

Я думаю, що зараз розглядається питання введення санкцій особисто проти Іванішвілі. Просто західна демократична спільнота дала останній шанс “Грузинській мрії”, щоб вона провела демократичні вибори, і щоб у Грузії мирним шляхом було сформовано коаліційний уряд. Тому зараз механізм санкцій має бути приведений у дію.

З одного боку, опозиційні партії мають відмовитися від входу до парламенту. А з іншого, звісно ж, громадянське суспільство має проявити максимальну мобілізацію і хвиля протестів має охопити всю країну. По-іншому, на жаль, не можна цю проблему розв’язати, хоча, звісно ж, усе це має відбуватися мирним шляхом.

Читайте також: Бійки і вкидання бюлетенів: як у Грузії відбулися доленосні вибори до парламенту