Союзники підтримують план перемоги: чи може Україна отримати запрошення до НАТО під час війни — думки

Вступ України до НАТО — принципове питання безпеки країни і найбільш суперечлива тема для обговорень у вищих дипломатичних колах. Менш суперечливе питання — запрошення України до НАТО вже зараз — це перший пункт плану перемоги.

Глава держави Володимир Зеленський акцентує: запрошення до Альянсу може посилити Україну: дасть її громадянам упевненість у майбутньому. Це питання зараз порушується на всіх міжнародних майданчиках за участю України.

Наскільки ближчою Україна стала до НАТО?

Союзники працюють над тим, щоб максимально наблизити Україну до НАТО, заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. На його думку, найімовірніше, Україна буде наступним членом НАТО.

“На даний момент здається, що це буде Україна як 33-й член, але, можливо, перед ним з’явиться хтось ще. Але Україна буде членом НАТО в майбутньому. Це те, що ми вирішили у Вашингтоні”, —підтвердив Марк Рютте.

17 жовтня у Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони країн Північноатлантичного альянсу. У ній взяв участь і президент України: обговорили продовження підтримки Києва, а також його майбутнє в блоці. Запрошення до НАТО — пункт номер один у плані перемоги України.

“Україна дійсно заслуговує стати 33-м членом НАТО. І ми зробимо все, щоб стати членом Альянсу. Ось чому першим пунктом у плані перемоги є запрошення до НАТО. Українці продемонстрували, що ми здатні захистити спільні цінності і ми стоїмо проти Росії, найбільшої загрози Європі та глобальному світу. Запрошення України до НАТО посилить нас і в дипломатичному сенсі, і наблизить нас до реального та справедливого світу”, — заявив Володимир Зеленський.

Як зазначив Марк Рютте, Альянс “взяв до відома” план перемоги України. Він сказав, що документ містить як політичні, так і військові аспекти, які потребують ретельного обговорення з Україною. Проте в штаб-квартирі Альянсу вважають, що Україна вже ближче до членства в НАТО, ніж будь-коли.

Тим часом європейські країни і США взаємодіють з Україною у військовому плані. Наприклад, у Німеччині відкрився командний пункт для координації військової допомоги Києву. Країни-члени Альянсу надають постійну підтримку на двосторонньому рівні.

Як повідомили в німецькому уряді, план перемоги України став однією з головних тем чотиристоронніх переговорів. Канцлерка Німеччини, як і раніше, виступає проти постачань далекобійної зброї Україні і не підтримує ідею про негайне запрошення України в НАТО.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур підтвердив зацікавленість своєї держави в просуванні вступу України в НАТО.

Франція підтримує план перемоги України і виступає за запрошення Києва до НАТО, заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро під час візиту до Києва.

Захід має продовжувати підтримувати Україну, заявив президент США Джо Байден за підсумками зустрічі з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії. У Білому домі заявили: у США обговорюють план перемоги України. Ініціативу Вашингтон підтримує.

Міністри оборони країн “Групи семи” (G7) підтримують незворотний шлях України до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО. Про це йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі глав оборонних відомств країн G7 у Неаполі, яка відбулася 19 жовтня.

До кінця 2024 року НАТО виділить Києву 40 млрд євро як військову підтримку. Частину суми — майже 21 млрд євро — надали в першій половині 2024 року.

Думки експертів

Які шанси України отримати запрошення до НАТО вже зараз? Хто крім Кремля головний противник такого рішення? Що чекає на Захід, якщо рішення буде вкотре пролонговано? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Пятрас Аушравічюс, литовський державний діяч і політик, депутат Європейського парламенту;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
• Андреас Умланд, німецьким політологом, аналітиком Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Ситуація може зрушити з місця, якщо президентом США стане Гарріс

— Перший пункт плану — запрошення в НАТО. Так, у НАТО немає консенсусу, і президент України Володимир Зеленський про це прямо говорить. Він не приховує того, що ми підштовхуємо до тих рішень, щодо яких ще немає єдності серед наших партнерів, і не всі готові до цих рішень. Але ми не можемо чекати, і ми ведемо зараз активну роботу, щоб ці рішення все-таки ухвалювали набагато швидше, ніж це могло б бути у звичайних умовах.

На Вільнюському саміті Україна вперше поставила питання про запрошення до НАТО, Альянс не був готовий, нам сказали — почекайте. Натомість була декларація на підтримку співпраці України з партнерами з питань безпеки. Цього року вже підписано понад 20 угод. І це крок уперед.

Так, це не те, чого ми хотіли, але ми просунулися на цьому шляху. Це не п’ята стаття Статуту НАТО, але зроблено дуже важливий стратегічний крок уперед. Тому що це партнерство розраховане на 10 років, або, як сказано в деяких угодах, до вступу України в НАТО.

На Вашингтонському саміті, який відбувся цього року, теж США не були готові до обговорення цієї теми.

А зараз ця тема вже обговорюється публічно. Спочатку неформально, у закритому режимі це відбувалося, і про це писали західні ЗМІ. Тепер, коли президент Зеленський оголосив цей план і українському суспільству, і нашим партнерам, на нього треба реагувати публічно. І змушені реагувати, не відкладати це питання, а думати над ним зараз, узгоджувати це рішення.

США ніколи не були проти України в НАТО. Питання про запрошення. Але є прив’язка до результатів виборів США. І якщо буде спадкоємність політики, якщо, припустімо, президентом США стане Камала Гарріс, то, за даними видання Le Monde, може бути позитивна позиція США щодо запрошення України до НАТО.

ПЯТРАС АУШРАВІЧЮС: Деяким європейським політикам потрібно переступити поріг минулого

— Буде важко виконати всі пункти плану перемоги, і для цього треба вести і перемовини, і досягати домовленостей з різними країнами, і, звісно, з Європейським Союзом і НАТО загалом.

Так, я маю зізнатися, що під час війни ми мали вже дві зустрічі на верхах НАТО. Це було у Вільнюсі та у Вашингтоні. І я бачу надто мало просування з приводу членства України в НАТО. Я визнаю це.

Деякі країни висловлюють багато різних доводів або, я б сказав, причин, чому Україна навіть у майбутньому, через 3-5 років не може бути членом НАТО. Напевно, вони бачать великі ризики, які виходять від Росії. Є, напевно, ще канали, якими Росія посилає свої погрози і різні сценарії. Є, напевно, ще й політичні канали і такі лідери, які хочуть зрозуміти щось із російського монологу.

Я думаю, що Заходу необхідно діяти в односторонньому порядку. Нам треба посилювати свою систему безпеки, і Україна має бути частиною цієї системи, тому що по-іншому ми не виживемо. Не виживе Україна, не виживе західна система безпеки. Російські залякування, як на мене, є перешкодою. Деяким політикам потрібно переступити поріг минулого.

До речі, треба констатувати, що просування все-таки в бік підтримки майбутнього членства України в НАТО і в Євросоюзі все-таки змінилося істотно в позитивний бік.

План перемоги України — це план зміни Заходу. Ми повинні реформуватися і робити необхідні кроки, які нададуть нам гарантії безпеки в майбутньому. Я не знаю, яка окрема країна витримала б такий натиск російської агресії, який тепер витримує Україна.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: План перемоги України прийнятий Заходом як керівництво до дії

— План перемоги вже прийнято в роботу, і це один із провідних моментів. Там немає жодного пункту, який неможливо виконати.

Перший пункт плану — запрошення України до Альянсу — не означає вступ тут і зараз, він призначений для того, щоб обрізати Росії всі її дурні вимоги про те, що, мовляв, Україна не повинна вступати в НАТО, і створити зовсім інші умови. І знову ж таки, не йти на поводу у російських ініціатив, тобто оборонятися весь час.

Тому, я думаю, що йдеться зараз про те, що все-таки план ухвалено як керівництво до дії. А ось як він буде реалізовуватися і наскільки повно — зараз про це і йде дискусія.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Риторика Байдена про членство України в НАТО змінилася, а риторика Шольца — ні

— Київ каже, що без членства в НАТО ми не зможемо гарантувати безпеку ні собі, тобто державі Україна, ні всьому західному світу. Тому що однозначно, якщо Україна не буде у сфері безпеки західного світу, може початися нова війна. Однозначно Російська Федерація захоче закінчити те, що вона почала ще 2014 року. Тобто фактично для нас головною гарантією безпеки було б членство в Альянсі, про що Україна постійно говорить на всіх можливих майданчиках, особливо тих, де збираються члени Північноатлантичного альянсу, і тому для нас важливо, щоб нарешті нас могли почути.

Не все так просто, враховуючи, що наразі триває активна фаза бойових дій. Однозначно ми не зможемо вступити до Альянсу, але отримати запрошення на вступ можемо.

Фактично це означало б, що після закінчення бойових дій, або війни в цілому, ми змогли б приєднатися до НАТО. Але проблема в тому, що немає єдиної думки з цього приводу.

США, можливо, готові були б запросити Україну до Альянсу — Джозеф Байден уже має дещо іншу риторику, ніж та, яка була раніше. А Німеччина все-таки залишається на своїх позиціях, і канцлер Олаф Шольц донині вважає, що поки що не варто поспішати із запрошенням України до НАТО. Є й інші противники вступу України до Альянсу, наприклад, Словаччина та Угорщина.

Не виключається, що під час наступного засідання у форматі “Рамштайн” це питання підійматимуть, бо першим пунктом плану перемоги України є якраз членство України в Північноатлантичному альянсі. Можливо, все-таки там буде обмін думками з цього приводу.

Джозеф Байден не може оголосити таке рішення до 5 листопада, адже це може негативно вплинути на кампанію Камали Гарріс.

АНДРЕАС УМЛАНД: Вступ України до НАТО може бути частиною якоїсь угоди

— Я боюся, що доводиться розділяти питання про запрошення України до НАТО і питання про вступ України до НАТО. Можливо, наступного року буде якийсь прорив щодо запрошення до НАТО. І буде якась офіційна заява, яка вийде за межі того, що в принципі вже є з 2008 року, тобто перспектива членства в НАТО.

Але сам вступ до НАТО, я боюся, відбудеться тільки після закінчення війни і коли питання безпеки вже не будуть такими болючими для країн Альянсу.

Або ж вступ може бути частиною якоїсь угоди. Це я теж собі можу уявити. Але щоб під час війни Україна вступила до НАТО, я поки що не думаю, що це можливо.

Фундаментальні рішення ухвалюють не в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, а в 32 столицях країн-членів. І кожна країна має право на вето. І ми бачили останні два з половиною роки, як було складно Швеції вступити до НАТО. Вона отримала запрошення 2022 року і тільки, зрештою, 2024 року вступила в НАТО. А Швеція тут, звичайно, зовсім інший випадок.

З Україною ставки набагато вищі, і тому я боюся, що навіть якщо буде запрошення, то зі вступом ще доведеться чекати. І, звичайно, Росія це знає, і це, напевно, одна з причин цієї війни.

Читайте також: У плані перемоги Україна пропонує Заходу чіткі терміни, цифри та ролі: експерти розкрили суть документа