Санкції впливають на роботу БРІКС — аналіз Яхно

Китай не приховує участі в антизахідних блоках та майданчиках й постійно шукає альтернативу західному лідерству, тому для нього логічною є й присутність на саміті БРІКС. Про це сьогодні, 22 жовтня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла політолог Олеся Яхно.

“Китай, окрім економічного впливу, окрім спроб збільшити й політичний вплив, й у безпековій сфері, заходячи у звичайні традиційні сфери впливу в Росії, наприклад, у Центральній Азії, все-таки має й ідеологічну складову, і він цього не приховує. Я маю на увазі участь в антизахідних блоках, союзах, альянсах, платформах, майданчиках, які показують або намагаються вибудовувати альтернативні Заходу системи. Якоюсь мірою БРІКС саме з цією метою й ініціювався, насамперед, як економічна структура, яка може протиставляти певні системи, фінансові, наприклад, або намагатися протиставляти Заходу. Тому для Китаю це якраз виглядає абсолютно логічно”, — сказала вона.

Яхно додала, що КНР у своїх будь-яких ініціативах, які стосуються глобальної політики та економіки, намагається весь час наголошувати на необхідності альтернативи західному лідерству.

Водночас політолог звернула увагу, що БРІКС в умовах війни має обмежені економічні можливості та можливості навіть щодо якихось заяв про наміри або декларацій, тому що низка країн досить обережні в тому, щоб підтримувати будь-які висловлювання або будь-які ініціативи в умовах загрози санкцій.

“Тому з Китаєм тут усе зрозуміло. Індія має виключно економічний інтерес. Я не думаю, що в Індії є мета якраз працювати на те, щоб справді БРІКС або інші організації стали альтернативою західним різним системам економіки, політики та права. Скоріше, Індія намагається справді, умовно кажучи, диверсифікувати свій економічний розвиток та інше, як беручи участь у проєктах й платформах, де є Росія, так і намагаючись активно вибудовувати співпрацю із Заходом”, — сказала Яхно.

Вона також нагадала, що Індія та Китай є економічними конкурентами, тому, ймовірно, Індія не ставить за мету інтенсивну інтеграцію в БРІКС, розглядаючи диверсифікований підхід.

“Що стосується інших країн, ми знаємо, що частина країн відмовилися приїхати на цей саміт на рівні лідерів, я маю на увазі, як Саудівська Аравія, частина країн відмовилися від вступу до БРІКС, як Казахстан, наприклад. Це зрозуміло, тому що ці країни в умовах війни, яка має однозначно глобальний характер, якщо взяти не просто гарячі фази війни та воєнні дії, а якщо взяти економіку, якщо взяти продовольство, якщо взяти нафту, санкції тощо, так чи інакше вона зачіпає всі регіони світу, ці країни вважають за краще все-таки утриматися від особливої активності, почекавши, як далі розвиватиметься ситуація загалом”, — сказала політолог.

За її словами, санкції все-таки обмежують роботу й перспективи БРІКС.

Читайте також: Саміт БРІКС у Казані: чого домагається Путін (ВІДЕО)

Нагадаємо, в Казані готуються до саміту БРІКС, який пройде з 22 по 24 жовтня. Свою участь у заході підтвердили 33 країни. Приїдуть, зокрема, лідери Китаю, Індії, Бразилії та Ірану. Для Росії саміт стане найстатуснішим міжнародним заходом з початку повномасштабної війни проти України.