Встигнути до бездоріжжя та остаточно не виснажитися: тактику і пріоритетні напрямки на фронті для росіян обговорили експерти

Минулої доби Сили оборони України ліквідували на фронті понад 1 400 російських окупантів, а також знищили 17 танків, 33 бойові броньовані машини та понад 50 безпілотників. Про це 17 жовтня повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України. 

По всій лінії бойового зіткнення українські захисники завдають російським окупаційним військам відчутних втрат у живій силі та техніці, виснажують бойовий потенціал ворога. Авіація та ракетні війська й артилерія Сил оборони минулої доби завдали 14 ударів по районах зосередження особового складу й військової техніки противника та наземній станції управління БпЛА.

Ситуація на фронті 17 жовтня 

Минулої доби на фронті відбулося 163 бойових зіткнення. Російська армія завдала по позиціях українських підрозділів і населених пунктах два ракетні удари, а також 64 авіаудари, скинувши 98 КАБів. Крім того, ворог здійснив 4 786 обстрілів, із них 137 — із реактивних систем залпового вогню. Про це 17 жовтня повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

На Харківському напрямку відбулося чотири бойових зіткнення в районі населеного пункту Стариця.

На Куп’янському напрямку російські війська провели 18 атак. Сили оборони відбивали штурмові дії противника поблизу Кучерівки, Піщаного, Степової Новоселівки, Лозової та Вишневого.

На Лиманському напрямку ворог здійснив 17 штурмів у районі Невського, Макіївки, Торського та Діброви.

На Краматорському напрямку окупанти атакували тричі в районі Ступочок і Часового Яру.

На Торецькому напрямку ворог, за підтримки авіації, провів одну атаку біля Торецька.

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 15 атак ворога біля населених пунктів Луч, Крутий Яр та Селидове. Найактивніше російські окупанти діяли поблизу Селидового.

На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 52 атаки біля Цукуриного, Новоселидівки, Гірника, Георгіївки та Водяного.

На Времівському напрямку армія РФ здійснила чотири атаки в бік Богоявленки, Новоукраїнки та поблизу Золотої Ниви.

На Оріхівському напрямку зафіксовано один штурм позицій ЗСУ в районі Малої Токмачки.

На Придніпровському напрямку оперативна ситуація суттєво не змінилася. Ворог провів шість невдалих штурмів.

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.

На кордоні з Чернігівською областю противник зберігає військову присутність.

Триває операція в Курській області. Агресор завдав 21 авіаудар по Курській області, скинувши 32 КАБи.

Загальні бойові втрати російської армії на 17 жовтня 2024 року орієнтовно становлять:

• особового складу — близько 674 270 (+1 420) осіб;
• танків — 9 014 (+17) од;
• бойових броньованих машин — 18 002 (+33) од.;
• артилерійських систем — 19 510 (+51) од.;
• РСЗВ — 1 232 (+1) од.;
• засобів ППО — 978 од;
• літаків — 369 од;
• вертольотів — 329 од;
• БпЛА оперативно-тактичного рівня — 17 104 (+54) од;
• крилатих ракет — 2 620 од;
• кораблів/катерів — 28 од.;
• підводних човнів — 1 од;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 26 815 (+83) од.;
• спеціальної техніки — 3 446 (+5) од.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Путін робить ставку на війну на виснаження і затягування бойових дій. Так, у Кремлі вважають, що російські окупанти можуть перечекати західну підтримку України та зламати опір ЗСУ. Водночас в Інституті вивчення війни прогнозують, що Росія зіштовхнеться із серйозними середньостроковими та довгостроковими обмеженнями, які можуть підірвати стратегічні зусилля армії РФ. 

Російські окупаційні війська здійснюють наступальні дії вздовж усієї лінії фронту на сході України, щоб виснажити Сили оборони та не дозволити їм накопичити живу силу і техніку для проведення контрнаступальних операцій. 

“Ця “теорія перемоги” Путіна ґрунтується на проведенні ЗС РФ послідовних наступів протягом невизначеного часу, але такі виснажувальні атаки значно послаблюють живу силу і матеріальні засоби, які є у Росії. Тому російським військам доведеться знизити темп наступу принаймні на окремих ділянках фронту, що дасть можливість ЗСУ перехопити ініціативу на полі бою”, — ідеться у звіті ISW. 

У ніч на 17 жовтня окупанти випустили по Україні 56 ударних дронів і безпілотників невстановленого типу. Райони пусків — Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ. 

Крім того, росіяни завдали удару керованою авіаційною ракетою Х-59 з повітряного простору Курської області.

Сили протиповітряної оборони знищили 22 ворожі дрони. ППО працювала в Сумській, Київській, Полтавській, Чернігівській, Житомирській, Миколаївській, Черкаській, Одеській та Тернопільській областях.

“Ще 27 ударних безпілотників локально втрачено внаслідок протидії РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби, — ред.). Два безпілотники вийшли з повітряного простору в напрямку Білорусі”, — уточнили в Повітряних силах. 

Унаслідок російської атаки зафіксовано п’ять влучань по об’єктах інфраструктури в прифронтових областях України.

Відомо, що окупанти атакували енергетичний об’єкт у Миколаївській області. За даними місцевої влади, внаслідок обстрілу сталося знеструмлення споживачів.

Також російські загарбники намагалися вдарити по Києву. Усі дрони, які летіли на столицю, були знищені. Однак унаслідок атаки пошкоджено житловий багатоквартирний будинок у Деснянському районі Києва.

Читайте також: У плані перемоги Україна пропонує Заходу чіткі терміни, цифри та ролі: експерти розкрили суть документа

Ситуація на фронті в оцінці експертів

Яка зараз ситуація на лінії фронту? Які напрямки найбільш пріоритетні для російських окупантів? Яку тактику використовує армія РФ? Як ЗСУ стримує натиск противника? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
• Микола Маломуж, генерал, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України;
• Сергій Грабський, військовий експерт, учасник миротворчих місій у Косово та Іраку;
• Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних сил України (ЗСУ) ім. Якова Гандзюка;
• Геннадій Гудков, російський опозиціонер, полковник ФСБ у відставці;

ІВАН ВАРЧЕНКО: Куп’янськ у Харківській області — важлива ціль для росіян

— Російські окупанти продовжують намагатися використати свою перевагу в живій силі: вони намагаються посунутися на Покровському та Курахівському напрямках. Крім того, армія РФ активно діє в районі Часового Яру, а також на Куп’янському та Курському напрямках. 

Українські Сили оборони, стримуючи противника, на окремих ділянках фронту змушені відступати. Водночас темп просування росіян дещо сповільнився. На більшості ділянок фронту ситуація відносно стабілізувалася і ворог не має можливості далі просуватися. Але на цих напрямках росіяни концентрують свої удари, сподіваючись використати ще й погодні особливості, що складаються, даючи змогу проводити досить динамічні дії на землі. 

Українські захисники також використовують погодні умови для більш активного маневрування військами, створюючи додаткові перешкоди для просування противника.

На Курському напрямку наступ, організований російською стороною, практично зупинився. Тобто просування у вигляді вклинювання в позиції українських Сил оборони, було зупинено. У всякому разі, за тими даними, які розмито дають, ми бачимо, що в них немає успіху в просуванні в напрямку Суджі. 

Російські окупанти не полишають спроб просунутися до міста Куп’янськ у Харківській області. Це місто є ціллю для росіян, бо близько розташоване. Крім цього, армія РФ пам’ятає як захопила Куп’янськ. Окупантам хочеться туди повернутися для того, щоб помститися і щось довести. Це місто є значною мірою ідеологічною точкою, яку вони хотіли б узяти у свої руки. 

З осені 2022 року, коли Куп’янськ був звільнений українськими Силами оборони, росіяни не змогли суттєво просунутися. Те просування, яке далося за цей час загарбникам важко, навряд чи виправдовує ті втрати, яких вони зазнали. Сподіваючись узяти це місто, окупанти намагаються тиснути на цьому напрямку, але істотних результатів вони не досягають. 

МИКОЛА МАЛОМУЖ: У Часовому Яру знищується велика кількість окупантів

— Наразі Росія визначила кілька стратегічних напрямків наступу і Харківський є одним із них. Напрямок з півночі області є неефективним і російські підрозділи намагаються відновити позиції в самому Вовчанську, в інших місцях, а зараз перемістилися на Куп’янськ. Це той напрямок, який був і раніше стратегічно важливим, де орієнтувалися на концентрацію до 110 тисяч свого часу і робили спроби наступати на Харків. Українські сили відбили атаки та стабілізували ситуацію. 

Зараз у російських окупантів нова стратегія — пробиватися через річку Оскіл і далі просуватися на Харківському напрямку. У зв’язку з цим там йде нова концентрація військ РФ. Вони підтягнули резерви бронетанкової техніки, нові зенітно-ракетні комплекси, ударну авіацію і дрони. Армія РФ намагається знову почати стратегічну атаку, але насамперед захопити всі комунікаційні шляхи, включно з річкою Оскіл. Ця ситуація дає нові перспективи не тільки перекрити логістику нашим військам, як вони вважають, а й далі розвивати наступальну операцію, сподіваючись, що там немає потужніших інженерних споруд і природних перешкод. 

Російські окупанти застосовують уже відпрацьовану, зокрема й щодо Вугледара, модель: обходять із флангів населений пункт, знищують його, оточують, змушують українські війська виводити свої сили. Так само зараз обстрілюють Куп’янськ та інші населені пункти, щоб знизити можливість захисту і просуватися вперед. Думаю, що найближчими тижнями Харківський напрямок стане одним з активних театрів військових дій. 

Часів Яр потужно обороняє 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила. Це підготовлений підрозділ. Зараз противник намагається обійти Часів Яр із флангів, бо не може взяти місто “в лоб”.

Росіяни просувалися каналами, заходили туди, але ЗСУ пристріляли всі ці точки. І щойно туди заходять окупанти, українські сили пускають вал вогню. Відбувається знищення великої кількості живої сили та техніки. Наші дрони активно працюють — б’ють по середніх і найближчих тилах і це нейтралізує нові наступальні операції. 

У Часовому Яру є укріплювальні споруди, що дають змогу Силам оборони України захищатися і наносити контрудари. Місто стало одним із центрів з ефективного знищення великої кількості російських окупантів і важкої ворожої техніки. 

У Курську область Росія передислокувала до 55 тис. особового складу. Для цього російських військових зняли з різних ділянок фронту, а також були використані резерви, які раніше планувалося направити на різні ділянки фронту. 

Курськ — це особиста військово-політична проблема Путіна. Нами контролюється частина російської території, як потужної санітарної буферної зони. Кремль уже неодноразово ставив завдання військовим і спецслужбам провести низку операцій. Вони зібрали всі сили та засоби, які мають, і намагаються зараз наступати. 

Зараз річка Сейм і Суджа — це основні об’єкти для наступальних операцій противника. Українські військові ведуть активну маневрову війну і завдають несподіваних для армії РФ ударів. Росіяни дезорієнтовані через маневри ЗСУ. У зв’язку з цим вони завдають ударів КАБами та іншими засобами по цивільному населенню і цивільній інфраструктурі на території РФ.

Зараз стоїть завдання знищувати резерви армії РФ на Курському напрямку, маневрувати, тримати позиції та проводити контратаки. Навіть при тому, що російські ЗМІ вказують на те, що вони відновили там контроль уже на 20% територій, але більшість перебуває в сірій зоні. Найближчими днями, я думаю, будуть направляти нові ударні групи з боку Росії. Дуже важливо, що ми потужно стоїмо і знищуємо великі угруповання ворога. Це підриває їхній мобілізаційний потенціал. 

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Армія РФ поступово виснажується

— Сьогодні ми говоримо про безперервні спроби штурмових дій російських окупантів на різних ділянках фронту. Я хочу зробити акцент саме на штурмових діях, тобто не йдеться про якісь масштабні наступальні операції, а саме про тактику втискування і пропихування через наші позиції. 

На Куп’янському напрямку фіксується відносна активізація противника. Російські окупанти, зокрема, зробили запеклу спробу прорватися до населеного пункту Синьківка, який розташований на березі річки Оскіл. Для ЗСУ це дуже важливий пункт постачання і завдання противника зрозуміле — вони намагаються відрізати наше угруповання, яке веде бої на лівому березі Осколу. Це основне угруповання військ. Останнім часом вдалося стримати противника на цьому напрямку, але росіяни не заспокоюються і продовжують спроби штурмових дій. 

Останніми днями російські окупанти активізувалися в районі Часового Яру на Донеччині. Не маючи можливості штурмувати наші позиції в лоб, вони намагаються їх обходити, зосереджуватися в посадках, у руїнах будівель, у такий спосіб продовжувати наступальні дії в досить екстенсивному темпі з витратою величезної кількості особового складу, з обмеженим використанням техніки. 

Також російські окупанти намагаються прориватися в районі Торецька в Донецькій області. Там ведуться досить серйозні та дуже інтенсивні бойові дії вже безпосередньо в місті, які мають затяжний характер. 

На Покровському напрямку було відносне затишшя і воно було пов’язане не з тим, що противник втомився, а з тим, що йому необхідно було перегрупуватися. Починаючи з 13 жовтня, ми спостерігаємо спроби противника просунутися далі в районі Мирнограда. 

Противнику не дає спокій Курахівський напрямок. Попри те, що росіянам там теж необхідна пауза для перегрупування військ, вони продовжують тиск вогнем і використовують КАБи, артилерію, міномети. Найближчим часом не доводиться говорити про якесь зниження активності щодо штурмових дій на цьому напрямку.

Відносно новим для нас стало загострення ситуації на так званому Бердянському напрямку або спроби противника відновити активні бойові дії в районі колишнього Времівського виступу, де вони намагаються вести штурмові дії. Не маючи достатньої кількості ресурсів, армія РФ намагається своїми діями відвернути українські війська від можливості перекидання резервів і ресурсів на інші, більш гарячі напрямки, такі як Куп’янський, Покровський і Курахівський.

З дуже великою часткою ймовірності, якщо я маю право висловити свою обережну думку, ми спостерігаємо, що противник поступово виснажується. До того моменту, щоб він узагалі зупинив наступ, ще досить далеко, але ми бачимо вже ці об’єктивні ознаки втоми та необхідності зупинитися. Тим паче ми прекрасно розуміємо, що з наближенням бездоріжжя (сезонне бездоріжжя, — ред.) про жодні масштабні наступальні операції не йтиметься. 

СЕРГІЙ ЦЕХОЦЬКИЙ: Росіяни переважають у живій силі

— Росіяни на фронті поспішають встигнути до початку сезонного бездоріжжя через дощі та зниження температури. Донбаський ґрунт у майбутньому не дозволить активно проводити якісь військові операції саме в полях. Основна частина бойових зіткнень відбувається в полі, та просування таким ґрунтом буде неможливим. 

Попри те, що у Росії багато ресурсу живої сили, запаси все ж виснажуються. Особливо це стосується добре навчених військовослужбовців. Тому росіяни вдаються до того, що видають громадянство всім, хто забажає, або тим, хто порушив адміністративне чи кримінальне право Російської Федерації. Одразу після цього починають “обробляти” людину і пропонувати їй підписати контракт і вступити в армію. 

За даними, які надходять від російських військовополонених за останній місяць, підготовка окупантів справді недостатня і це добре для нас. Однак росіян все одно дуже багато в чисельному складі. І для того, щоб утримувати оборону, наших захисників має бути більше, ніж їх є сьогодні. Цей факт необхідно враховувати. 

ГЕННАДІЙ ГУДКОВ: У суспільстві не сумують через убитих російських військових 

— Сотні тисяч росіян вбито або покалічено через злочинну війну, яку Путін розпочав 2,5 року тому. Йому нікого не шкода. Людей, які гинуть або отримують інвалідність на фронті, російському суспільству не шкода. Нібито вони самі хотіли “зірвати куш”, отримати великі гроші, пільги та привілеї, але не вдалося. 

Когось привезли в труні, а хтось повернувся без кінцівок і не може нормально жити далі. Але ось заплатили їм або їхнім родичам і все. У російському суспільстві немає якогось особливого ридання з приводу загиблих на війні проти України військових. І в Кремлі це прекрасно розуміють. 

Міноборони активно просуває контрактну службу і всіма правдами та неправдами намагаються заманити людей на війну. У Кремлі бояться оголошувати нову хвилю мобілізації. Перша хвиля погано позначилася на настроях усередині країни й на ставленні до влади. Тому вони щосили намагаються зберегти свої контрактні відносини, тому що контрактників не шкода і це не викликає загального горя. Адже вони воюють за гроші. Уже навіть запрошують іноземних громадян в обмін на паспорт РФ або залякують мігрантів із Центральної Азії. 

Читайте також: Фактична участь у війні проти України: що буде, якщо солдати Північної Кореї опиняться на полі бою — аналіз експертів