Ліцензія на цькування: за що переслідують ЛГБТК+ спільноту в Росії

Путінський режим репресує представників ЛГБТК+ спільноти. Цих людей Кремль зробив внутрішнім ворогом Росії. Як російська влада тероризує своїх же громадян і чому вони стали мішенню, розповідає свіжий випуск “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДОМ.

Автор: Марина Нестерова

Вороги — за океаном, вороги — по сусідству і вороги — всередині країни

Кремлівський режим сам призначає недругів, і сам “героїчно” їм протистоїть під хвалебні оди пропаганди. Крім “іноагентів” і “терористів”, якими оголошують за найменші прояви незгоди, в Росії переслідують і найвразливіші групи населення.

Влада планомірно репресує гомосексуальних, бісексуальних, трансгендерних людей і квір-персон. У всіх цивілізованих країнах представники ЛГБТК не обмежені ні в правах, ні в свободах. У найскріпнішій же Росії путінський режим оголосив цих людей загрозою суспільству і державі. І намагається буквально знищити.

Сімейні цінності, традиції, “захист дітей”… Саме під такими приводами Кремль за допомогою своєї законодавчої канцелярії впроваджує репресивні ініціативи проти ЛГБТК. Перший гомофобний закон ухвалили ще 2013 року. Тоді ж почалися переслідування представників ЛГБТК.

“Це все, що ми називаємо політичними переслідуваннями. І природно, зрозуміло, що ні про яку боротьбу за демографію не йдеться. Йдеться про те, щоб просто знищити ось цей прошарок як такий, щоб цих людей не було”, — вважає правозахисник Олексій Прянишников.

Закон забороняв “пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин” серед дітей і підлітків. Точних визначень і критеріїв пропаганди документ не містив. Зате наказував штрафи. У 2022 році закон посилили. Розширили заборонами педофілії та зміни статі. Поширили його дію на все доросле населення Росії і накрутили суми штрафів.

“Що не штрафи, то 100 тисяч рублів. Тобто, тисячу євро треба заплатити російській державі. Росія зацікавлена в таких репресивних законах, не тільки, щоб налякати, посадити і якось показати іншим, що буде, якщо ти якийсь чудовий і незгодний, але також це ще легкий спосіб витрусити грошей на війну”, — каже журналістка, засновниця Telegram-каналу “Лесбийское лобби” Марія Лацинська.

Історії тих, кому не вистачило свободи в Росії

Ян Дворкін — психолог, керівник “Центру-Т” — ініціативної групи допомоги трансгендерним людям. Він теж трансгендерний чоловік. Його діяльність потрапила під репресивний закон.

Яна звинуватили в “пропаганді нетрадиційних сексуальних стосунків”. А приводом став донос з органів опіки, адже чоловік сім років тому усиновив дитину.

“Начальник опіки, яка супроводжує мене і мою прийомну дитину, в доносі написала, що в мене є канал, де, на її погляд, я займаюся пропагандою, і це може зашкодити моїй неповнолітній дитині і прищеплювати їй нетрадиційні цінності”, — розповів Ян Дворкін.

Суд оштрафував чоловіка на 100 тисяч рублів. Але й після цього уваги до нього не поменшало. Він разом із сім’єю виїхав із Росії.

“Це перша справа стосовно саме відомого ЛГБТ-активіста. Тут згори спущено “замовлення”, щоб надалі відібрати дитину. Справа Яна — особлива, вона безсумнівно політична”, — переконаний юрист Володимир Комов.

Правозахисник Олексій Пряшников зазначає, що наразі цей маховик тільки набирає своїх обертів, тож країну ще залишатимуть представники ЛГБТК.

Женя Морріс — трансгендерна дівчина, автор Telegram-каналу Queer Compas, присвяченого проблемам ЛГБТК — антивоєнній тематиці. До неї додому прийшли російські силовики.

Їй запропонували “співпрацю” — передавати дані знайомих активістів силовикам, на що дівчина грубо відповіла відмовою. При цьому в обмін їй пропонували безпеку. Уже наступного дня в неї вдома влаштували обшук.

“Так просто “Центр-Е” не виїжджає з обшуками будинків. Плюс вони прихопили хлопців із СОБР. У них був інтерес це до моєї техніки, до моїх листувань і так далі. Вони мені призначили в центрі “Е” зустріч, куди я мала з’явитися”, — розповіла Женя Морріс.

Але дівчина не з’явилася в головне управління з протидії екстремізму. Натомість — спішно втекла з країни. Пізніше дізналася: на неї завели кілька справ за пропаганду ЛГБТ-символіки. Призначили штраф — 200 тисяч рублів. А її Telegram-канал внесли до реєстру заборонених.

На 200 тисяч рублів оштрафували й Діну Нурм із Казані. А справу завели через фотографії в Instagram. На знімках — обіймаються і цілуються дівчата.

Штраф у 100 тисяч рублів призначили Олені Ісаєвій із Волгограда — за ЛГБТ-прапор на сторінці в її соцмережі.

“Коли ми говоримо “пропаганда ЛГБТ”, ми теж не розуміємо, що це таке. Але вже знаємо з практики, що назвати так можна за бажання все що завгодно. І в цьому полягає сильна зброя цих репресивних заходів”, — каже ЛГБТ-активістка, блогерка Саша Казанцева.

Трактувати “правильно” ЛГБТ-пропаганду в Росії вельми складно.

“Якщо не наводити норми статей, а наводити якусь практику застосування, то пропаганда – це будь-який текст, зображення, контент, який торкається теми персон ЛГБТК+ не в негативному контексті”, — пояснює юристка ЛГБТК+ групи “Вихід” Ксенія Михайлова.

Примітно, що критерії для визначення ЛГБТ-пропаганди розробили тільки через 10 років після ухвалення першого закону про її заборону. У квітні 2023 року Роскомнадзор оприлюднив свою “методичку”: пропагандою вважається будь-який контент, який:

• переконує в привабливості “нетрадиційних” сексуальних стосунків і формує позитивний образ тих, хто перебуває в таких стосунках;
• заявляє про соціальну рівноцінність “традиційних” і “нетрадиційних” стосунків;
• формує позитивне ставлення до них і до зміни статі.

Правозахисники кажуть: формулювання настільки загальні й розмиті, що підвести під них можна все що завгодно.

Силовики та контролюючі органи завзято зачищають усі можливі прояви так званої пропаганди ЛГБТ всюди: в іноземних фільмах, музичних кліпах, книжках…

До списку тих, хто пропагує нетрадиційну сексуальну орієнтацію, потрапив навіть Федір Достоєвський.

Доходить до абсурду. Пропаганду ЛГБТ знайшли навіть у морозиві, паковання якого оздоблене в кольори веселки. А також — у строкатих дитячих іграшках.

“Ці райдужні пірамідки придумали не просто так. ЛГБТ-спільнота діє на психіку наших дітей так само, як, наприклад, усілякі “МакДональдси” з клоунами і яскравими кольорами. Вони показують, подивися, гомосексуалізм це добре. І якщо доросла людина ще вміє критично ставитися, то в дитини така інформація відкладається в підсвідомості. Краще дітей від такої пропаганди захистити”, — заявив депутат Держдуми Віталій Мілонов.

Рішення проти представників ЛГБТК-спільноти посилювали в кілька етапів. У 2023 році за позовом російського Мін’юсту Верховний суд Москви заніс “міжнародний рух ЛГБТ” до списку екстремістських організацій. Такого руху не існує ні в Росії, ні взагалі у світі. Але рішення розв’язало руки силовикам і контролюючим органам.

Під загрозою переслідування опинилися представники і ЛГБТК-організації, і просто активісти. І навіть ті, хто до них не причетний. По 10 років позбавлення волі за “організацію екстремістської діяльності” можуть отримати троє співробітників оренбурзького клубу “Pose”. Це перша кримінальна справа за ознаками так званого “ЛГБТ-екстремізму”.

“ЛГБТ-екстремізм — це теж дуже абстрактна історія. Чи можна приписати кого завгодно до руху ЛГБТ? Як показала практика, можна. Чому співробітники клубу “Pose” отримали такі великі терміни? Вони не були активістами, а просто працювали, створили розважальний клуб, організовували вечірки”, — ставить питання Казанцева.

Заклад позиціонувався як бар-театр пародій і влаштовував травесті-шоу. Росгвардія прийшла туди з рейдом. Співробітників звинуватили у створенні гей-бару.

“Це показовий процес. Коли такі закони ухвалюють, то, по-перше, може постраждати хтось, кого дуже голосно чути і видно, тобто, якісь активісти, а друга група — це абсолютно рандомні люди, через яких транслюють меседж: дивіться, так може бути з кожним”, — міркує Саша Казанцева.

Артем Фокін — із Самари. Він створив ЛГБТК-організацію “Ірида”. Росфінмоніторинг додав ім’я чоловіка до списку терористів і екстремістів. А силовики — завели на нього справу про організацію “екстремістської спільноти”. Ініціатором став такий собі Тимур Булатов, відомий своїми доносами на опозиціонерів і ЛГБТК-активістів. Після обшуку Артема Фокіна заарештували.

Анастасія Єршова — з Нижнього Новгорода. Потрапила до силовиків за “демонстрацію екстремістської символіки”. Приводом стали… сережки.

Репресивна кампанія проти представників ЛГБТК у Росії, схоже, тільки набирає обертів. Хоча масштаби боротьби з проявами вигаданих пропаганди та екстремізму вже доходять до абсурду.

У цивілізованих країнах штрафи, арешти і звинувачення за тяжкими статтями за самовираження — неможливі. Приміром, у цивілізованих країнах щорічні марші рівності проходять вільно — поруч із представниками ЛГБТК-спільноти — звичайні люди. Усі демонструють рівність і повагу до прав людини.

А в Росії за спроби привернути увагу до проблем дискримінації ЛГБТК, порушення прав і свобод — силовий розгін і автозаки.

Крім переслідувань силовиків є неприязнь і ворожість суспільства. Адже держава дала “зелене світло” на цькування своїх же громадян.

“Ці закони дуже сильно визначають суспільний настрій. Тобто, наприклад, якісь гомофоби чи трансфоби, які хочуть прийти і побити ЛГБТК-людей, наче отримують карт-бланш на свої дії. Вони відчувають, що в них розв’язані руки, вони відчувають, що держава їх підтримує”, — каже Саша Казанцева.

Ненависть і нетерпимість до ЛГБТК вирощують і влада, і пропагандисти, і церква

Пропагандист Дмитро Кисельов закликає не просто штрафувати геїв, а й їм заборонити донорство крові, сперми, “а їхні серця в разі автомобільної катастрофи закопувати в землю або спалювати як непридатні для продовження будь-чийого життя”.

“Натовпом покидьків і педофілів” називає ЛГБТК-людей депутат Держдуми Віталій Мілонов.

Для російського патріарха Кирила ЛГБТК — це “найнебезпечніша, руйнівна ідеологія”.

Презирливі глузування дозволяє собі і правитель Росії Путін: “Ця частина суспільства досить агресивно нав’язує свою точку зору переважній більшості”.

“На жаль, ці гасла дуже добре вкладаються в голови досить великої маси людей, саме для цього і переслідуються ЛГБТ-люди. Просто вони обрані мішенню. Відсутність переслідування ЛГБТ-людей — це і є ознака демократії”, — вважає лікар-психіатр, правозахисник Костянтин Бойков.

Але нетолерантне, жорстоке ставлення співгромадян та адміністративне чи кримінальне переслідування непорівнянні з тими тортурами, з якими зіткнулися ЛГБТК-люди після ще однієї репресивної ініціативи російських законодавців. Такими тортурами стала заборона трансгендерного переходу. Він, до слова, дозволений у майже 80 цивілізованих країнах. Представникам ЛГБТК у Росії не можна змінити стать ні в документах, ні фактично. Заборонили і хірургічні операції, і гормональну терапію, прирікаючи на фізичні та психологічні страждання.

“У багатьох із них це не просто медичні обґрунтування, це необхідність — зробити переходи гормонального фону. Вони пов’язані з тим, що людина себе не асоціює”, — пояснив правозахисник Олексій Прянишников.

Людям із діагнозом гендерна дисфорія не можуть допомогти в Росії.

“Людям дійсно дуже погано. Ми навіть не можемо уявити, наскільки їм психологічно погано і складно, коли вони бачать своє відображення і розуміють, що це не те, чого вони хочуть бачити. І серед трансгендерних людей найбільше суїцидів, якщо ми говоримо про ЛГБТК-ком’юніті”, — зазначила журналістка Марія Лацинська.

Тепер трансгендерні люди навіть звернутися по допомогу лікарів не можуть.

“Найбільше страждають трансґендери, тому що в них є особливі проблеми. По-перше, їх одразу видно здалеку. Уявіть собі, що трансгендеру-чоловікові потрібно звернутися до лікаря. І, припустімо, як звернутися до гінеколога, наприклад, трансгендеру? Тому що неможливо запис отримати — немає такої опції. Якби держава не труїла ЛГБТ-людей, тоді таких би проблем не було”, — вважає Бойков.

Тих, хто встиг зробити трансгендерний перехід і змінити документи в РФ, переслідують.

“МВС зробило заяву, що у міністерства є списки всіх трансгендерних людей, які змінювали документи. Інформація про сексуальну орієнтацію може бути отримана, використана для переслідування щодо людини з боку приватних осіб, які будуть або підтримані державою, або, що вже абсолютно точно, не отримають якоїсь протидії з боку держави”, — розповіла Казанцева.

Люди перебувають увесь час у стані небезпеки, зазначає керівниця проєкту правової допомоги “Сфера” Катерина Диковська.

“Тому що зараз будь-який сусід або будь-який недоброзичливець може звинуватити людину в тому, що вона є представником ЛГБТК. У неї виникнуть, напевно, складнощі на роботі, її викликатимуть у відділення поліції для того, щоб її допитували”, — каже вона.

Конверсійна терапія — “лікування” гомосексуальності

У боротьбі з ЛГБТК-громадянами влада Росії вдалася і до радикальних цинічних методів, які давно відкинули цивілізовані країни. А саме — “лікування” гомосексуальності. За наказом російського МОЗ, при психдиспансерах з’явилися фахівці, які можуть застосовувати “примусові заходи медичного характеру” до представників ЛГБТК. А на базі Центру психіатрії імені Сербського, того самого, куди поміщали всіх “неугодних” владі ще за радянських часів, з’явиться цілий інститут із дослідження поведінки гомосексуальних людей.

Під “благими” намірами — “досліджувати” — ЛГБТ-людей відправляють на лікування за допомогою конверсійної терапії. Тобто комплексу процедур, які нібито здатні змінити сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність геїв, лесбійок, бісексуалів і трансгендерів.

“Конверсійна терапія існувала в Росії весь цей час. Просто раніше було можливо звернутися до правоохоронних органів, якщо твого знайомого, твою близьку людину його батьки закрили в якійсь лікарні”, — зазначила журналістка Лацинська.

Наразі поліція подібні звернення, як правило, ігнорує. А кількість таких центрів зростає.

“Конверсійна терапія, вона начебто навіть підтримана владою тепер. Держава готова спонсорувати такі медичні центри з виправлення і корекції гендеру сексуальності”, — додала Лацинська.

Ада — трансгендерна жінка, активістка, журналістка. Жила в Калінінграді. Після ухвалення репресивних законів проти ЛГБТК, готувалася до переїзду в Канаду. Але не встигла…

“У Росії є два види конверсійної терапії. Державна — це коли забирають у психлікарні, але вони не кажуть, що вони лікують від трансгендерності. Вони прикривають найчастіше якимось іншим захворюванням. А по-факту просто калічать людей різними видами препаратів. І є ще окремі центри для “лікування” ЛГБТК+ людей, найчастіше вони перебувають під заступництвом релігійних оргнаїзацій”, — розповіла Ада.

Її викрали через рік після камінг-ауту перед батьками. Ада прилетіла до Новосибірська, де, за словами матері, їй мали робити операцію.

“Була за легендою машина до приватної лікарні, де б лікували мою матір. Виявилося, це була машина, яка мене викраде в цей табір. Ми всі їхали дуже довгий час — зупинилися, мати різко вийшла, пересіла в інший автомобіль, до мене підсів мужик, наче бандит із 1990-х. Він сказав: ми зараз пояснимо тобі за твою під…ню”, — згадує Ада.

Дівчину протримали в реабілітаційному центрі майже 9 місяців.

“Це було більше схоже на релігійний конверсійний центр. Мені казали, що моя трансгендерність — це хвороба, яка не лікується звичайними способами. Єдине, як її можна вилікувати — це якщо буду дуже сильно молитися Богу і просити його про милосердя, щоб він вилікував мою трансгендерність”, — розповіла дівчина.

Крім примусу до молитов, Аду систематично били, накачували нейролептиками, змушували виконувати трудомістку фізичну роботу.

“Змушували працювати спеціально на чоловічих роботах — рубати дерева, пиляти, будувати. Били сильно аж до втрати свідомості, причому дуже часто. Давали нереально велику кількість нейропрепаратів, які досить сильно калічать ментальну систему. Найгірше — це використання гормонів не за призначенням”, — розповіла Ада.

Вибратися з таких центрів, де цілодобове спостереження, вилучені телефони, а відвідувачів просто не пускають, — неможливо. Дівчина зазначає, що такі заклади не чіпає навіть поліція.

“Повнолітніх людей за законодавством не можна утримувати насильно. Проте вони там перебувають, не можуть звідти вийти, і всі заяви в поліцію близьких людей про те, що потрібно визволити людину, найчастіше залишаються без розгляду”, — констатує керівниця проєкту правової допомоги “Сфера” Катерина Диковська.

Експеримент

Журналісти вирішили перевірити, чи справді одним дзвінком можна зламати життя людині — відправити її на лікування за допомогою конверсійної терапії? Виявилося, що можна. За кругленьку суму, в районі 70 тисяч рублів, люди в білих халатах будуть місяцями “лікувати” від “нетрадиційної сексуальної орієнтації”. Достатньо лише домовитися про зустріч телефоном.

І це при тому, що ще 2016 року у Всесвітній психіатричній асоціації оголосили: немає переконливих наукових доказів того, що можна змінити вроджену сексуальну орієнтацію. А кількома роками раніше в Панамериканській організації охорони здоров’я — підрозділі ООН — заявили, що конверсійна терапія не має медичних підстав.

В ООН закликали заборонити використання конверсійної терапії по всьому світу. Вона, за оцінками експертів організації, може бути прирівняна до тортур. Адже завдає довгострокової психологічної та фізичної шкоди.

“Скрізь, де влада не тяжіє над медициною, державною ідеологією, де розвинене лікарське мислення, там просто не може бути конверсійної терапії”, — констатує правозахисник Бойков.

Скільки зараз людей у Росії проходять конверсійну терапію, невідомо.

Навіщо це режиму?

І все це буквально підла помста путінського режиму представникам ЛГБТК+ за активну життєву позицію. І за відстоювання прав і свобод людини. А мета — стримування протестного потенціалу всередині Росії, кажуть правозахисники.

“Владі РФ і особисто Володимиру Путіну потрібні внутрішні вороги в Росії, тобто зовнішній ворог — це Україна і народ України, і потрібні внутрішні вороги. А найзручніші вороги для будь-якого консервативного суспільства — це ЛГБТК-люди. Тому що ми відрізняємося”, — вважає Марія Лацинська.

Адже режим Путіна тримається на придушенні свободи, а спільнота ЛГБТК+ — креативна і не любить таких правил, додає правозахисник Олексій Прянишников.

Керівник проєкту правової допомоги Катерина Диковська вважає, що з представників ЛГБТК+ зробили “цапів-відбувайлів”.

“Потрібно було уявити, що всі проблеми, які є в російській спільноті, пов’язані із західними цінностями, які для них чужі. А західні цінності — це свобода, це права”, — каже Диковська.

Як підсумок — у Росії придушено громадянський активізм, зазначає Костянтин Бойков.

У вересні 2024 року в Організації об’єднаних націй офіційно і вперше визнали вбивства, тортури, переслідування, викрадення і протиправні дії щодо ЛГБТ-людей у Росії та її національних республіках. І зажадали скасування рішення Верховного суду про визнання “міжнародного громадського руху ЛГБТ” “екстремістським” і всіх винесених вироків. А також зажадали припинення переслідувань і проведення незалежних розслідувань усіх порушень прав ЛГБТ.

Тим часом гомофобія стала одним із векторів державної політики Росії.

Читайте також: Залишаючи Росію: чому громадяни РФ тікають з країни і що намагається з цим зробити Кремль — обговорювали експерти