Українські розробки БпЛА: новинки, модернізацію та ефективність дронів на полі бою обговорили експерти

10 жовтня Сили оборони України вразили аеродром “Ханська”, що в Республіці Адигея РФ. Днем раніше, 9 жовтня було завдано ударів по важливих військових об’єктах на території Росії. Так, було уражено базу зберігання іранських БпЛА “Шахед” у Краснодарському краї, де перебувало близько 400 дронів. Також під ударом опинився склад у місті Карачаєв Брянської області, де знаходилися російські боєприпаси різного типу і північнокорейські ракети. 

Нарощування виробництва безпілотників

Удар 10 жовтня по аеродрому в Республіці Адигея підтвердили в Генеральному штабі Збройних сил України. 

“Під удар потрапив склад боєприпасів, розташований на території військового об’єкта. У районі цілі відзначалася робота ворожої ППО, зафіксовано загоряння”, — ідеться в повідомленні.

У Генштабі ЗСУ зазначили, що на аеродромі базувалися літаки Су-34 і Су-27. Детальна інформація про наслідки ураження уточнюється.

“Завдання виконано силами та засобами СБУ, Головного управління розвідки Міноборони та Сил спеціальних операцій ЗСУ”, — додали в Генштабі.

У місті Карачев Брянської області РФ детонував арсенал головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) Міністерства оборони Росії. Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони (РНБО) України Андрій Коваленко.

У соціальних мережах місцеві жителі повідомляли про перші вибухи ще вночі, після прольоту поблизу «невідомих безпілотників». 

“Поблизу міста Карачев Брянської області було ураження найближчого до лінії фронту 67-го арсеналу ГРАУ. Він розташований всього за 114 км від кордону з Україною”, — повідомив Коваленко. 

За словами керівника ЦПД, на військовому складі поблизу Карачева зберігалися кориговані авіабомби (КАБи) та інші боєприпаси, зокрема з Північної Кореї. Частково зброя зберігалася просто неба, доповнив Коваленко. 

Удар по складу іранських безпілотників також підтвердили в Генштабі ЗСУ. 

“Сьогодні ударна група угруповання сил і засобів Військово-морських сил ЗСУ за взаємодії з підрозділами Служби безпеки України атакували базу зберігання БпЛА типу “Шахед”, що розташована поблизу населеного пункту Октябрський у Краснодарському краї РФ”, — йдеться в офіційному повідомленні Генштабу. 

У результаті операції на об’єкті спостерігалася вторинна детонація, що вказує на значні пошкодження і можливе знищення дронів. При цьому, російські ЗМІ підтвердили наявність вибухів, але заявили, що причиною нібито стали вибухи газових балонів. 

Удари по військових об’єктах на території РФ Сили оборони здійснюють більшою мірою за допомогою безпілотників власної розробки. Україна продовжує нарощувати власне виробництво дронів. Арсенал ЗСУ поповнюється розвідувальними, ударними та далекобійними безпілотниками, які здатні глибоко в тилу противника вражати військові об’єкти. Розробники зараз випробовують FPV-дрон із машинним зором. 

“Що стосується обсягів виробництва, що стосується кількості, за деякими з напрямків виробництво збільшилося в десять разів. І ми бачимо динаміку, коли ті самі дрони, які виробляються в Україні, у кількості стали перевершувати обсяги виробництва країн на рівні всього світу”, — каже організатор DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій і робототехніки Валерій Яковенко.

На початку осені український арсенал безпілотників поповнився новим екземпляром — це вогнеметний дрон “Дракон”. Під час польоту він може поливати територію вогненним дощем. У боєкомплекті дрона “Дракон” міститься термітна суміш, яка може горіти за температури 2200 градусів за Цельсієм. Таким чином цей безпілотник може випалити практично будь-який матеріал на полі бою.

Відео бойової роботи “Дракона” на своєму каналі опублікувала 3-тя штурмова бригада. 

“БПЛА бригади розпилює запальну суміш над посадкою, де засів ворог. Ударники розбивають їхні бліндажі та укриття з піхотою. Завдали поразки по автоматичному міномету 2Б9 “Волошка” та зробили “сухарі” з чергової “буханки” росіян”, — йдеться в повідомленні 3-ї штурмової бригади. 

Влітку в Одесі презентували новітню українську розробку — морський дрон Stalker 5.0. Це безекіпажний катер, який має довжину близько 5 м і ширину — 1,2 м. Такі габарити дозволяють дрону розігнатися до швидкості близько 75 км/год. Stalker може здійснювати розвідку і патрулювання, а також доставляти продовольство, паливо та інші вантажі. 

В Україні також оснащують безпілотники штучним інтелектом. Так, наприклад, ударний безпілотник-камікадзе великої дальності “Лютий” наводиться на ціль з високою точністю завдяки системі “машинного зору”. Він став грозою російських нафтобаз, довівши свою ефективність – успішно атакував ворожі стратегічні об’єкти, зокрема в Сочі, Санкт-Петербурзі, Рязані, Нижньому Новгороді. За своєю конструкцією “Лютий” трохи нагадує зменшений “Байрактар”. У дрона чудова аеродинаміка, економія палива і він здатний подолати близько 1 тис. км.

А українська компанія devDroid розробила дрони, які можуть самостійно вираховувати балістику прямо з окопу. Управління цими безпілотниками здійснюється дистанційно. Бойовий модуль розміщують в окопі для маскування і захисту. Штучний інтелект розпізнає рух і живу силу і після цього з окопу підіймають зброю, а також оператору надсилають сигнал про захоплення цілі, щоб той міг відкрити вогонь.

За словами Володимира Зеленського, Україна здатна виробляти до 4 млн дронів на рік. Саме безпілотники дають змогу Силам оборони України регулярно завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Наступним кроком розвитку української оборонної індустрії стане ракетна програма, зазначив міністр оборони України.

“Ми інвестували 4 млрд доларів, які дозволили розширити можливості, і тепер у нас є можливості, які можуть бути розширені ще більше і можуть принести користь. Як ви знаєте, останнім часом ми зосередилися на ракетних програмах і програмах безпілотників. Наступного року або до кінця року ви часто будете чути про те, що існує величезна ракетна програма. Ми вже починаємо працювати над нашими балістичними ракетами”, — розповів міністр оборони України Рустем Умєров.

До кінця 2024 року Україна планує випустити 1,5 млн безпілотників Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду. 

“Не тільки випускаємо безпілотники, а й готуємо кадри для управління ними. Сьогодні уряд дає старт експериментальному проєкту з сертифікації шкіл операторів БПЛА”, — зазначив прем’єр-міністр України.   

В Україні близько 200 підприємств розробляють дрони різних типів. І з’являються все нові й нові розробки, які ефективно знищують ворога. 

За словами Шмигаля, у 2023 році загалом виробництво зброї в Україні зросло втричі, і зараз кожен другий боєприпас у зоні бойових дій — український.

Думки експертів

Як відбувається процес виробництва безпілотників в Україні та їхня робота на полі бою? Які БпЛА найбільш ефективні на лінії фронту? Які перспективи розвитку українського виробництва дронів? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли: 

• Валерій Боровик, командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел”, розробник безпілотних літальних апаратів (БпЛА);
• Костянтин Криволап, авіаційний експерт; 
• Валерій Яковенко, керівник групи компаній DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій і робототехніки;
• Олександр Лиходід, льотчик-випробувач першого класу, полковник Повітряних сил ЗСУ.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Ефективність українських дронів постійно підвищується

— Українські дрони стали більш точними та мобільними. Якщо ти не влучив перший раз, то можна скоригувати удар вдруге. Якщо ти заходиш на ціль і бачиш, що не влучаєш, то можна піти на висоту, скоригувати та вдарити. 

Дрони внесли дуже серйозне коригування у всю методологію ведення війни. І це перша війна, яка йде з таким масованим і ефективним застосуванням дронів. 

Безпілотники можуть виконувати різні функції. Вони коригують удари артилерії, пересування спецпідрозділів, диверсійно-розвідувальних груп. Також дрони самі завдають удари або ж коригують інші дрони, які завдають удари, коригують евакуацію, постачання та логістику. Порівняно з артилерією, дрони розумніші, гнучкіші та цікавіші в плані застосування. Але й не можна заперечувати необхідність застосування артилерії та ракетних військ. 

На фронті зараз найбільш потрібні дрони з діапазоном ураження від 20 до 60 км з фіксованим крилом. Оскільки дальність застосування класичних FPV-дронів якраз обмежена 20-25 км. В України це дрон-камікадзе “Відсіч”, який може знищувати об’єкти на таких відстанях. 

Крім того, необхідні безпілотники літакового типу з великою дальністю. Потрібно збільшувати їхнє виробництво, щоб знищувати стратегічні та енергетичні об’єкти на території РФ, а також нафтопереробні заводи. Потрібно збільшувати дальність наших дронів, щоб вона була понад 2 тис. км. 

Існують різні методи застосування безпілотних систем зі штучним інтелектом. Найочевидніший — ШІ для доведення до цілі, коли діють окопні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) супротивника, ціль рухається або перебуває за горизонтом. Завдяки ШІ, дрон її супроводжує і доводить до удару. 

Крім того, спільно із західними партнерами розробляється наземний дрон-евакуатор зі штучним інтелектом. Такий дрон може запам’ятати людину, її фігуру, інші особливості та слідувати за нею. Це дуже важливо на передовій, тому що багато таких нюансів у виконанні штучного інтелекту рятують життя людей або ж доповнюють можливості з виконання бойових завдань. 

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Україна виходить у лідери з розробки та використання безпілотників

— Україна серйозно розвивається в напрямку розробки виробництва безпілотних літальних апаратів. Щодо дронів ми вже маємо хороші показники та серйозні результати. 

Зараз на підході ціле покоління реактивних дронів з різними тягами – від 7,2 кг до 10, 12, 20, 100. Швидкість наших дронів суттєво зросте і це означає, що час реагування на них у росіян значно зменшиться. 

Україна зараз дуже щільно працює з різними світовими компаніями. Вони буквально стоять, заглядають за плечі нашим хлопцям і дивляться, що вони роблять. Якщо я ще пів року чи три місяці тому говорив: ми входимо до п’ятірки в питанні розроблення і використання безпілотників, то вже зараз у мене складається враження, що ми наступаємо на п’яти першим номерам. Україну, звичайно, до цього змушує ситуація, що склалася. 

Зараз ми бачимо вже досить серйозне використання штучного інтелекту, відпрацьовуються алгоритми та система. Уже з’явилися українські засоби: камери, тепловики та інше. 

Фактично за два роки Україна пройшла той досвід, який інші країни накопичували 20 років, і зберігатиме набутий темп. Наша держава з погляду розвитку, дослідження і запуску в серію різних розробок створила дивовижну платформу BRAVE1, яка дуже ефективна. А от чи будуть нам наші закордонні партнери передавати свої технології та на яких умовах, це, скоріш за все, тільки через якісь спільні проєкти, спільні підприємства з дуже чіткими розмежуваннями цих ось прав інтелектуальної власності. 

ВАЛЕРІЙ ЯКОВЕНКО: Потрібна нова структура, яка управлятиме розробкою та виробництвом дронів

— Сьогодні в Україні склалася ситуація, коли кількість компаній, які розробляють дрони, і кількість дронів, які з’являються, акредитовані та отримують спеціалізацію в структурі засобів постачання для Міністерства оборони України, — дуже велика. Компанії, які працюють у цьому напрямку, рухаються своїм власним маршрутом. Кожна компанія отримує динамічну підтримку з лінії фронту, розуміючи, які конкретно застосування важливі просто зараз. Це паралельний процес. 

Курс масових розробок безпілотників став настільки величезним, що вже настав час це все об’єднувати та спрямовувати для розробки уніфікованих рішень. Поява нової структури, що об’єднує всю робототехніку, яку можуть виробляти українські інженери, — це можливість прийти до якихось певних стандартів у використанні дронів. 

Навіть у такому невеликому сегменті такому, як дрони-камікадзе, можна зустріти сотні різних моделей, що активно використовуються, кожна з яких конструктивно відрізняється особливостями управління або програмування. Це не скасовує того факту, що українці продовжують напрацьовувати практику і вигадувати все нові й нові рішення. Але поява інших структур уже дає можливість говорити про стандарти застосування дронів. 

Наше завдання полягає в тому, щоб кожен оператор, який здобув необхідну освіту, перед тим, як стати на посаду, міг швидко перекваліфіковуватися і керувати різними типами дронів. Для цього необхідно використовувати певні стандарти навчання операторів, щоб усі вони були диференційовані. Кожен дрон необхідно навчати, щоб він міг відновлювати свою роботу в разі якихось пошкоджень у процесі експлуатації. Стандарти зі створення цього комплекту також мають бути єдині, щоб кожен міг розуміти, що необхідно для того, щоб відновити його працездатність. Для цього потрібна єдина структура. 

Держава купує в компаній лише половину від того обладнання, яке використовується по лінії фронту. Другу половину постачають волонтери, різні організації та бізнес. 

ОЛЕКСАНДР ЛИХОДІД: Майбутнє — за БпЛА

— В України збільшилися можливості у виробництві безпілотників. На полі бою потрібні різні види дронів — від фронтових, тобто малої дальності 10-20 км, середньої дальності, великої дальності та стратегічної дальності. Усе це в нас виробляється. При цьому, нема потреби створювати якісь держструктури, все це має робитися приватними фірмами, як це і відбувається. 

В українських виробників є певний пріоритет — можливість випробовувати безпілотники на лінії фронту. Ми працюємо безпосередньо на лінії фронту. Зробили безпілотник, поїхали на лінію фронту з військовими, провели військові випробування, виявили всі недоліки. Цей процес триває постійно. 

Майбутнє — за безпілотниками. Я думаю, що десь до кінця війни ми вийдемо вже практично на перше місце з виготовлення різноманітних безпілотних авіацій, зокрема морських. 

На Заході вже зрозуміли, що за безпілотною авіацією майбутнє. У них є хороші напрацювання і вони братимуть участь у виробництві та вдосконаленні. Україна зараз у вигідніших умовах, ніж росіяни. 

У безпілотників, безумовно, менша кількість бойового заряду, ніж у далекобійних ракет. Водночас головне — це точність. І ми можемо розвивати свою безпілотну авіацію: збільшувати дальність, запас палива, економність двигунів, навантаження, точність навігації. Безпілотник може все, головне – закласти в нього правильну програму. 

Читайте також: Літаки країн НАТО в українському небі: ефективність F-16 і можливість постачання інших західних винищувачів обговорили експерти