Ухвалено резолюцію щодо російської пропаганди, створено майданчик із повернення українських дітей — підсумки другого дня сесії ПАРЄ (ВІДЕО)

У французькому Страсбурзі відбувається осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Вона триватиме до 4 жовтня. Сьогодні було проголосовано резолюцію щодо запровадження санкцій щодо російських пропагандистів та держмедіа РФ, а також — про визнання РПЦ інструментом російського впливу та пропаганди, повідомляє FREEДОМ.

Накласти санкції на російських пропагандистів. За резолюцію з таким закликом проголосували 117 членів делегацій різних країн у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Ця резолюція закріпила, що держави-члени ПАРЄ мають захищатися від усіх форм пропаганди, включно з пропагандою війни, підбурюванням до геноциду та інших міжнародних злочинів.

“ПАРЄ назвала речі своїми іменами. Про що йдеться? Є свобода слова, а є пропаганда, дезінформація, російська пропаганда, яка розпалює війну, закликає до геноциду українців. І тут має бути рішуча відсіч країн-членів Ради Європи. Безумовно, найкраще місце для цих пропагандистів — це не просто бути в санкціях, а бути на лаві підсудних, як це було в Нюрнберзькому процесі, коли редактор нацистської газети “Штурмовик” був засуджений за розпалювання фактичної війни”, — заявила народна депутатка України, членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Другий день осінньої сесії ПАРЄ, і тема України — тут у всіх на вустах у питаннях санкційного тиску на Росію за її агресію проти України, допомоги з відбудовою країни й, звісно ж, повернення дітей додому. З цього приводу на полях Парламентської асамблеї Ради Європи відбувся нетворк (парламентська мережа), на якому шукали механізми поліпшення якості життя українських дітей в умовах війни.

“На майданчику ПАРЄ створено майданчик, який буде присвячено становищу українських дітей. До цього майданчика залучилися представники 45 країн-членів. Це парламентарії, це наші колеги, які зацікавлені, вмотивовані та готові допомагати Україні”, — повідомила віцепрезидентка Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Олена Хоменко.

“Існує ціла організація доброзичливців і адвокатів, які допомагають. Також і всередині Росії хороші люди відмовляються на це просто дивитися. І я також думаю, що ми маємо зважати і відзначати неурядові організації, які роблять так багато волонтерської роботи, щоб отримати інформацію і поширити її. Тому дуже добре, що є штаб із повернення дітей в Україну за участю першої леді, а також міжнародна допомога, яка має бути надана в міру потреби. Звісно, це складно, коли йдеться про російську територію, але й тут є свої успішні приклади. Минулого тижня повернули ще 40 дітей. Я як батько знаю, що кожна дитина важлива для їхніх сімей. Тому я не хочу зациклюватися на великих цифрах, тому що кожна повернута дитина — це цінний подарунок для України”, — зазначила очільниця фінської делегації в ПАРЄ, заступниця голови парламентської мережі ПАРЄ з питань становища дітей України Міапетра Кумпула-Натрі, відповідаючи на запитання: чому Росія утримує українських дітей.

Одне з найважливіших питань нетворку — як повернути українських дітей, яких депортувала Росія. Про це говорять тут не вперше. Проблем і труднощів додає те, що росіяни масово міняють імена та прізвища депортованих дітей, і за фактом ідентифікувати їх після цього неможливо. І попри те, що досі повноцінного механізму повернення українських дітей не створено, поодинокі позитивні результати вже є.

“У рамках плану президента Bring Kids Back було створено міжнародну коаліцію, і дуже багато учасників цього нетворку про неї знають і теж долучені до такої адвокації, до тиску якоюсь мірою, посилення нашого голосу у світі, що викрадення українських дітей — це неприпустимо. Що їхнє вилучення з родин чи усиновлення, зміна прізвища, зміна їхньої ідентичності — це порушення міжнародного законодавства. І, звісно, що спільними зусиллями, якщо ми рухаємося в кількох площинах разом із міжнародними партнерами, нам вдається дуже повільно, але все ж таки повертати дітей”, — розповіла керівниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду за дітьми Ірина Тулякова.

Робота на полях Ради Європи триває. Очікуються дебати та голосування за резолюції, що стосуються українських військовополонених і геноцидної політики Росії щодо України.

Читайте також: Осіння сесія ПАРЄ стартувала у Страсбурзі — український порядок денний

Нагадаємо, у Страсбурзі (Франція) з 30 вересня по 4 жовтня проходить осіння сесія ПАРЄ. Серед найважливіших для України питань — звільнення українських військовополонених і цивільних українців. Буде проголосована резолюція “Особи, зниклі безвісти внаслідок агресії Росії проти України: військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні”. Українська делегація також представить side-event на тему: “Катування і смерті українських військовополонених і незаконно утримуваних цивільних осіб у російському полоні” з реальними свідченнями потерпілих та їхніх близьких.

Ще одна важлива резолюція — “Вшанування 90-х роковин Голодомору — Україна знову перед загрозою геноциду”.

1 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію “Пропаганда та свобода інформації в Європі”, в якій закликала накласти санкції на російських пропагандистів та державні медіа РФ, а також визнати Російську православну церкву (РПЦ) інструментом російського впливу та пропаганди.

Також 1 жовтня розпочала роботу парламентська мережа ПАРЄ з питань становища дітей України. Основне завдання мережі — консолідація міжнародної підтримки як для повернення викрадених Росією українських дітей, так і для допомоги від окремих держав-членів Ради Європи.

Читайте також: Українське питання в пріоритеті: що обговорюватимуть на осінній сесії ПАРЄ у Страсбурзі (ВІДЕО)