Питання українських полонених — головне на осінній сесії ПАРЄ: деталі від Мезенцевої-Федоренко

Під час осінньої сесії ПАРЄ, яка стартувала сьогодні, 30 вересня, у Страсбурзі (Франція), буде проголосована резолюція, присвячена питанню українців, які перебувають у російському полоні. Про це в коментарі телеканалу FREEДОМ розказала голова постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Марія Мезенцева-Федоренко.

Йдеться про резолюцію “Особи, зниклі безвісти внаслідок агресії Росії проти України: військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні”. У її розгляді запланована участь заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, якого вдалося звільнити з російського полону в червні.

“Резулятивна частина резолюції передбачає додаткові санкції щодо тих, хто причетний до знущань, катувань українських полонених — як військових, так і цивільних. До того ж згідно з Женевськими конвенціями, цивільних осіб взагалі заборонено брати в полон”, — сказала Мезенцева.

Ухвалення резолюції дасть змогу збільшити кількість справ, що розглядаються у Міжнародному кримінальному суді (МКС).

“Зараз у МКС розглядають чотири кейси — проти Путіна, проти так званого дитячого омбудсмена РФ Львової-Бєлової та ще щодо двох російських генералів. Але чотири справи в океані воєнних злочинів — це дуже мало. Тому ми будемо використовувати юрисдикцію кожної країни-члена [Ради Європи] і також Міжнародний кримінальний суд”, — зазначила голова української делегації.

Також у резолюції приділено увагу використанню мандата Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) для звільнення полонених, поліпшення умов їхнього утримання, дотримання їхніх прав, передбачених Женевськими конвенціями.

“Ми вперше пишемо в резолюції, щоб могли зробити виняток у мандаті МКЧХ щодо, наприклад, нерозповсюдження інформації. Тобто вони повинні мати можливість чітко заявити, що Росія не допускає їх до полонених. Ми в резолюції пропонуємо внести певні зміни в мандат, у повноваження представників МКЧХ щодо роботи з полоненими”, — наголосила Мезенцева.

Вона акцентувала, що механізми, розроблені 75 років тому, сьогодні не дають максимального ефекту. І ті ж обміни полоненими здійснюються саме завдяки українським органам державної влади, Координаційному штабу з військовополонених, Офісу омбудсмена, Офісу президента та іншим органам. Потрібні нові дієві міжнародні механізми щодо цього процесу. І в цьому українська сторона розраховує на Люксембург, до якого перейшло головування в Раді Європи на наступні шість місяців.

“Для нас важливо, щоб були почуті голоси тих, хто пережив полон — військових, цивільних осіб. І для нас дуже важливо, щоб усі, хто зараз перебуває у російському полоні, повернулися додому. Звільнення всіх полонених і депортованих — це якраз четвертий пункт формули миру, запропонованої президентом Зеленським. І в червні він розглядався у Швейцарії на Глобальному саміті миру”, — резюмувала Марія Мезенцева.

Нагадаємо, у Страсбурзі (Франція) з 30 вересня по 4 жовтня проходить осіння сесія ПАРЄ. Серед найважливіших для України питань — звільнення українських військовополонених і цивільних українців. Буде проголосовано резолюцію “Особи, зниклі безвісти внаслідок агресії Росії проти України: військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні”. Українська делегація також представить side-event на тему: “Катування і смерті українських військовополонених і незаконно утримуваних цивільних осіб у російському полоні” з реальними свідченнями потерпілих та їхніх близьких.

Ще одна важлива резолюція — “Вшанування 90-х роковин Голодомору — Україна знову перед загрозою геноциду”.

Також заплановано перше тематичне засідання Мережі допомоги українським дітям.