Війна проти України добиває російську економіку: експерти озвучили свої прогнози

Москва не була готова до таких фінансових наслідків розвіяної війни проти України, які відчуває зараз. Війна з кожним роком обходиться все дорожче російським платникам податків. А чиновники констатують, що запасів для фінансування військово-промислового комплексу — дедалі менше, не кажучи вже про інші сфери життя.

Росіяни доїдають фінансовий пиріг

Науковий співробітник Німецького інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге на основі даних системи “Електронний бюджет” підрахував, що щодня Кремль витрачає на війну проти України понад 300 млн доларів. Фінансування держоборонзамовлення зросло на 54% порівняно з 2023 роком і на 126% відносно 2022-го.

Тим часом покупці в російських магазинах скаржаться на космічні ціни. Вартість продуктів зростає чи не щотижня. Наразі офіційна інфляція в Росії — вище 9%. Картопля, цибуля, буряк, морква — ці базові продукти з початку року подорожчали найпомітніше. Картопля — на 70%, цибуля — на 22%, буряк зріс у ціні на 33%, морква — на 31%.

“Ціни зросли на все — приклад із машинами, продуктами. Є в мене друг, який кілька років тому влаштувався на роботу — 45 тисяч рублів оклад і приблизно 15-20 тисяч рублів преміальні, таким чином, у нього зарплата була 60-65 тисяч рублів на місяць. На сьогодні він став отримувати втричі більше — він заробляє приблизно 140-160 тисяч рублів. Але що дивно, йому як тоді не вистачало від зарплати до зарплати, так і зараз”, — розповів російський блогер Дмитро Машков.

Країні не вистачає працівників — це виробничі робітники, водії, логісти. Економісти пов’язують таку ситуацію з демографічною ямою, в якій опинилася Росія, і з війною, розв’язаною проти України.

Ще одна причина зростання цін — так звана “щедрість” диктатора Путіна, який залучає на війну більше контрактників. У деяких регіонах виплати сягають 2 млн рублів.

Крім того, в Росію не так охоче їдуть мігранти з інших країн — побоюються відправлення на фронт. Кадрам доводиться платити більше, і це впливає на зростання цін на продукти.

Щоб впоратися з інфляцією, Центробанк регулярно підіймає ключову ставку — зараз це вже 19%. Вона робить кредити дорогими, і людям стає вигідніше зберігати гроші, а не витрачати їх. Так падає споживання. Наприкінці серпня ціни трохи пішли вниз, про що відрапортував Росстат.

Впливає на продуктовий цінник і зростання вартості бензину. Позначаються удари безпілотників по нафтобазах і високий попит на товари. Ввезення обладнання та сировини теж відчутно подорожчало через санкції.

До зими в Росії, традиційно, ціни поповзуть вгору ще стрімкіше. До зростання інфляції, прогнозують економісти, додасться й істотне уповільнення економіки.

Народжуваність у Росії впала до мінімуму за чверть століття. Близько третини росіян, які раніше замислювалися про народження дитини, вирішили поки що відмовитися від цієї ідеї. Основні причини — фінансові проблеми, війна Росії проти України, політична ситуація в РФ та емоційне напруження в суспільстві, свідчать результати дослідження російської Вищої школи економіки. За даними Росстату, в Росії продовжує зростати смертність. У РФ розгорнули масштабну агітаційну кампанію. Кремль намагається переконати росіянок народжувати, незважаючи ні на що.

Як підрахував Яніс Клюге, за останні пів року військова машина забрала в росіян майже 1,5 річних бюджетів програми підтримки національної економіки, понад 3 річних бюджети системи вищої освіти країни, 18 річних бюджетів національного проєкту “Охорона здоров’я” та понад 90 річних бюджетів такого регіону як, наприклад, Тива.

Думки експертів

Про те, що буде з російською економікою найближчим часом, а також що чекає на простих жителів країни, яка розв’язала війну, — в ефірі телеканалу FREEДОМ спрогнозували:

• Максим Блант, російський економічний оглядач;
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
• Андрій Новак, економіст;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

МАКСИМ БЛАНТ: Економіка РФ може остаточно обвалитися в будь-який момент

— З економічної думки прогнозувати, коли саме настане пік, доволі складно, тому що економіка РФ увійшла в ту фазу, коли обвальне падіння може трапитися в будь-який момент. Можливо, влітку 2025 року, можливо, навесні, можливо, восени, а можливо, і до кінця цього року почнеться доволі серйозна проблема в економіці, тому що підвищення ставок націлене не на підтримання російської економіки, а, скоріше, навпаки, на її уповільнення. І це уповільнення почалося.

Причому Центральний банк, звичайно ж, хоче зупинити зростання цін у Росії. Але ціни розганяють військові витрати, що зростають і на виплату тим, хто воює, і на військове замовлення.

Люди, які отримують гроші у військово-промисловому комплексі і в російській армії, розганяють інфляцію, тому що вони нічого не виробляють, нічого, що задовольняло б попит. А гроші витрачають дуже активно. А цивільний сектор, який страждає через те, що не витримує конкуренцію і за кадри, і за інші ресурси, ще й стикається з необхідністю платити високі відсотки за кредитами.

Зараз навіть нарощування військових витрат не рятує економіку від уповільнення. Причому сповільнюється саме цивільний сектор, який працює на задоволення попиту. Ситуація розвивається досить швидко, починаючи з травня цього року, коли було досягнуто піка. Ціни не зупиняються в зростанні.

У Росії є величезна кількість людей, які в спокійні довоєнні часи і під час війни теж набрали кредитів, коли ставки були відносно низькими — на рівні 7,5%. Зараз ставки за споживчими кредитами зросли в середньому до 30%.

Люди проявляють своє обурення не виходячи на вулиці. Вони просто перестають народжувати. Адже в таких умовах складно прогнозувати своє життя.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Економіка живе не за коштами, росіяни проїдають накопичене

— Проблема полягає в тому, що замість того, щоб розвивати цивільний сектор, підвищувати добробут людей, гроші фактично дістаються з бюджету. І на сьогодні значна частина російського бюджету йде на військові витрати. Є певні запаси, мабуть, є якісь “кубушки”.

Росія намагається підняти податки, про що сьогодні говориться вже в пряму. Змушує, наприклад, іноземців, які хочуть продати бізнес у Росії і піти, значну частину виторгу від проданого бізнесу залишати як так званий внесок у російську економіку. Але водночас ми бачимо, що 2024 рік стає поворотним роком у російській економіці, тому що війна й економічний розвиток — це речі, які практично несумісні.

Російська економіка стикається з великими проблемами. Є різні розрахунки про те, що у 2025 році країну може накрити економічна криза. У Росії сьогодні банально не вистачає грошей на війну.

За деякими оцінками дефіцит бюджету РФ цього року може становити 4,3 трильйона рублів. Це колосальна цифра, при тому, що в плані цей дефіцит має бути 1,6 трильйона рублів. А у 2023 році цей дефіцит становив 3 трильйони рублів. Тобто ми бачимо, що на сьогодні економіка живе не за коштами. Росіяни практично проїдають усе те, що було накопичено у вдалі роки. І таким чином закладаються ще більші економічні проблеми.

Дефіцит — це явище, яке може бути і в нормальних економіках. Але для Російської Федерації проблема в тому, що їй дуже важко покривати цей дефіцит якось, окрім як із внутрішніх резервів.

Якщо йдеться про залучення грошей на міжнародних ринках, то зробити це на сьогодні практично неможливо.

Війна ставить завдання — скільки потрібно снарядів, гармат тощо. З іншого боку, є можливості економіки, проти якої введено рекордну кількість фінансових санкцій. І таким чином ми бачимо, що росіяни потрапили в досить складну політико-економічну пастку.

Мені важко сказати, за якого дефіциту російська економіка впаде на дно. Проблеми набираються і коли прилітає той самий “чорний лебідь”, все складається в певній точці, після чого настає економічна криза або навіть крах.

Багато росіян свого часу, коли був кредитний бум, коли були відповідні програми, набирали купу кредитів. Це сьогодні перекредитоване суспільство з усіма наслідками, що випливають. Тому і Центробанк Росії намагався обмежити кредитування.

У когось напевно в заначці є певні готівкові валюти, хтось, напевно, має рахунки за кордоном, але я думаю, що в значної маси російського населення якихось таких певних великих заначок, напевно, немає. Особливо йдеться про ті регіони, які традиційно були бідними.

З одного боку, у Росії — купа грошей. Але щойно ми від’їжджаємо на 200-300 кілометрів від Москви, одразу починається дуже важке життя.

Інфляційна спіраль у Російській Федерації розкручується досить швидко. Якщо ми прочитаємо останні виступи представників Центрального банку, вони прямо говорять, що їхнє завдання — боротьба з інфляцією. І тому ми можемо говорити, що в різних секторах ця інфляція проявляється по-різному.

АНДРІЙ НОВАК: Центробанк буде змушений підвищити облікову ставку

— Купівельна спроможність росіян все одно зменшується і через інфляцію, і через девальвацію російського рубля, яка так само повільно, але все одно відбувається.

Безумовно, те, що в Кремлі називають імпортозаміщенням і підтримкою вітчизняного виробника — це гра на внутрішню публіку.

Адже навіть товари військового призначення не можуть обійтися без імпортних складників. І ніяке імпортозаміщення не працює навіть у тій галузі, якій вони приділяють зараз особливу увагу. Тому вони купують вже і озброєння, і складників у таких країн, як Північна Корея, тобто технологічно відсталих країн.Це теж від безвихідного становища, від реальної роботи міжнародних санкцій.

Хоч би як у Росії говорили, що санкції не працюють, це не так.

Девальвації рубля, високі темпи реальної інфляції та збільшення облікової ставки призводять до збільшення кредитних ставок. Це означає набагато менші можливості кредитування всередині російської економіки.

Також це означає уповільнення темпів економічного зростання і перехід до падіння ВВП Росії, який зараз підтримується винятково великим державним фінансуванням військово-промислового комплексу і всіх суміжних галузей.

Якщо темпи інфляції зростатимуть, якщо девальвація рубля триватиме, до чого все і йде, то, безумовно, Центробанку доведеться ще більше підвищувати облікову ставку, і 20% — далеко не межа.

Російський ринок уже залишають останні мастодонти, які ще трошки намагалися заробити. Напевно до кінця наступного року з РФ підуть останні світові фінансові організації, виробники і торгові мережі.

Цього року “Газпром” уперше з 1990-х років, найважчих років після розвалу Радянського Союзу, вийшов на збитковість. Він тримається на колишніх невеликих фінансових резервах. Але “Газпром” уже не заробляє ні для себе, ні для російського бюджету.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Російські чиновники зрозуміли, що хороші часи закінчилися

— Негативний вплив міжнародних санкцій на російську економіку різко наростає.Санкційний тиск пройшов кілька етапів становлення, коли санкції запроваджують, коли створюють спеціальні органи для контролю за виконанням санкційних обмежень, і коли запроваджують покарання за порушення санкцій.Причому покарання це стосується не тільки фізичних осіб, а й країн, компаній, які допомагають обходити санкції, у вигляді вторинних санкцій. Тобто коли весь цей механізм запускається, то тиск на економіку різко зростає.

Витрати на війну — це непродуктивні витрати, які не підвищують добробут населення.Це витрати в нікуди. І якщо один із секторів економіки, наприклад, військово-промисловий комплекс, активно підігріває їх державними інвестиціями, всі інші сектори точно не витримують конкуренції.Починається стагнація в цих галузях.Починаються дуже негативні процеси, пов’язані з відтоком ресурсів і робочої сили.

Тому загальна тенденція погіршення ситуації в країні, насамперед із товарами народного споживання, з продовольством, природно, буде накопичуватися.

Як швидко відбудеться серйозний прорив, залежить від політики Центробанку і від того, як дорого РФ буде продавати свої ресурси на зовнішньому ринку. Тобто чинників досить багато.Чи буде додаткове підживлення?

Чи дасть, наприклад, Китай позику в юанях Російській Федерації для покриття дефіциту бюджету? Чи зможе російська економіка витримати чергове підняття податків для покриття дефіциту? Коли ми говоримо з вами про те, що очікує на російську економіку, потрібно розуміти, що це рівняння з дуже багатьма невідомими.І там є моменти, які точно залежать і від внутрішніх політик, і від кон’юнктури зовнішнього ринку.

Пік ресурсного забезпечення закінчився. Власне, це підтвердила і голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, коли в одному зі своїх останніх виступів сказала, що “золота кубушка” закінчилася.Тобто ресурсів більше немає. До речі, подібні висловлювання ми чуємо і від членів російського уряду.

Зокрема, міністр енергетики сказав про те, що енергетична система, побудована в Радянському Союзі, вже не в змозі забезпечити всі потреби зростаючої російської економіки. Зростаючої — в лапках, але це ми вже додаємо для себе.

Пік пройдено. Почалося сповзання в яму. Як довго це сповзання відбуватиметься, залежить від багатьох факторів. Але в будь-якому разі негативні процеси вже почали наростати.

Читайте також: Санкції США виявилися найболючішими для російської економіки (ВІДЕО)