Українська зброя пробиває захист військових складів РФ: хто наступний — огляд експертів

Росія скоротила виробництво пального через численні атаки на нафтопереробні заводи (НПЗ) і нафтосховища. Тепер же у російської влади ще одна проблема — атаки ЗСУ поширилися і на військові склади РФ. І як з’ясувалося, війська країни-окупанта не можуть повною мірою захистити свої об’єкти.

Захищені об’єкти РФ дали тріщину

Останні кілька місяців дрони регулярно атакують об’єкти на території Росії: бази військово-повітряних сил, нафтосховища, нафтопереробні заводи, склади боєприпасів, командні центри. У серпні внаслідок ударів по нафтобазах і НПЗ виробництво дизельного пального в Росії скоротилося на 7,5% порівняно з червнем, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі.

А за минулий тиждень Україна знищила три великі російські склади боєприпасів у Тверській області та Краснодарському краї.

У ніч на суботу, 21 вересня, поблизу селища Кам’яний Краснодарського краю після удару на арсеналі почалася пожежа і детонація боєприпасів. Тієї ж ночі горів склад у Тверській області. Російські Telegram-канали повідомляли, що на момент атаки там перебувало близько 45 тис. тонн боєприпасів. Вони також писали про те, що на складі були і балістичні ракети іранського та північнокорейського виробництва.

Удари підтвердили в Генеральному штабі Збройних сил України. Там зазначили, що уражений арсенал “Тихорецьк” у Краснодарському краї входить до трійки найбільших баз зберігання боєприпасів окупантів і є одним із ключових у логістичній системі російських військ.

“За наявною інформацією, на момент удару на території арсеналу перебував черговий ешелон, який доправив щонайменше 2 тис. тонн боєприпасів, зокрема і з КНДР”, — повідомили в Генштабі ЗСУ.

Удар по 23-му арсеналу Головного артилерійського управління Міністерства оборони Росії неподалік від населеного пункту Октябрський Тверської області завдала СБУ.

У ніч на 18 вересня росіяни також заявляли про масштабну атаку безпілотників. Під ударом опинився 107-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ у місті Торопець Тверської області. Сили оборони України вдарили також по радіолокаційній станції “Підліт”, яка відповідала за виявлення повітряних цілей у напрямку арсеналу.

Детонація і вибухи були настільки потужними, що сейсмічні датчики зафіксували землетрус.

На будівництво цієї військової бази росіяни витратили понад 3,5 млрд рублів. У Міноборони РФ заявляли, що склад захищений не тільки від авіаційних і ракетних ударів, а й від ядерного вибуху. За інформацією місцевої влади, причинами загоряння на всіх складах стало падіння уламків збитих БпЛА.

“Найімовірніше, йдеться про знищення озброєння на десятки мільярдів доларів, якщо ми говоримо саме про ракетні озброєння на нещодавно пошкодженому арсеналі… Російські склади продовжують залишатися метою України. Найімовірніше, російські склади на відстані від 500 до 800 кілометрів найближчими місяцями будуть основною ціллю для українських безпілотників”, — міркує експерт з питань розвитку авіаційного ринку Богдан Долінце.

Росія втратила дво- або навіть тримісячний запас боєприпасів після атаки безпілотників на арсенал у Тверській області. Про це заявив начальник Розвідувального центру Сил оборони Естонії Антс Ківісельг. Він упевнений, що така масштабна втрата снарядів і ракет найближчими тижнями вплине на ситуацію на фронті.

За словами Ківісельга, там знищено близько 750 тисяч боєприпасів загальною вагою 30 тисяч тонн.

Думки експертів

Які військові об’єкти стануть наступними цілями на території РФ, з якої зброї їх можна вразити і що зробить Росія після ударів по своїх військових складах — на ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Валерій Боровик, командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел”, розробник БпЛА;
• Анатолій Храпчинський, авіаційний експерт, заступник директора української компанії з виробництва засобів РЕБ;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: У Росії є проблеми з протиповітряною системою

— Військові арсенали в РФ — це ж найбільші військові об’єкти, на які витрачено дійсно дуже великі кошти. Вони мають бути надійно захищені системами протиповітряної оборони і не тільки. Починаючи з того, що боєприпаси на них не повинні зберігатися на відритій місцевості. Крім того, була інформація про те, що ці арсенали могли витримати навіть ядерний удар. Але, як показала практика, вони спалахнули від українських дронів.

У Росії є проблеми з системами ППО, компоненти для яких, як правило, поставляються із Заходу. Санкції, які було накладено на РФ, вдарили по виробництву систем ППО. Придбати готові системи у союзників дуже складно, тому що союзники теж бояться санкцій.

Є й інші причини. Але все це призвело до величезної нестачі систем ППО для безпеки військових об’єктів на території РФ. Тож і Росії залишилася не така вже й серйозна спроможність протистояти високотехнологічним українським дронам. Які, до слова, постійно розвиваються і вдосконалюються.

Останні удари по російських арсеналах зброї завдали дуже серйозної шкоди збройним силам РФ. Про це можна судити навіть за сейсмічною активністю, до якої призвела детонація снарядів. Можна судити про те, що склади були повністю заповнені боєприпасами.

Звичайно, оцінку, скільки вибухнуло, даватимуть фахівці відповідних спецслужб. Але можна з упевненістю говорити, що збройні сили РФ зазнали дуже істотної шкоди боєприпасів.

Тому удари по військових російських арсеналах, кожна така акція з боку Збройних сил України є дуже важливою в структурі оборони України. Тому що рано чи пізно всі ці боєприпаси можуть бути використані Росією для обстрілів мирних міст України.

АНАТОЛІЙ ХРАПЧИНСЬКИЙ: Росія взагалі не припускала, що їй доведеться захищати свою територію

— Використання комбінованих атак дає змогу ЗСУ проходити протиповітряну оборону РФ і завдавати таких суттєвих ударів. Було виконано масштабну розвідувальну роботу.

Безумовно, збір роздільної інформації, а потім комбіноване використання різного типу безпілотників дало змогу Україні завдати такого суттєвого удару по російських арсеналах.

Я б сказав, що, у принципі, у Росії є близько 20 таких арсеналів, але основний пріоритет ураженого арсеналу був у тому, що він відремонтований. Він нібито передбачав можливість використання великої кількості озброєння і гарантував його збереження.

Росія взагалі не припускала, що їй доведеться захищати свою територію. У 2003 році вона активно масштабувала виробництво наступального озброєння і при цьому розраховувала, що єдиною системою протиповітряної оборони буде “червона кнопка”.

Ядерну парасольку в Кремлі представляли як єдину надійну систему того, що на суверенітет Російської Федерації ніхто не зазіхатиме. Як бачимо, “червоні лінії” були стерті силами оборони. Це відбувалося і раніше, тому що ми завдавали ударів і по стратегічних аеродромах, де зберігається ядерне озброєння.

Слід не забувати, що цього року було завдано низку ударів по складських приміщеннях, які знаходяться на аеродромах РФ. Тобто можливості України стають сильнішими, і ми можемо говорити про те, що в принципі РФ потрібно готуватися до ударів по складах і в Ленінградській, і в Московській областях.

На початку повномасштабного вторгнення Росія лише на 40% могла захистити свої стратегічні об’єкти. З урахуванням, скільки засобів протизахисної оборони було знищено під час повномасштабного вторгнення, цей коефіцієнт, природно, зменшився.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Російські війська не хочуть переносити свої склади вглиб країни, адже страждає логістика

— Удари по складах та інших військових об’єктах у РФ — це системна робота.

107-й арсенал ГРАУ — я не побоюся сказати, стратегічного значення. Адже там було накопичено до 30 тисяч тонн боєприпасів різного типу. І для його ліквідації потрібно було дочекатися, коли там буде накопичено максимум необхідного боєкомплекту, щоб вдарити, коли ефект буде найбільш сильним. На ці склади звозили боєприпаси для накопичення. Це об’єкти накопичувального стратегічного типу із запасами.

У східній Європі одночасно курсують кілька, а часом навіть і до дюжини розвідувальних літаків найрізноманітнішого функціоналу. А європейська частина Російської Федерації — як на долоні. Якщо говорити про всю територію РФ, то супутникове стеження, розвідка постійно повідомляє силам оборони України безпосередньо ситуацію з переміщенням підрозділів по всій території Російської Федерації. А вони, звичайно ж, концентрують основний потенціал у європейській частині своєї території.

Російські війська просто критично зав’язані на використанні саме тих об’єктів, які максимально близько наближені до зони бойових дій. В іншому разі, якщо вони це все будуть відводити глибше на територію РФ, то страждатиме логістика.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Українські удари по об’єктах РФ уже дають свої плоди

— Метою в цій стратегії є зменшення можливості Росії проводити терористичні атаки по цивільних цілях в Україні. Ми прекрасно розуміємо, що Росія сьогодні готується до чергового масштабного удару по території України. Є відповідні попередження. Зрозуміло, що сьогодні війська РФ намагаються накопичити і крилаті ракети повітряного базування, і балістичні, які становлять особливу загрозу. Для того, щоб мінімізувати наслідки таких атак, мінімізувати можливості для Росії організовувати такі атаки, проводиться системна робота.

Також необхідно зменшити потенціал російських військ безпосередньо на лінії бойового зіткнення, де вони ведуть активні наступальні дії, або намагаються вести. Перебої в логістиці будуть, і це вже починає працювати, тобто це вже дає ефект. Ці удари вже помітні, і вони будуть відчутні, зокрема й на фронті.

Крім цього після атак по нафтопереробних заводах у РФ ми побачили подорожчання бензину і проблеми з перероблюванням нафтопродуктів. Плюс — це збитки. Плюс — це те, що Росія була змушена запровадити певні мита і квоти на експорт нафтопродуктів і бензину. Вони змушені більше економити і більше залишати на власні цілі. Плюс — це збитки, яких зазнала галузь загалом, тому що ремонти коштовні.

Місця зберігання нафтопродуктів також вражали. Деякі нафтобази горіли тижнями. Ці нафтобази працюють на військові потреби і потреби. Відповідно, збройні сили Росії і Міністерство оборони — основні замовники в умовах війни. Не можна виключати, що в майбутньому ці удари продовжаться.

Читайте також: Дрони долетіли до Підмосков’я: удари по російських НПЗ в аналізі експертів