Наслідки повномасштабного російського вторгнення в Україну значно вплинули на економіку Європейського Союзу та створюють додаткові виклики для її конкурентоспроможності. Про це йдеться у доповіді про майбутнє європейської конкурентоспроможності, представленій сьогодні, 9 вересня, у Єврокомісії колишнім прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі, передає кореспондент FREEДОМ у Європі.
У доповіді йдеться, що основою бурхливого економічного зростання Європи в період після холодної війни була позитивна динаміка міжнародної торгівлі на основі багатосторонніх правил, відносно дешеві енергоресурси та “епоха геополітичної стабільності під гегемонією США”. Це дозволило ЄС “значною мірою відокремити економічну політику від міркувань безпеки”, використовуючи “мирні дивіденди” від зниження витрат на оборону та їхнє перенаправлення на інші цілі.
Однак зараз міжнародна торгівля — у кризі. Російське вторгнення в Україну змусило ЄС відмовлятися від дешевих російських енергоносіїв та звертати увагу на оборону. За підрахунками авторів доповіді, лише відмова від дешевої енергії вже коштувала ЄС понад рік зростання ВВП, не рахуючи додаткових витрат на субсидії на енергію та інфраструктуру для імпорту зрідженого газу.
“Геополітична обстановка зараз перебуває у стані невизначеності через невиправдану агресію Росії проти України, погіршення відносин між США і Китаєм і зростаючу нестабільність в Африці, яка є джерелом багатьох товарів, які мають вирішальне значення для світової економіки”, — йдеться у доповіді.
Європа має знизити високі ціни на енергоносії, продовжуючи при цьому декарбонізацію та перехід до економіки замкнутого циклу (циркулярна економіка). Енергетичний ландшафт незворотно змінився з російським вторгненням в Україну та подальшою втратою трубопровідного природного газу. Хоча ціни на енергоносії значно впали з пікових значень, компанії ЄС, як і раніше, стикаються з цінами на електроенергію, які в 2-3 рази вищі, ніж у США, а ціни на природний газ у 4-5 разів вищі. Автори доповіді вважають, що декарбонізація може стати для Європи можливістю, як зайняти панівні позиції у нових чистих технологіях та рішеннях за принципом замкнутого циклу, так і переключити виробництво електроенергії на безпечні, недорогі джерела чистої енергії.
У доповіді наголошено, що завдяки тривалому періоду миру в Європі та “парасольці безпеки” США тільки 10 держав-членів тепер витрачають понад 2% ВВП на оборону відповідно до зобов’язань НАТО, хоча витрати на оборону зростають. Оборонна промисловість вимагає величезних інвестицій, щоб надолужити втрачене. Якби всі держави-члени ЄС, які є членами НАТО і ще не досягли цільового показника в 2%, зробили б це в 2024 році, витрати на оборону зросли б на 60 млрд євро.
Додаткові інвестиції також необхідні для відновлення втрачених потужностей через десятиліття нефінасування та для поповнення виснажених запасів, включаючи ті, що були пожертвовані для підтримки оборони України від російської агресії. У червні 2024 року комісія підрахувала, що протягом наступного десятиліття будуть потрібні додаткові інвестиції в оборону в розмірі близько 500 млрд євро.
Автори вважають, що європейська оборонна промисловість фрагментована. Це створює дві основні проблеми: галузі не вистачає масштабу, що необхідно у капіталомісткому секторі з тривалими інвестиційними циклами, та призводить до серйозних проблем, пов’язаних із відсутністю стандартизації та сумісності обладнання, які виявились під час підтримки ЄС України. Лише за 155-мм артилерією держави-члени ЄС поставили Україні 10 різних типів гаубиць зі своїх запасів, а деякі навіть були поставлені у різних варіантах, що створило серйозні логістичні труднощі для Збройних сил України.
Щодо інших продуктів, наприклад, держави-члени ЄС експлуатують 12 типів бойових танків, тоді як США виробляють лише один.
“Не забуватимемо, що для того, щоб бути конкурентоспроможними, нам потрібно бути стійкими. За останні роки ми пережили безліч потрясінь, і ми працюємо над створенням більш надійних промислових ланцюжків… Ключовими концепціями тут є доступ до критично важливої сировини, основних компонентів, сильних енергетичних та цифрових мереж”, — сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед презентацією доповіді.
Читайте також: Шмигаль заявив про плани провести на початку 2025 року переговори про членство України в ЄС