Путін проти МКС і демократії: “безболісний” візит диктатора до Монголії обговорили експерти

Ніч, аеропорт, червона килимова доріжка — в Улан-Баторі (Монголія) 2 вересня зустріли російського диктатора Володимира Путіна. Однак, згідно з нормами Римського статуту, натомість країна мала його заарештувати і передати Міжнародному кримінальному суду.

Україна домагається справедливості

Путін прилетів до столиці Монголії для участі в заходах, присвячених 85-річчю спільної перемоги радянських і монгольських військ над японськими збройними силами на річці Халхин-Гол. Путіна запросив президент країни Ухнаагійн Хурелсух.

Спочатку, ще до візиту, експерти говорили, що шансів на те, що Путіна заарештують, дуже малі. Тепер Україна хоче переконатися, які для Монголії будуть наслідки через відмову заарештувати кремлівського диктатора.

Як заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, відмова уряду Монголії заарештувати російського диктатора є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду (МКС) і системі міжнародного правосуддя.

“Ми будемо працювати з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора”, — повідомив Тихий.

17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та уповноваженої президента Росії з прав дитини Марії Львової-Белової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих російською армією територій України. Згідно з Римським статутом, країни, які ратифікували цей документ, зобов’язані заарештувати розшукуваних злочинців, якщо ті перебувають на їхній території. Монголія ратифікувала Римський статут 2002 року.

“Путін принизив Монголію, цинічно використавши її як розмінну монету у своїй геополітичній грі. Хотів би нагадати представникам влади цієї країни, що здатність дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним правом — це один з основних критеріїв приналежності держави до цивілізованого світу. Світу, який цінує людське життя і свободу. Надання гарантій безпеки злочинцеві підриває саму суть глобальної правової системи і серйозно порушує цінності демократичних країн. Відмовою від арешту Путіна Монголія свідомо поставила під удар свою міжнародну суб’єктність”, — заявив генеральний прокурор України Андрій Костін.

Обурені позицією Монголії і в ЄС. Як повідомляє Естонська суспільна телерадіомовна компанія, члени Європарламенту закликають главу європейської дипломатії Жозепа Борреля відреагувати на рішення Улан-Батора.

“Європейський Союз повинен послати Монголії чіткий сигнал у вигляді дипломатичних та економічних заходів”, — цитує заступника голови Комісії Європарламенту у закордонних справах Урмаса Паета Естонська суспільна телерадіокомпанія.

Ключова мета Путіна в Монголії — умовити Улан-Батор дозволити будівництво на своїй території трубопроводу в Китай “Сила Сибіру-2”. Цей проєкт, за задумом Кремля, має частково замінити “Газпрому” втрату європейського газового ринку. В обмін Москва розглядає можливість постачання в Монголію “дешевого газу”, заявив Путін в інтерв’ю монгольській газеті “Оноодор”. Улан-Батор у цьому вкрай зацікавлений.

У коментарі Politico представник уряду Монголії пояснив, що держава не виконала зобов’язання заарештувати Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду через енергетичну залежність від Росії.

“Монголія імпортує 95% нафтопродуктів і понад 20% електроенергії від найближчих сусідів, які раніше переривали постачання з технічних причин. Ці постачання мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу”, — сказав представник уряду Монголії.

Незабаром Путін може відвідати ще одну державу, яка ратифікувала Римський статут. Мексика запросила диктатора на інавгурацію президента Клаудії Шейнбаум. Мехіко відхилив запит Києва на арешт Путіна за ордером МКС у разі його візиту.

Думки експертів

Чи будуть для Монголії наслідки на міжнародній арені за невиконання норм МКС? Чому країна зробила вибір на користь Росії? Чи означає це, що Путін може вільно відвідувати й інші країни, які де-юре є членами МКС? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Ігор Петренко, доктор політичних наук;
• Гліб Богуш, кандидат юридичних наук, науковий співробітник Кельнського університету;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Путін хоче занулити репутацію Міжнародного кримінального суду

— Монголія, як і будь-яка інша країна, суверенно має право ухвалювати свої рішення. І ми тут не можемо їй давати поради. Інше питання, що Міністерство закордонних справ України зробило абсолютно чітку і конкретну заяву, базуючись на міжнародному праві. Знову ж таки, на Римському статуті, який незабаром почне працювати на території України.

Хотілося б, щоб усі скрупульозно дотримувалися того, що вони підписують. І Міністерство закордонних справ України абсолютно праве, коли фіксує порушення регламенту.

Путін розуміє, що найімовірніше, ніхто його не затримуватиме, він вважатиметься політиком з імунітетом. Таким чином він хоче опосередковано обнулити репутацію ще однієї міжнародної інституції. Тобто показати не тільки своєму суспільству в Росії, а цілій низці країн, що вагаються, цілій низці політиків, зокрема тим, які підтримують Україну, — дивіться, якщо ви будете поводитися нахабно, домінантно, абсолютно безмежно, то у вас будуть шанси.

Усе, що робить Путін, спрямоване на руйнування конструкції безпеки і юридичної конструкції, на якій сьогодні стоїть людська цивілізація. Тобто, якщо правил немає, значить, хто сильніший, той і правий. Будь-які статути, підписання, регламентні норми, правила і звичаї, будь-які підписані двосторонні домовленості, будь-які ордери, видані міжнародним співтовариством, виявляються недієвими.

З погляду присутності Росії в Раді Безпеки ООН, де Москва навіть інколи головує, як і присутність Росії в Організації ОБСЄ, у Міжнародному Червоному Хресті, у МАГАТЕ, плюс демонстративний візит до країни, яка є підписантом Римського статуту, — це остаточне вбивство репутації міжнародної інфраструктури, міжнародних інституцій, які гарантують, що правила є і їх треба дотримуватися. Ось це трагедія цього моменту.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Монголія даремно розраховує уникнути покарання

— Можливо, монголи знали, що в їхню країну прибуває не реальний Путін, а двійник. Тому, можливо, двійника не хочуть заарештовувати. Зверніть увагу, вдруге ми побачили прибуття літака дуже пізно ввечері, як це було в Північній Кореї. Диктатор спускається дуже бадьоро, не торкаючись билець і так далі. “Оригінал” рухається не так.

З іншого боку, ми розуміємо, що Росія має великий політичний вплив на ситуацію в Монголії. Там відбувається реалізація низки економічних проєктів. Вочевидь, Улан-Батор вважав для себе більш важливою реалізацію деяких спільних економічних проєктів.

Але водночас Монголія має розуміти, що буде реакція міжнародної спільноти. І, очевидно, санкції щодо такої дії проти офіційного Улан-Батора будуть.

Але найгірше в тому, що Монголія демонструє, що порушувати міжнародне право можна. І себе вона показує як країна, яка не боїться якихось міжнародних санкцій. А даремно.

Газ зараз у Росії недорогий, тому що є обмеження на купівлю російського газу. Монголія не проти його купувати за якимись викидними цінами, Росія не проти їй продавати.

Якщо Монголія дійсно побоювалася заарештувати диктатора, треба було звернутися до України. Я думаю, що ми б вислали свою спецгрупу разом зі слідчими й успішно провели б цю операцію.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Путін створив поганий прецедент

— Для Монголії наслідком може стати іміджевий удар. Вона намагається захищати свої інтереси, диверсифікувати своє становище з погляду контактів із Заходом, хоча затиснута між Росією і Китаєм. У рамках МКС Монголію можуть позбавити права висувати свого кандидата в суді. Це може бути навіть позбавлення права голосу, ухвалення якихось певних питань, але в принципі, напевно, все цим може й закінчитися.

Так, ми, звісно ж, можемо говорити про те, що було б добре застосувати більш жорстке покарання. Але це вже буде, якщо Європейський Союз і США захочуть ввести якісь обмеження. США, напевно, ні, вони самі не підписали Римський статут. А ЄС може ввести санкції. Але поки що таких прецедентів не було.

Прецеденти неарешту людей, на яких видано орден, є. Так було з президентом Судану Омаром Хассаном аль-Баширом. Тому, на жаль, це удар по міжнародному праву. Так, це удари по іміджу самої Монголії, безумовно, але нам від цього не легше.

З одного боку, Путін продемонстрував свою слабкість, оскільки вибрав ту країну, яку Москва може придушити — у неї є досить серйозний важіль — енергоресурси.

Потрібне реформування, потрібен новий підхід із певними санкціями. Про це ми часто говорили, коли обговорювали питання ООН і, відповідно, його реформування. Тут трошки інший ракурс, але загалом підхід залишається тим самим — Путін показав, що якщо є важіль впливу, то його можна застосувати і створити поганий прецедент.

Україна зі свого боку, безумовно, повинна домагатися якоїсь сатисфакції в цьому питанні — підіймати його постійно.

ГЛІБ БОГУШ: Громадськість має знати деталі і суть ордера проти Путіна

— Монголія зобов’язана виконувати свої зобов’язання. У неї була можливість відмовитися від цього заходу, що, звичайно, політично досить складно для влади цієї країни. Це держава — сусід Росії, яка багато в чому економічно залежна від Москви. У цих відносинах у Монголії не надто багато можливостей поводитися занадто незалежно.

Суд може своїм рішенням підтвердити, що Монголія не виконала свої зобов’язання. Питання буде передано до Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду, в якому, як відомо, беруть участь 124 країни. А восени Україна стане 125-ю державою.

Зазначу, що ордер на арешт Путіна, як і раніше, перебуває в секретному режимі. Щоб розсекретити його, цілком можна якісь питання, пов’язані з безпекою окремих потерпілих, свідків, не публікувати. Але важливо нагадати громадськості, зокрема російській, із чим пов’язаний цей ордер, і що він — реальний.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Російський диктатор скористався тим, що візит до Монголії — нібито не його ініціатива, а запрошення

— Для дискредитації Росія щонайменше з 2014 року активно атакує систему міжнародного права і взагалі систему світового порядку. А з 2022 року вона явно спрямовує все на створення хаосу, де міжнародне право — просто слова, формули, які нічого не значать. Усе повертається в період 1930-40-х років, коли правила сила.

Росія намагається заштовхнути під свій вплив країни, де є демократичне правління, демократичний розвиток. Москва робить це гібридними методами.

У Путіна кілька цілей у Монголії. Серед них — справді налагодження економічних зв’язків із Монголією, яка багато в чому зацікавлена, зокрема в проєкті “Сила Сибіру”. Монголія вважається за всіма показниками демократичною країною. Тож у політичному плані візит туди для Путіна — перемога.

Путіна запросив до Монголії її президент. Тому з юридичного погляду це не є якимось зобов’язанням щодо нього. Тобто Монголія виступає цілком конкретною стороною, яка запрошує.

У МКС немає своїх структур, які можуть заарештовувати. Його вплив досить обмежений. Тобто можуть виносити осуд. Може йтися і про виключення з суду.

Читайте також: Чому країни глобального Півдня продавлюють свій “мирний план” — розбір Гриценко