80 років з дня звільнення Аушвіца — чотири історії тих, хто вижив (ВІДЕО)

80 років тому було звільнено близько 7 тис. ув’язнених із концтабору Освенцим. Змучені, виснажені та хворі — ці люди стали останніми, хто вижив із понад мільйона чоловіків, жінок і дітей, яких нацистська Німеччина відправила до табору смерті. Вони стали жертвами Голокосту, влаштованого нацистами по всій Європі. Від їхніх рук загинули майже 6 млн євреїв, повідомляє FREEДОМ.

“22011”. Цей номер на руці Терези Регули вибили есесівці. Такі номери надавали всім ув’язненим в Аушвіці. У табір смерті неподалік окупованого Німеччиною польського міста Освенцима Тереза Регула потрапила, коли їй було 16 років. Тепер 96-річна жінка мешкає у Кракові та навіть через десятки років пам’ятає той жахливий день. Перший біль і приниження вона зазнала, коли її поголили наголо.

“Я пам’ятаю перший такий справжній сильний біль, тому що нас, звичайно, поголили до шкіри. Тоді було дуже спекотно. 4 серпня. Мені обпалило вуха, бо вони раптом виявилися відкритими, вперше у житті. Це було дуже боляче”, — ділиться спогадами Тереза Регула.

Після пережитого в концтаборі, втрати батьків Тереза не наважилася ставати матір’ю. Бездітною залишилася і Яніна Іванська, яка до Аушвіца потрапила, коли їй було 14. Туди її нацистські солдати доправили із Варшави у товарному поїзді. Жінка згадує: перше, що вона відчула, коли туди прибула, — запах спалених тіл. В Аушвіці Яніна доглядала маленьких дітей.

“Мені було дуже погано. Я була непритомна. Поруч зі мною були мертві чи майже мертві. Їх було багато. Охоронці забирали тих, хто міг ходити. Вони вирішили, що я вже мертва. Після цього стало тихо. Ніхто нам не міг нічого дати. Ні їжі, ні пиття. У мене був сильний жар. Один радянський солдат нахилився наді мною та посміхнувся, і це було чудово. Я розплющила очі й відчула в собі надію. Я почувала себе вільною”, — розповідає вона.

Звільнення Аушвіца Яніна не застала, незадовго німці вивезли її до іншого табору. При наступі радянських військ армія нацистської Німеччини почала замітати сліди злочинів. Частину ув’язнених концтабору вбили, частину викрали до інших таборів, багато хто з них загинув під час тієї дороги смерті. У самому Аушвіці знищували документацію. Першими до німецького концентраційного табору Аушвіц 27 січня 1945 року зайшли радянські солдати 60-ї армії Першого українського фронту. Звільнення дочекалися лише 7 000 ув’язнених. Серед них — Єва Шепіші. Зараз жінці 92 роки, вона зізналася, що довго блокувала свої спогади. За її словами, німці не забрали її з табору, бо вирішили, що вона мертва.

“Там були маленькі діти, яких привезли з матерями, а потім їх відірвали від них. Матері мало не відривали руки цим дітям, бо не хотіли їх відпускати. Крім того, деякі діти не могли впізнати своїх матерів, адже відрізнявся не тільки одяг, а й зовнішність: голена голова та людина з волоссям — це двоє абсолютно різних людей”, — згадує Єва Шепіши.

Мама та брат Єви не вижили у концентраційному таборі. В Освенцимі в газових камерах, від тортур, недоїдання та важкої роботи загинуло понад 1,1 млн людей. За словами істориків, більшість із них були євреями. Також жертвами нацистської Німеччини стали поляки, цигани та радянські військовополонені.

Серед тих, кому вдалося вижити після Аушвіца та інших трудових таборів, — 92-річна угорка Агнес Дарваш.

“Ми пробули в Освенцимі лише кілька днів, де ми не мали навіть ліжка. Нас загнали до кімнати, де ми спали на землі, але нас було так багато, що не було місця, щоб лягти, можна було спати, тільки притулившись один до одного. Потім вони провели відбір. Якщо траплявся хтось слабкий, нездатний працювати, його витягували та одразу відводили до газової камери. Але тоді ми цього ще не знали”, — розповіла вона.

Сьогодні у колишньому концтаборі Освенцим відбулися пам’ятні заходи, присвячені 80-м роковинам звільнення нацистського концентраційного табору. Тут знову почули голоси тих, хто вижив у таборі смерті. Брали участь у пам’ятних заходах представники багатьох країн. Однак не було Росії, яка своїми діями після вторгнення в Україну сама пішла шляхом геноциду, ксенофобії та людиноненависництва.

Читайте також: Зеленський прибув до Польщі на річницю визволення Аушвіца (ВІДЕО)