400 млн євро для підтримки реформ: як ЄС допомагає Україні під час війни (ВІДЕО)

400 млн євро отримає Україна для підтримки проведення реформ. Про виділення коштів заявив єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Ган. За його словами, Євросоюз також може незабаром продовжити призупинення всіх тарифів і заходів торгового захисту для українського імпорту, інформує FREEДОМ.

Розв’язана Росією війна в Україні спричинила безпрецедентне збільшення бюджетного дефіциту. Третина економіки держави зникла, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Але попри масштабні збитки, економіка залишається керованою і контрольованою. Деякі аналітики вже називають це “українським дивом”. Не останню роль у підтримці економіки відіграла фінансова допомога міжнародних партнерів: насамперед США та Євросоюзу.

“Ми пообіцяли, що буде стабільна, передбачувана, постійна фінансова підтримка, і ми дотримали слова. Два тижні тому був перший транш із 18 млрд допомоги у 2023 році. Уся економічна, гуманітарна та військова підтримка ЄС Україні від початку війни вже сягнула 50 млрд євро, і це для нас важливо — забезпечити стабільність української економіки, енергетичну безпеку”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Про виділення 18 млрд євро лідери ЄС домовилися в грудні 2022-го. Перший транш, який Україна отримала 17 січня, становив 3 млрд євро.

Ця допомога, фактично, довгострокова пільгова позика. Її видали за умови, що Україна проведе реформи у сферах верховенства права, держуправління, боротьби з шахрайством і корупцією.

“Перші 10 років ми тіло боргу не обслуговуємо, не виплачуємо нічого. Відсотки, в принципі, ставка за кредитами Єврокомісії формується як середньозважена по всіх країнах, які становлять цю скриньку умовну, тобто це середня ставка, яку зараз платить Німеччина, Франція, Польща. Ось приблизно такий рівень, до 3%. У принципі, на таких умовах це винятково пільгове фінансування, а не комерційне”, — пояснив економіст Григорій Кукуруза.

Фінансова допомога ЄС допомагає зберегти макроекономічну стабільність країни та не дає значно знецінитися гривні. Кошти йдуть на невійськові потреби України, а саме: роботу критичної інфраструктури, впровадження реформ і соціальну сферу.

“Значна частина фінансового ресурсу держави прямо чи опосередковано йде на видатки, спричинені агресією сусідньої держави. Видатки держбюджету, зрозуміло, здебільшого зосереджені на обороні та безпеці. Це найбільш пріоритетні потреби. І на ці потреби можемо використовувати тільки внутрішній фінансовий ресурс — тобто податки, і не можемо витрачати гроші, які приходять як підтримка партнерів. А на інші потреби, насамперед соціальний захист, уже можуть використовуватися як надходження держбюджету, так і кошти донорів”, — зазначила аналітикиня Центру публічних фінансів Київської школи економіки Юлія Маркуц.

За 2023 рік Україна планує залучити 38 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Крім 18 млрд від ЄС, ще 10 надходять від Сполучених Штатів. Крім того, Київ працює з Міжнародним валютним фондом (МВФ) над новою програмою структурної допомоги, розрахованою щонайменше на чотири роки. Вона передбачає фінансову підтримку на суму від 16 до 20 млрд дол.

Читайте також: Перший день візиту президентки Єврокомісії до Києва — ключові заяви фон дер Ляєн і Зеленського (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Києві 3 лютого проводять саміт Україна — ЄС. Очікується, що на ньому можуть озвучити першу оцінку виконання Києвом рекомендацій щодо вступу до Євросоюзу.