Цього дня, 8 серпня, 15 років тому російські війська вторглися на територію Грузії. Активні бойові дії в серпні 2008-го року тривали всього п’ять днів, проте наслідки конфлікту відчуваються в країні досі. Понад 20% території Грузії, як і раніше, окуповані Російською Федерацією. Окупаційні адміністрації системно порушують права місцевих жителів, включно зі свободою пересування, вираження думок, свободою здобувати освіту рідною мовою. Детальніше — в матеріалі журналістів FREEДОМ.
Танки, авіація, артилерія — так почалося вторгнення 2008-го, Росія застосувала всі види озброєнь. За офіційними даними, загальна кількість поранених і постраждалих серед цивільного населення і грузинських військовослужбовців становила понад 2 тис. людей. Понад 30 тис. були змушені покинути свої домівки. За 40 км від Тбілісі російські війська зупинилися.
“Тоді у Путіна ще залишалися якісь залишки розуму. Він прекрасно розумів, що станеться з Росією, якщо він продовжить свою, як він говорив, “операцію з примусу до миру”, це у них так називалося. І вони були змушені зупинитися і відповзти. Щоправда, відповзли не до кінця. Вони закріпилися на окупованих територіях так званої Південної Осетії та Абхазії”, — зазначає політолог, експерт Грузинського центру стратегічного аналізу Гела Васадзе.
І Дмитро Медведєв, тоді — президент Росії, і прем’єр-міністр Володимир Путін пізніше визнали, що російський уряд спланував вторгнення ще 2006-го, щоб завадити інтеграції Грузії в Євросоюз і НАТО.
Понад 20% території країни, як і раніше, окуповано Російською Федерацією. Кремль досі не виконав угоду про припинення вогню з 6 пунктів, укладену за посередництва Європейського Союзу.
“Росія не дотримується угоди про припинення вогню від 12 серпня 2008 року, укладеної за посередництва ЄС, розширює свій незаконний контроль в окупованих районах, а різноманітні дії, включно зі зведенням штучних бар’єрів, обмеженнями на вільне пересування населення, постраждалого від конфлікту, незаконними затриманнями, завдають удару по безпековій та гуманітарній ситуації”, — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Грузії, оприлюдненій на сайті відомства.
Грузинська влада дорікає Заходу за відсутність реакції на дії Кремля в 2008 році.
“Ця війна була руйнівною для нас. Результат — окупація 20% території Росією. Я думаю, тоді світ не звернув достатньої уваги на ту агресію. Ніхто не наклав санкції на Російську Федерацію”, — заявив прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі під час дискусії в межах Глобального безпекового форуму (GLOBSEC) у Братиславі.
Однак самі політики з готовністю йдуть на зближення з Москвою. Так, у 2012-му році партія “Грузинська мрія”, одразу після перемоги на виборах почала розвивати економічні та торговельні відносини з Росією. А після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України офіційний Тбілісі не приєднався до антиросійських санкцій.
“З одного боку Росія веде дуже тонку політичну гру, а з іншого — наша влада виявилася досить ласою, скажімо так. На Росії зараз можна заробити грошей”, — зазначає Гела Васадзе.
Водночас позиція людей у Грузії інша. Коли парламент ухвалив законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, який називають аналогом російського закону про “іноагентів”, громадяни вийшли на вулиці протестувати.
Проти, крім опозиції та президента, виступили представники громадянського суспільства, діячі науки та культури. На їхню думку, такий закон поставив би хрест на євроінтеграції Грузії та демократичному майбутньому країни загалом. У результаті парламент у другому читанні проголосував проти законопроєкту.
Люди в Грузії знають ціну дружби з Росією. Підтримують українців не тільки словами, але й діями. Так, близько 1 800 бійців Грузинського національного легіону сьогодні воюють в Україні проти російських окупантів.
Читайте також: Абхазія та Цхінвальський регіон продовжують потерпати від окупації — заява МЗС України до 15-х роковин збройної агресії РФ проти Грузії
Нагадаємо, у Батумі (Грузія) спалахнули протести через прибуття круїзного теплохода Astoria Grande з РФ. Деякі його пасажири заперечували факт окупації частини Грузії Росією, а один заявив, що відвідував окуповану Абхазію. Після чого протестувальники Батумі фактично вигнали теплохід із порту.