За добу війська РФ атакували Донецьку область 44 рази. По мирному населенню російські окупанти били з авіації, реактивних систем залпового вогню, мінометів і танків. По Краматорську росіяни завдали ракетного удару. Про це сьогодні, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла кореспондентка Альона Грамова.
У Краматорську після 12 години ночі жителі почули два потужні вибухи. Зранку з’явилася інформація, що російські війська атакували місто ракетами один із житлових районів, віддалений від центру міста. Зруйновано два інфраструктурні об’єкти — амбулаторію та дитячий садок. Також пошкоджень зазнали 7 житлових приватних будинків. За даними голови Краматорської військової адміністрації Олександра Гончаренка, обстріл обійшовся без постраждалих.
Щодо Донецького напрямку, місто Авдіївка від перших днів повномасштабного вторгнення Росії на територію України потерпає від постійних обстрілів. За спостереженнями Грамової (яка приїжджала до міста і до повномасштабної війни), попри те, що Авдіївка (як і Мар’їнка) від 2014 року прифронтове місто, яке періодично зазнавало обстрілу, життя там вирувало, все будувалося, облаштовувалося, поверталися жителі, то за 2 місяці після повномасштабного вторгнення у 2022 році там уже був апокаліпсис. На все було страшно дивитися. На сьогодні Авдіївка, як і раніше, контролюється ЗСУ. Однак мало що залишилося і вціліло в місті. Пошкоджено і зруйновано все в Авдіївці на 100%.
Про гуманітарну ситуацію знімальній групі розповів голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш. За його даними, 1900 жителів залишаються в місті, однак ця цифра неофіційна. Є люди, які не приходять по гуманітарну допомогу, і тому не потрапляють до статистики. Загалом близько 2100-2200 мирних жителів.
Останнім часом дуже сильно загострилася ситуація в плані обстрілів. Якщо раніше це була артилерія, то сьогодні глава військової адміністрації сказав, що все-таки росіяни стали більше використовувати ракети для завдання ударів по місту.
“Приблизно 10-12 ракет на добу залітають у місто. Щодо цивільних, то не знаю, що останнім часом штовхає їх виїжджати. Або з’являється здоровий глузд, або бачать ситуацію навколо міста і в місті зокрема, і ту кількість ракет, які летять. До чого не звикли, відверто кажучи, жителі Авдіївки, тому що раніше не було цих ракетних ударів. У місті близько двох тисяч жителів, серед них ще шестеро дітей, хоча ще три тижні тому було 47 дітей. Евакуація дійсно пішла. За останні три тижні вже 200 осіб із міста виїхали. Це та кількість людей, про яких ми знаємо, але є ще й якась кількість людей, які своїм особистим транспортом виїжджають із міста”, — повідомив Барабаш.
Грамова зазначила, що історія з евакуацією дітей з таких міст, як Авдіївка, досить складна. Але, наприклад, із міста Часів Яр, що поблизу Бахмута, вдалося евакуювати всіх дітей. 17-річний хлопець самостійно, розуміючи, що батьки не хочуть евакуюватися, сам у ніч зібрався вийти з Авдіївки в напрямку Покровська. Йому пощастило, що його підхопила евакуаційна група, і зараз він перебуває в безпеці.
Знімальна група була свідками, як люди ховали дітей у підвалах, де постійно темно, немає можливості здобувати освіту і нормально жити.
Щодо оборони міста, Барабаш розповів таке:
“Усі бачать по карті Deep State, що якісь успіхи в них є, звісно, так і є, але це такий вигляд має на карті. Якщо подивитися в реальності й хто орієнтується на місцевості, хто трохи розбирається у військовій справі, вони зараз зайшли в низину. Наші хлопці перебувають на висотах і саме це зараз завдає великих втрат з боку противника. І я впевнений, що їхні втрати тільки збільшуватимуться”.
Втрати з боку противника щоденні, вони відображені у зведеннях Генерального штабу ЗСУ. Іноді ці цифри перевищують тисячу. Це не тільки Бахмутський напрямок, а й Авдіївський, де українські захисники тримають оборону.
Загалом ситуація досить складна, постійні обстріли. Минулої доби в Авдіївці загинули двоє мирних жителів — жінка приблизно 60 років і чоловік трохи більше за 40 років.
Читайте також: Ми декілька разів були на межі життя та смерті: військкор телеканалу FREEДOM Альона Грамова про роботу на Донбаському фронті